ТЕМА 7. ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVIII ст.

План

1. Поетика   філософської   повісті   Вольтера   "Кандід, або Оптимізм".

2. Специфіка новаторства Дідро-романіста.

3. Протест проти станової нерівності в романі Ж.-Ж. Руссо "Юлія, або Нова Елоїза".

1. Поетика філософської повісті Вольтера "Кандід, або Оптимізм".

Повість "Кандід, або Оптимізм" була присвячена вирішенню завдань і філософських, і суспільно-політичних. Філософська проблема розв'язується протиставленням трьох світоглядів і їх ставленням до життя. Теорію оптимізму сповідує Панглос, учитель славного Кандіда, філософуючий тупиця, який, щоб не відбулося, вірить у встановлену гармонію. Він переконаний, що "все на краще в цьому найкращому зі світів", і намагається переконати в цьому інших. Вольтер спростовує цю тезу самим життя: світ, на відміну від теорії Панглоса повний дисгармонії; у ньому панує виключно жорстокість;зо

ніякої свободи волі не існує - все викликається найжорстокішою необхідністю. Спочатку Кандід повністю поділяв переконання свого вчителя, але життя навчило наївного Кандіда не довіряти філософії оптимізму.

Інший світогляд притаманний другу Кандіда Мартену. Це філософія песимістична: у світі панують загальна ворожнеча і нерозумність; ніякий час, ніякий прогрес не допоможуть людству. Філософію песимізму Кандід не прийняв відразу і постійно сперечався зі своїм другом.

Третя філософія втілює життєвий досвід і мудрість, до якої герої приходять у кінці розповіді. Навчив цій мудрості щасливий турок, садівник. У відповідь на питання, що робити, щоб бути щасливим, він відповідає: "Треба обробляти свій сад". Робота, на думку Вольтера, відганяє нудьгу, вади і злидні, і тільки вона може привести людину до щастя.

2. Специфіка новаторства Дідро-романіста.

Дідро багато зробив для розвитку французького роману. У "Черниці" автор зіставляє три плани, що допомагає йому визначити сутність людської природи. Це план соціальний (перебування в родині головної героїні Сюзанни, незаконної доньки, позбавлення її спадку), план релігійний (основне місце дії - монастир), план природи (в наслідуванні її інстинктів і виявляється справжня сутність людини).

Доля Сюзанни допомагає Дідро дослідити людську природу. Він ставить повну життєвих сил дівчину в особливі обставини, свідомо біологізує образ Сюзанни, виявляючи сили, які утискають її натуру. Героїня визнає, що її відраза до монастиря - природжена: "Я з цим народилася". Природа не може існувати з насильством; кожна людина має право на свободу і щастя. Сюзанна відмовляється від життя в монастирі, тому що проти цього бунтує вся її сутність. Вона розумна, може виявити причини поведінки людей, здатна на самоаналіз. Героїня відрізняється соціальною активністю, постійно відстоює свою індивідуальність.

Роман "Черниця" - глибоко психологічний: душевні переживання Сюзанни змальовуються автором в еволюції (сумнів, почуття протесту, відкритий бунт). Роман публіцистичний, він стверджує права кожної людини на вільне існування.

3. Протест проти станової нерівності в романі Ж.-Ж. Руссо "Юлія, або Нова ЕлоЬа".

Епістолярний роман Руссо "Юлія, або Нова Елоїза" став справжньою енциклопедією руссоїзму. Форма листів забезпечувала правдивість розповіді, сприяла більш глибокому проникненню у внутрішній світ людини. У цьому філософському трактаті найбільш повно виявився світогляд Руссо, а також його творчий метод: культ доброчесності і природи. Велику роль відіграє і соціальний аспект. Руссо - рішучий противник соціальної нерівності. В основі інтриги -кохання двох молодих людей нерівного соціального становища, аристократки Юлії і її вчителя плебея Сен-Пре.

Перші три частини роману зображають пристрасть, яка відкидає всі станові перешкоди, змальовують людину і суспільство такими, як вони є. У подібному соціальному середовищі людина не може бути щасливою, їй заважають причини зовнішні - станові перепони між закоханими, однак вони ліквідуються палкими природними почуттями. Але щастя закоханих неможливе і через причини внутрішні, моральні. Почуття Юлії і Сен-Пре заборонені, тому вони змушені прикидатися і тим самим порушувати закони "божественні". Герої забувають і про свій обов'язок до інших.

В останніх частинах роману письменник говорить про обов'язок людини і моральний обов'язок, про те, якими повинні стати людина і суспільство. Утопія відродженого людства - це життя в Кларані, маєтку Юлії і Вольмара (Юлія, підкоряючись волі батьків, виходить заміж за рівного їй за суспільним становищем Вольмара). Там панують мир, злагода, щастя. Руссо пише про правила ведення господарства; про стосунки між панами і слугами, які повинні виконувати свої обов'язки; про взаємини між чоловіком і дружиною, в основі яких - свобода й довіра. Доброчесним, тобто щасливим, на думку Руссо, може бути лише той, хто розуміє, у чому полягає його обов'язок, і хто одержує задоволення від його виконання.

Література Основна

1. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII - ХУЛІ вв.-М.: Просвещение, 1988. - 698 с.

2. История зарубежной литературы XVIII в. - М.: Просвещение, 1991.-335 с.

3. История зарубежной литературы XVIII в.: Страны Европы и США.-М.:Изд-воМГУ, 1984- 404 с.

4. Разумовская М.В. и др. Литература XVII - XVIII вв. - Мн.: Университетское, 1989-286 с.

Додаткова

1. Акимова А.А. Дидро. - М.: Мол. гвардия, 1990.-253 с.

2. Андреев Л.Г. и др. История французской литературы. - М.: Высшая школа, 1987.-542 с.

3. Артамонов С Д. Вольтер и его век. - М.: Просвещение, 1980. - 220с.

4. Барская Т. Дени Дидро. - Л.: Искусство, 1962.-114 с.

Запитання та завдання

1. Визначте особливості поетики філософської повісті Вольтера.

2. Розкрийте специфіку новаторства Дідро-романіста (за романом "Черниця").

3. Як Руссо виявляє протест проти станової нерівності в романі "Юлія, або Нова Елоїза"?

4. Охарактеризуйте образи Сен-Пре і Юлії з роману Руссо "Юлія, або Нова Елоїза".