2 КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ПО ПРАКТИЧНОМУ ЗАСТОСУВАННЮ, ВИМОГИ ДО НИХ

Вибуховими можуть бути речовини, що знаходяться як у твер­дому, так і в рідкому і газоподібному станах, а також суміші твердих або рідких речовин у газах і суміші твердих речовин з рідкими. При­кладами твердих вибухових речовин є порох, тротил, піроксилін; рід­ких — нітрогліцерин, нитрогликоль, розчин нітробензолу в азотній кислоті; газоподібних — суміш водню з киснем, метану з повітрям; сумішей твердих і рідких речовин — динаміт, оксиліквіти; сумішей газоподібних і твердих речовин — кам'яновугільний або інший паль­ний пил, зважений у повітрі, і т.п. Практичне застосування в якості вибухової речовини у техніці і військовій справі мають тільки тверді і рідкі речовини.

По складу вибухові речовини розділяються на дві великі групи: хімічні сполуки і суміші.

У першу групу входять наступні найважливіші класи вибухових речовин:

а) нітросполуки — органічні з'єднання, що містять одну або де­кілька груп гЧО2. Найбільше значення мають полінітроз'єднання аро­матичних вуглеводнів і їх похідні. Значна частина нітропохідних алі­фатичних з'єднань також є вибуховими речовинами, але лише деякі з них мають практичне значення;

б) ефіри азотної кислоти — органічні з'єднання, що містять од­ну або декілька груп О]ЧО2. В якості вибухової речовини застосову­ються ефіри одне- і багатоатомних спиртів і вуглеводів;

в) солі азотної кислоти, з числа яких найбільше застосування має нітрат амонію. Вибуховими є також нітрати деяких органічних основ (гуанидина, сечовини, метиламіну та ін.);

г) гримуча кислота НО1ЧС і її солі;

д) азотисто-воднева кислота і її солі (азиди). Відомі й інші класи вибухових хімічних з'єднань.

До складу вибухових сумішей можуть входити як вибухові ре­човини, так і речовини самі по собі невибухові. До складу сумішей з невибухових речовин здебільшого входять пальні речовини і з'єднан­ня, що містять значні кількості кисню (окислювачі). Реакція вибуху полягає в окислюванні елементів пального за рахунок кисню, що міс­титься в окислювачі.

Найважливішими класами вибухових речовин - сумішей є:

а) піроксилінові і нітрогліцеринові порохи (Бездимний порох);

б) нітро-глицеринові вибухові речовини (Динаміти) —суміш нітрогліцерину (здебільшого желатинірованого невеликими кількос­тями піроксиліну) з азотнокислими солями і пальними речовинами;

в) аміачно-селітряні вибухові речовини, або амоніти — суміші значних кількостей нітрату амонію (аміачної селітри) з пальними речовинами, у числі яких можуть бути як вибухові хімічні з'єднання, так і речовини, самі по собі невибухові,

г) хлорати і перхлораті вибухові речовини — суміші значних кількостей солей хлорнуватої кислоти (головним чином хлорату ка­лію) або хлорної кислоти (перхлорати калію або амонію) з пальними речовинами;

д) сплави нітросполук, наприклад сплави пікринової кислоти з динітробензолом.

Вибухові суміші з невибухових речовин можуть бути розбиті на наступні класи:

■ димні порохи — суміші селітри (здебільшого калієвої), сірки і вуглецю;

■ оксиліквіти — суміші рідкого кисню з пальними речовинами;

■ суміші концентрованої азотної кислоти, чотирьохокиси азо­ту або інших рідких окислювачів з пальними речовинами.

По характеру вибухової дії і призначенню вибухові речовини можна розбити на три групи:

• що дроблять (бризантні) вибухові речовини,

• метальні вибухові речовини, або порохи,

• ініціюючі вибухові речовини, яки застосовуються для пору­шення вибуху інших вибухових речовин (гримуча ртуть, азид свинцю, три-нітро-резорцинат свинцю — застосовуються в капсулях-детонаторах, підпалювачах і інших засобах ініціювання.)

Вибухові речовини, віднесені до класу метальних, застосову­ються в стрілецькій зброї й в артилерійських гарматах відрізняютьсявід інших вибухових речовин стійкістю горіння при високих тисках, підрозділяються на бездимний і димний порох. Основу бездимного пороху складає нітроцелюлоза.