2.1 Форми вибуху

Процес розкладання вибухової речовини може проходити в двох основних формах, що істотно розрізняються по швидкості поширення: горіння і детонації. Швидкість горіння складає для різних вибухових речовин від часток міліметра до десятка метрів у секунду, і в сильно­му ступені залежить від зовнішніх умов, по-перше, від тиску.

Детонація вибухових речовин характеризується швидкостями порядку тисяч метрів у секунду, причому величина швидкості мало залежить від зовнішніх умов. Можливі й інші форми поширення реак­ції з проміжними швидкостями {порядку сотень метрів у секунду); такі процеси, що звичайно є хитливими, називаються вибухом. Остан­ній термін часто вживається для загального позначення всіх форм пе­ретворення вибухових речовин.

Розходження швидкостей горіння і детонації зв'язана з істотно різним механізмом процесу вибухового розкладання. При горінні реа­кція поширюється від шару до шару вибухової речовини шляхом теп­лопередачі від фронту полум'я до не прореагувавшої вибухової речо­вини і дифузії речовини в зону горіння. Прогрітий шар вибухової ре­човини обертається в гази (шляхом випару або часткового розкладан­ня), і основна реакція горіння, що супроводжується виділенням вели­кої кількості тепла, відбувається в газовій фазі. При детонації реакція поширюється в результаті передачі енергії різким стрибком тиску — ударною хвилею. За певних умов можливий перехід однієї форми ви­бухового розкладання в іншу. Велике значення має перехід горіння в детонацію; цьому переходу сприяє ріст зовнішнього тиску (також і температури). У вибухових речовин різних класів горіння може пере­ходити в детонацію в різних умовах. Так, горіння метальних вибухо­вих речовин (порохів) є стійким при дуже високих тисках (тисячі ат­мосфер), у той час як горіння бризантних вибухових речовин перехо­дить у детонацію при значно менших тисках. Ініціюючі вибухові ре­човини навіть при атмосферному тиску нездатні горіти стійко, і при підпалюванні їх практично миттєво виникає детонація.

Для порушення вибухового перетворення даної маси вибухової речовини необхідно повідомити деякій частині її визначену кількістьенергії. Початковим імпульсом можуть бути різні види впливу: нагрі­вання (полум'ям, напруженим тілом, іскрою й ін.), механічних імпульс (удар, тертя), дія вибуху іншої вибухової речовини і ін.