ТЕМА 5. ПРОСВІТНИЦТВО: ПРОВІДНІ КОНЦЕПЦІЇ, ОСНОВНІ ХУДОЖНІ НАПРЯМИ ДОБИ

План

1. Основні ідеї Просвітництва

2. Художні напрями епохи Просвітництва.

І.Основні ідеї Просвітництва:

- культ розуму й науки;

- поєднання розуму й природи;

- віра в перетворюючу силу ідей та освіти;

- визнання впливу соціального та природного середовища на формування особистості;

- заперечення вроджених ідей, визнання переваги досвіду;

- переосмислення питань світобудови й суспільного порядку;

- проголошення "царства розуму";

- прагнення узгодити життя людини з природними законами;

- ствердження цінності особистості незалежно від її соціального стану;

- проголошення рівності всіх людей (всі мають однакові права на щастя й вільне життя);

- віра в можливість виховання гармонійної людини, яка живе за законами розуму й природи;

- ствердження великої виховної ролі мистецтва в суспільстві;

- прагнення до загальної перебудови світу ("громадяни світу").

2. Художні напрями епохи Просвітницва.

У XVIII ст. паралельно розвивалися три основні художні напрями - просвітницький класицизм, просвітницький реалізм ісентименталізм. Дещо осторонь стояло мистецтво рококо, тісно пов'язане з бароко.

Просвітницький класицизм:

- раціоналізм;

- перевага загального над особистим;

- гармонійність побудови;

- дидактизм;

- вплив античної спадщини;

- думка про необхідність служіння всьому суспільству, справі свободи і справедливості;

- ідеї зміни існуючого порядку і встановлення замість нього більш розумного і гуманного;

- зосередження уваги на конфліктах, які виникають внаслідок зіткнення героїв із недосконалим суспільством;

- проблематика творів - актуальна, соціально значуща;

- провідні літературні жанри - трагедії, епопеї, оди;

- орієнтація на інтереси представників третього стану;

Представники просвітницького класицизму: "вольтерівський класицизм" (Вольтер, А. Поуп), "веймарський класицизм" (Й.В.Ґете, Ф. Шиллер), неокласицизм (А. Шеньє, Д. Паріні, Жан-Поль).

Просвітницький реалізм:

- принцип наслідування природи;

- правдивість мистецтва: конкретність, різноманітність фактів, узятих з реального життя;

- головний об'єкт зображення - суспільне життя свого часу;

- вивчення умов життя людей з метою визначення шляхів поліпшення їх існування;

- прагнення узагальнити й проаналізувати свої спостереження, знайти типове в індивідуальному;

- інтерес до приватного життя людей, їхнього побуту, подій особистого життя;

- провідні  жанри  - роман,  "міщанська  драма", "сльозна комедія";

- утвердження в літературі активного, діяльного героя;

- герої - представники третього стану;

- віра в духовну природу людини, її творчі можливості, здатність подолати труднощі й перетворити себе і світ;

- увага  до  проблеми   виховання  людини,  становлення її характеру;

- ідеалізація героїв та дидактизм творів.

Представники   просвітницького      реалізму:   Д. Дідро, Дж.Свіфт, Г. Філдінг, Р.Б. Шерідан.

Сентименталізм (фр. sentiment - почуття):

- увага до внутрішнього світу людини;

- возвеличення почуттів, підкреслене емоційне начало;

- головний об'єкт зображення - життя людського серця;

- демократизм мистецтва:  проголошення цінності людської особистості незалежно від її соціального стану;

- філософське підґрунтя сентименталізму - руссоїзм;

- природа - мудрий учитель людини, порадник у сердечних справах, втілення гармонії і приклад для наслідування;

- об'єкт  зображення  -  проста  людина,   працьовита й доброчесна;

- простота,   ясність,   доступність   стилю,   натуральність у зображенні життєвих явищ;

- провідні жанри - повісті, романи, мелодрами.

Представники сентименталізму: Л. Стерн, С. Річардсон (Англія), Жан-Жак Руссо (Франція), М. Карамзін (Росія).

Рококо (фр. госаііе - схожий на мушлю):

- гедоністичні мотиви творчості (насолода життям);

- вузький, камерний, інтимний характер творчості;

- орієнтація на смаки аристократії;

- особлива вишуканість, витонченість форм;

- пишність і багатство засобів художньої виразності;

- естетизм, святковість, театральність, увага до найменших дрібниць;

- витвір мистецтва має радувати й вражати зір, слух та уяву;

- основні мотиви творчості - краса, кохання;

- переважання   анакреотичних   мотивів   (любовні, еротичні сюжети);

- об'єкт зображення - образи, явища й події, позбавлені політичного змісту;

- асиметричність,   несталість   форм  та  ліній, стихійність, ірраціоналізм творчості.

Представники рококо: П.О. Бомарше, Д. Дідро, Ф.М.Вольтер (Франція), ранній Й.В. Ґете (Німеччина), М.Ломоносов (Росія).

Література

Основна

1. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII- XVIII вв.— М.: Просвещение, 1988. - 698 с.

2. История зарубежной литературы XVIII в.: Страны Европы и США,- М.: Изд-во МГУ, 1984- 404 с.

3. Ніколенко О.М. Бароко, класицизм, просвітництво. Література ХУП-ХУПІ  століть.  - Харків:  Веста:  Ранок,  2003.  - 224 с.

4. Разумовская М.В. и др. Литература XVII - XVIII вв. - Мн.: Университетское, 1989- 286 с.

Додаткова

1. Проблемы Просвещения в мировой литературе. - М.: Просвещение, 1970.-346 с.

2. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. - К.: Мистецтво, 1981.-285 с.

Запитання та завдання

1. Які напрями розвивалися в епоху Просвітництва?

2. Яку роль відіграла теорія Ж.-Ж. Руссо у формуванні сентименталізму?

3. Назвіть характерні риси рококо.

4. Які теми цікавили представників просвітницького реалізму? Які герої з'явилися в творах просвітителів-реалістів?

5. У чому полягає зв'язок просвітницького класицизму з класицизмом XVII ст. і які нові риси з'явилися в класицизмі XVIII ст. ?

6. Назвіть основні риси сентименталізму.