7.1 Термічна обробка тугоплавких металів та їх сплавів

Найчастіше тугоплавкі метали та їх сплави використовують піс­ля деформації, або після відпалення для зняття залишкових напру­жень. Найбільш поширеним видом термообробки тугоплавких металів та сплавів є відпалення. Гомогенізаційне відпалення призначене для усунення внутрішньокристалічної ліквації з метою підвищення техно­логічності металу для подальшої обробки тиском. Рекристалізаційне відпалення, в більшості випадків, підвищує температуру порогу холо­дноламкості, тому цей вид відпалення використовується обмежено, якщо температура експлуатації не нижча за цей показник. Рекристалі­зація не викликає окрихчення сплавів систем МС-Се, МС-\¥-Се. Від­палення для зняття напружень (дорекристалізаційне відпалення) для танталу проводиться при температурі 600-800°С, що складає (0,27-0,33)Тпл.; для ніобію цей процес проходить при 1000-1200°С, що відповідає (0,46-0,54)Тпл.. Підвищення міцності та жароміцності, плас­тичності та границі пружності може бути досягнуто проведенням по-лігонізаційного відпалення. Для молібдену після деформації є=9% границя пружності апр =300 МПа, після полігонізаційного відпалення при 1150°С (витримка 100 годин) цей показник зростає втричі ^пр.=900 МПа. Зміцнювальна термічна обробка пов'язана зі зменшен­ням розчинності легуючих елементів при зниженні температури. Од­нією з особливостей обробки тугоплавких сплавів є утворення переси­чених твердих розчинів навіть при охолодженні з піччю. Підвищення міцності та пластичності металів та сплавів може бути досягнуто про­веденням термомеханічної обробки (ТМО).