2.2 Осколкові гранати

Осколкові гранати в залежності від призначення підрозділяють­ся на осколкові гранати наземної й зенітної артилерії. Різноманітні за­дачі, розв'язувані цими групами гранат, пред'являють до них різнома­нітні вимоги і викликають розходження з їх будови.

 

а- осколкова граната малого калібру наземної артилерії; б- осколкова граната сере­днього калібру наземної артилерії; в-осколково-трасуючі гранати малого калібру зенітної артилерії; г-осколкова (дистанційна) граната середнього і крупного калібру зенітної артилерії.

Рисунок 2.1 - Осколкові гранати

Осколкові гранати наземної артилерії призначаються для по­разки осколками розташованої відкрито або за слабкими укриттями живої сили противника, продавлення артилерійських батарей і для руйнації легких польових укриттів. Вони можуть застосовуватися для стрільби по амбразурах оборонних споруджень і при відсутності бро­небійних снарядів для стрільби по танках.

Основною вимогою, що подається до цих гранат, є потужність осколкової дії, що полягає в одержанні максимальної кількості убій-них осколків при можливо більшому радіусі вражаючої дії. На озбро-

єнні наземної артилерії перебувають осколкові гранати малих і серед­ніх калібрів.

Осколкові гранати малих калібрів мають недалекобійну фор­му, що характеризується короткою головною частиною, довгою цилін­дричною і подовженою запасковою частиною циліндричної форми при великій загальній довжині гранати, що складає біля 5,0 клб. Ця форма гранати, розроблена в 30-х роках талановитим конструктором В. И. Рдултовским, дозволила збільшити її відносну вагу при достат­ньому коефіцієнті наповнення потужною ВР і забезпечити високу по­тужність осколкової дії.

Оболонка гранати цільнокорпусна, з очком під головній підрив­ник, виготовляється зі сталі і знаряджається тротилом методом пресу­вання. Для розриву гранат у цілі вони комплектуються головними під­ривниками ударної дії. Стрільба ведеться з установкою підривника на миттєву дію.

Осколкові гранати середніх калібрів мають далекобійну фор­му. Оболонка гранати може бути цільнокорпусна або складається з ко­рпуса з пригвинтною голівкою. Гранати середнього калібру, як прави­ло, виготовляються зі сталистого чавуна й знаряджається сплавом тро­тилу з дінітронафталіном або аматолом із тротиловою пробкою. Кор­пуса осколкових гранат можуть виготовлятися й зі сталі й знаряджати-ся тротилом. Правильне сполучення механічних якостей металу обо­лонки й потужності вибухової речовини розривного заряду забезпечу­ють за інших рівних умов одержання максимальної кількості забійних осколків. Дія гранат у цілі забезпечується головними підривниками ударної або дистанційної дії. Підривниками ударної дії стрільба може вестися з установками на миттєву або уповільнену дію.

Осколкові гранати зенітної артилерії призначаються для стрі­льби по повітряним цілям: літакам, гелікоптерам і повітряним десан­там.

Основними вимогами, запропонованими до осколкових гранат зенітної артилерії є: висотобійність, висока купчастість бою потуж­ність осколкової дії.

На озброєнні зенітної артилерії перебувають осколкові гранати малого, середнього й значного калібру.

Осколково-трасуючі гранати малого калібру зенітної артил­ерії ударної дії мають далекобійну форму. Оболонка гранати сталева цільнокорпусна й має розділені між собою дві камери. Верхня камераслужить для розміщення розривного заряду й головного підривника; нижня камера - для розміщення трасуючого устрою. Розривний заряд -виготовляється із флегматизованого гексогену з алюмінієвою пудрою або тротилу; спорядження проводиться пресованими шашками. Трас­уючий устрій призначений для коригування стрільби. Дія гранати в -цілі забезпечується головним підривником ударної дії із самоліквіда-тором, що у випадку невлучення гранати в ціль викликає розрив її в -повітрі.

Осколкові гранати середнього й значного калібру зенітної артилерії дистанційної дії часто називаються дистанційними грана­тами. Вони мають далекобійну форму. О­болонка гранат цільнокорпусна з очком під головний підривник, виготовляється зі сталі й знаряджається тротилом із ди-моблископідсилюючою шашкою з піро­технічного складу, розташованого в нижній частині розривного заряду. Спо­рядження проводиться методом заливання або пресуванням. Димоблископідсилююча шашка забезпечує спостереження точок -розривів шляхом утворення димної хмари й спалахів, добре видимих удень і вночі. Дія гранат у цілі забезпечується підривни­ками дистанційної або неконтактної дії.