ТЕМА 2. ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII ст. План

1. Драматургічні принципи Корнеля.

2. Специфіка поетики та жанру в "Сіді" Корнеля.

3. Драматургічні принципи Расіна.

4. Особливості морально-психологічного конфлікту у "Федрі" Расіна.

4. Естетичні погляди Мольєра.

5. Проблематика і поетика комедії Мольєра "Тартюф".

1. Драматургічні принципи Корнеля:

- герої - люди великої волі, здорові фізично й морально;

- сила героїв - у розумі;

- у центрі уваги автора - громадський обов'язок, честь;

- перевага зовнішніх конфліктів;

- сюжети   з   давньої   історії,   міфології   -   приклад для наслідування;

- ідеалізація монархії.

2.  Специфіка поетики та жанру в "Сіді" Корнеля.

Трагедія "Сід" написана у 1637 р. При її написанні драматург порушив майже всі канони класицизму: він звернувся не до античної, а до середньовічної тематики; трагедія мала щасливий кінець; у ній не дотримуються правила трьох єдностей, на сцені допущена дія; не вся трагедія написана олександрійським віршем. Однак всі погодились з тим, що Корнель є основоположником класичної трагедії.

Корнель звернувся до історії іспанської Реконкісти, вивчив хроніки, народний епос, романси, використав п'єсу Гільєна де Кастро "Юність Сіда" (1618). Центральним персонажем трагедії став національний герой Іспанії Родріго Діас. Дія відбувається в XII столітті в Кастилії при дворі короля дона Фернандо. Драматичний конфлікт полягає в боротьбі почуттів і обов'язку. Поняття обов'язку в "Сіді" переживає еволюцію. Спочатку Корнель змальовує обов'язок як феодальний, родовий, який полягав у тому, щоб захистити честь і був головним кодексом феодальної моралі.

У ході трагедії розуміння обов'язку змінюється. Після нападу на Кастилію маврів, блискучої перемоги над ними Родріго стає національним героєм. Родовому обов'язку Корнель протиставляє обов'язок перед батьківщиною. Корнель переконливо довів, що нова державна мораль людяніша за мораль феодальну. Він показав появу нового державного ідеалу в століття абсолютизму. Недаремно король Кастилії дон Фернандо зображується як самодержець. Він супротивник свавільної знаті, турбується про благо підданих і держави. Таким чином, у трагедії "Сід" стверджувалась ідея абсолютної монархії.

3. Драматургічні принципи Расіна:

- герої такі, які вони є в житті;

- сила героїв - у пристрасті;

- у центрі уваги автора - пристрасті, переживання;

- перевага внутрішніх конфліктів;

- показ почуттів сучасної людини у давніх образах;

- король - людина, як усі.

4.  Особливості    морально-психологічного    конфлікту у "Федрі" Расіна.

Досконалістю жанру любовно-психологічної трагедії стала "Федра" (1677). Расін використав широко відомий його сучасникам матеріал античної легенди про кохання цариці Федри, дружини Тезея, до її пасинка Іпполіта. Відмовившись від кохання Федри, він стає жертвою наклепу: ніби він посягав на честь Федри. Використовуючи під час написання трагедії Еврипіда "Іпполіт " і Сенеки "Федра", Расін вніс нове в античний матеріал. Він змінив характер Іпполіта: у древніх Іпполіт не знає кохання, бо підкоряється владі Артеміди і не визнає влади Афродіти; у Расіна холодність Іпполіта до Федри пояснюється досить земними причинами - його коханням до принцеси Арікії. Щодо Федри, то у древніх, це була чуттєва жінка, у Расіна -страждаюча людина.

Завданням Расіна було показати руйнівну дію сліпої пристрасті, яка оволодіває свідомістю, тягне до злочину, загибелі, моральної деградації людини. З самого початку Федра розуміла, що її кохання злочинне. Але в безглуздій боротьбі зі своєю пристрастю героїня захворює морально й фізично.

Расін переконливо зобразив випробування, які випали на долю жінки, що підкорилася пристрасті.

5. Естетичні погляди Мольера:

- театр - дзеркало суспільства;

- велика виховна роль театру;

- дві цілі комедії: розважати й повчати;

- призначення комедії - викривати вади людей і суспільства;

- природність і простота у структурі п'єси та грі акторів;

- типізація характерів (художні образи - результат спостережень за сотнями людей);

- сатира - дійовіша від трагедії сила у боротьбі з вадами.

6. Проблематика і поетика комедії Мольера "Тартюф".

У 1664 році для грандіозного свята у Версалі Мольєр написав комедію'Тартюф". В образі Тартюфа драматург показав одного з членів   'Товариства   Святих   Дарів",   яким   опікувалася Анна

Австрійська. Це товариство об'єднувало католиків-ортодоксів, які стежили за проявами вільнодумства в країні і готували матеріал для інквізіції. Образ Тартюфа набув узагальнюючого характеру.

У цій п'єсі Мольєр показав себе блискучим майстром комедії характерів. Лицемірство, святенництво - головні риси вдачі Тартюфа. У кожному з інших персонажів теж втілюється якась певна риса: король - справедливий, Ельміра - розсудлива тощо. Однак Мольєр використовує й можливості комедії положень. Всілякі смішні ситуації, в які потрапляють герої, розкривають їхні характери, надають сюжету динамізму (епізод зі скринькою, залицяння Тартюфа до Ельміри, любовна сварка Маріанни і Валера).

Драматург вводить у п'єсу елементи народного фарсу з притаманною йому буфонадою (біганина, ляпаси, ховання Оргона під столом). Уся комедія відзначається правдоподібністю. У її образах французьке суспільство впізнавало себе. Проте Мольєр зображував не стільки конкретне, стільки типове у своїх персонажах - те, що одвіку притаманне людству. Тому його герої стали певними тинами, і кожне нове покоління відкриває їх по-новому.

Література

Основна

1. Артамонов С Д. История зарубежной литературы XVII - XVTII вв. -М.: Просвещение, 1988. - 698 с.

2. История западноевропейского театра / под ред. С.С. Мокульского,-Т.1. -М.: Искусство, 1956. - 750 с.

3. Наливайко Д. С. Искусство: направления, течения, стили. - К.: Мистецтво, 1981. - 285 с.

4. История зарубежной литературы XVTI в. - М.: Просвещение, 1987.-248 с.

Додаткова

1. Бордонов Жорж. Мольер. - М.: Искусство, 1983.-415 с.

2. Бояджиев Т. М. Мольер. - М.: Искусство, 1967. - 555 с.

3. Кадышев B.C. Расин. - М.: Наука, 1990. - 272 с.

4. Скуратівський В. Мольєр // Всесвіт. - 1972. - № 1. - С. 200 - 204.

Завдання та запитання

1. У чому полягав основний драматургічний конфлікт трагедій Корнеля?

2. Схарактеризуйте драматургічні принципи Корнеля.

3. Який ідеал монарха і людини свого часу стверджував Корнель?

4. Схарактеризуйте авторську позицію в трагедії Корнеля "Сід".

5. Назвіть риси класицизму, які виявилися в трагедії Корнеля "Сід".

6. У чому полягає новаторство Ж. Расіна?

7. Розкрийте особливості морально-психологічного конфлікту у "Федрі" Расіна.

8. Кого з великих французьких письменників-сучасників Мольєра ви можете назвати?

9. Які традиції наслідував Мольєр і що нового він вніс у теорію і практику театру?

10. Як Мольєр розумів призначення театру і комедії?

11. Схарактеризуйте естетичні погляди Мольєра.

12. Розкрийте проблематику комедії Мольєра 'Тартюф".