3.3.2 Структура шахрайської операції

Структур шахрайських операцій надзвичайно багато. І це пов'язано з різноманітністю людської діяльності. Мабуть, не існує сфери, в якій би не представили себе «білі комірці» злочинного світу. Але усюди в цих різних сферах є обов'язкові (що повторюються) компоненти організації шахрайських операцій. Це:

• задум;

• пошук об'єкту;

• вивчення об'єкту;

• його залучення до «справи»;

• реалізація задуму;

• відхід шахраїв від відповідальності або організація прикриття. Шахрайський «спектакль».

У великомасштабних аферах реалізація «алгоритму» здійснюється у формі спектаклю, нерідко з великим числом учасників, які виконують всі кроки «алгоритму», або спільно, або поодинці. Тут і «випадкові» інформатори, що передають відомості про «сумлінність» і «відповідальність» організації шахраїв; тут і організатори друкарських матеріалів про вигоди співпраці з фірмою шахраїв; тут і прямі «свідки» успіхів всіх тих, хто співробітничав з цією фірмою; тут і ініціатори телеграм і листів, тут і безпека фірми; тут все те, що повинне характеризувати, показувати і підтверджувати надійність організації шахраїв і їх особисту порядність і сумлінність.

Суб'єкт і об'єкт шахрайства.

Під суб'єктом шахрайства розуміють людину або групу людей, що свідомо здійснюють обман інших людей ради незаконного отримання цінностей об'єкту шахрайства. Останній є страждаючою стороною у результаті шахрайської дії. Шахраєм може бути така людина, яка наділена певним набором інтелектуально-психологічних і етичних властивостей. У найзагальнішій формі модель таких властивостей містить 6 елементів:

• прагнення швидко збагатитися без звичайних трудових зусиль;

• привабливість, яка дана природою, що викликає довіру до даної людини;

• могутній комбінаторний інтелект, що дозволяє будувати моделі поведінки людей під впливом зовнішніх дій, прогнозувати їх поведінку і передбачати заходи для підтримки напряму і характеру їх дій, відповідних шахрайським задумам;

• здатність відчувати, мислити і хотіти так, як відчувають, мислять і хочуть люди, що намічаються до ролі жертв шахраїв;

• високо розвинене відчуття переваги, що дозволяє діяти упевнено по відношенню до людей, які, на думку суб'єкта афери, «безумовно», стоять в інтелектуальному відношенні набагато нижче шахрая і тому дозволяють себе одурювати;

• установка на таке порушення законів, яке передбачає можливість уникати викриття і покарання.

Об'єктом шахрайства в принципі може опинитися будь-яка людина. Але найбільша вірогідність таким опинитися у того, хто, по-перше, як і шахрай, хотів би швидко і без витрат звичайних трудових зусиль збагатитися. У цьому пункті багато жертв по мотивах тотожні самим шахраям. По-друге, найбільш схильна до ролі жертви людина, характерною психічною особливістю якої є навіюваність (податливість, поступливість...). По-третє, жертви шахрайства - це, як правило, недостатньо компетентні люди в тих саме сферах, де діють шахраї. По-четверте, жертва шахрайства - це людина, надзвичайно наділена потребою жити з вірою в людей, і тому у них часто відсутня необхідна критичність до сумнівних і підозрілих починів і пропозицій шахраїв. По-п'яте, об'єктом шахрайства найчастіше буває людина, у якої надзвичайно виражена залежність в ухваленні будь-яких рішень від позицій, думок, точок зору інших людей і зовнішніх обставин.