ТЕМА 1. БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ - ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЛІТЕРАТУРИ XVII СТ.

План

1. Основні ознаки бароко.

2. Поетика та головні течії бароко.

3. Основні принципи та ознаки класицизму.

1. Термін "бароко" пов'язують з італійським словом - Ьагоссо-"дивний, химерний", а також із португальським виразом регоііа Ьагосса - "перлина неправильної форми".

Словом "бароко" позначають стиль у мистецтві XVII ст., художній напрям цієї доби і саму епоху.

Основні ознаки бароко:

- світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності виявів, безмежності і мінливості;

- в естетиці бароко посилюється інтерес не тільки до досконалих проявів буття, а й до дисгармонійного, фантастичного, гротескного, навіть потворного;

- особистість у мистецтві бароко складна й багатогранна, відзначається суперечливістю й напруженістю духовного буття, інтенсивністю емоцій, силою пристрастей;

- головним сюжетом барокового мистецтва стає духовне випробування людини;

- специфіка барокової культури полягає в тому, що вона є своєрідним художнім синтезом різних начал: Середньовіччя (готики) і Відродження, античних і християнських традицій;

- визначальною рисою бароко е універсальність художнього мислення, космобачення (митці зображують не просто епізоди із життя людей, а буття людства у всесвітньому, глобальному масштабі);

- характерною ознакою бароко є динамізм, що виявляється у постійному русі форм, які покликані відтворити рухливість світу і стан душевного неспокою людини;

- одним із важливих виявів динамізму в літературі бароко є тема швидкоплинності життя, марності існування (мотиви відчаю йпесимізму і новий гедонізм - прагнення наповнити кожну мить повнотою відчуттів, насолодами, красою);

- поєднання несумісних начал: природи і Бога, реального та ірреального, вишуканості стилю та брутальності, абстрактної символіки та натуралістичних деталей;

- прагнення розбурхати, пробудити людську душу, спонукати її до пошуку вічних істин, себе, Бога;

- тяжіння до красивих, вишуканих форм, широке застосування системи тропів, символіки, метафоричності мовлення;

- пристрасність, рвучкість, артистизм форм, підкреслене особистісне начало, декоративність, пишність, вітіюватість засобів.

2. Поетика бароко:

- динамізм;

- перетворення дійсності уявою;

- метафоричність;

- універсалізм;

- контрастність.

Течії бароко:

Маньєризм (італ. тапіегізто, від фр. тапіега - прийом, манера) - стиль в європейському мистецтві XVI - XVII ст., якому притаманні гострі зображально-виражальні дисонанси, ускладненість композиції, деформація пропорцій. Літературному маньєризму властива яскрава метафорична насиченість тексту, потяг до інтелектуального пафосу та штучної пристрасності, використання несподіваних метафор, оксиморонів, прагнення до оновлення традиційних жанрів. Новаторським характером позначена творчість Т.Тассо, П. Кальдерона, М. Сервантеса.

Маринізм (італ. тагіїшто, від прізвища поета XVII ст. Дж. Маріно) - стильова течія в італійській літературі, представники якої (М.-А. Акілліні, Дж. Артале та ін.) абсолютизували наслідування художніх принципів доби Ренесансу, обстоювали гедоністичний критерій життя як запоруку протистояння космічній дисгармонії. Маринізм вважається відгалуженням маньєризму, характеризується посиленими формотворчими тенденціями (віртуозні тропи, алегорії).

Гонгоризм (ісп. gongorismo - від прізвища іспанського поета Л. де Гонгори-і-Арготе) - поетична школа в іспанській поезії XVI -XVII ст., що розвивалася в річищі бароко. Гонгоризм тяжів до метафоризації, вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз, абсолютизації "аристократичного духу".

Преціозна література (фр. ргесіеих - дорогоцінний) -стильова течія бароко у французькій літературі XVII ст., для якої характерні вишуканість лексики, метафоричність мовлення, витончена барвистість стилю тощо. Преціозна література була своєрідною школою галантності, вона обстоювала пріоритет прекрасного в мистецтві. Головна тема преціозної літератури - кохання, долання різних перешкод на шляху до нього, складні переживання, пов'язані з ним. Представники преціозної літератури - О. д'Юфре, М.Скюдері, д'Обіньяк та ін.

Консептизм - 1) течія в літературі бароко (А. Ледесма, Ф.Кеведо та ін.); 2) художній прийом у бароковій літературі, який полягає в парадоксальному зіставленні чи зіткненні двох або кількох образів (понять, ідей, думок), зв'язок між якими розкриває сутність предмета або явища з незвичайного боку; для створення вражаючого ефекту письменники-консептисти використовують антитези, гротеск, перебільшення, метафори.

"Метафізична поезія" - стильова течія в ліриці бароко, яка яскраво репрезентована в англійській літературі XVII с. (Джон Донн та ін.), але виявилася в інших літературах, наприклад, в іспанській (Ф.Кеведо). Для "метафізичної поезії" характерні посилена увага до філософських питань, проблем світопізнання, медитативний характер лірики, абстрактність образів і міркувань, містицизм, схильність до інтелектуалізації лірики. Основні образи у творах "метафізиків" -Смерть, Час, Бог, Любов, Світ, Людина.

3. Класицизм - художній напрям у західноєвропейському мистецтві та літературі, який став домінуючим у XVII ст., в епоху становлення абсолютистських держав. Класицизм виник в Італії і поширився по всій Європі - у Франції, Англії, Іспанії, Німеччині та інших країнах.

Ознаки класицизму:

- естетичне підґрунтя класицизму склала антична теорія поетики: Есласицисти проголосили античну літературу ідеальною, класичною, гідною наслідування;

- філософська основа класицизму - раціоналізм (учення в теорії пізнання, згідно з яким достовірні знання можуть бути здобуті лише з допомогою розуму);

- універсальність людських характерів (класицистичні образи відрізняються абстрактністю й універсальністю, втілюючи лише загальні риси);

- поділ персонажів на позитивні (взірець, приклад для наслідування) та негативні (моральний урок читачам);

- підпорядкування правилам трьох єдностей - часу, місця, дії (п'єса показувала події, які відбувалися протягом одного дня і в одному місці);

- струнка композиція твору.

Література Основна

1. Артамонов С Д. История зарубежной литературы XVII - ХУЛІ вв. -М.: Просвещение, 1988. - 698 с.

2. История зарубежной литературы XVII в. - М.: Просвещение, 1987.- 248 с.

3. Ніколєнко О.М. Бароко, класицизм, просвітництво. Література XVII- XVIII століть. - Харків: Веста: Ранок, 2003. - 224 с.

4. Разумовская М.В. и др. Литература XVII - XVIII вв. - Мн.: Университетское, 1989-286 с.

Додаткова

1. Безвершук Ж.О. Історія і теорія світової та вітчизняної культури. -К.:КДПІ, 1991.-250 с.

2. Мацапура В.І. Це загадкове, примхливе бароко // Зарубіжна література в навчальних закладах України. - 1999. - № 2. - С. 7 - 11.

3. Парахонський Б. Бароко: поетика і символіка // Філософська і соціологічна думка. - 1993. - № 6. - С. 99 - 114.

Запитання і завдання

1. Назвіть різновиди європейського бароко.

2. Коли виникає бароко? У яких країнах бароко представлене якнайкраще?

3. Як зображується світ у бароковому мистецтві? Схарактеризуйте "людину бароко".

4. Який сюжет є головним у бароковому мистецтві? Як розкриваються в мистецтві бароко такі риси, як універсалізм та динамізм? Які художні традиції поєднуються в бароковій культурі?

5. Визначте основні контрасти в мистецтві бароко? Які особливості барокового стилю ви можете назвати?

6. Що таке класицизм? Чому класицисти орієнтувалися у своїх творах насамперед на розум?

7. Розкажіть про ієрархію жанрів класицизму.

8. Які теми й образи були характерні для "високих жанрів"? Які теми й образи були характерні для "низьких жанрів"?

9. Яким правилам підпорядковуються драматичні класицистичні твори?