5.5 Джерела, методи отримання і реалізації розвідувальної інформації

Як джерела розвідувальної інформації в загальному випадку можуть служити [8,10]:

- органи державної податкової служби (інформація про держрегістрацію, найменування, юридичній і фактичній адресах підприємств і осіб тих, що займаються приватним підприємництвом, коди, ідентифікаційні номери, розміри статутного фонду і співзасновники, їх частка в статутному фонді, місцезнаходженняфілій, розрахункові рахунки в банках і інша інформація, необхідна для комплексного вивчення фігуранта);

- правоохоронні органи (МВС, СБУ і ін.).

Слід зазначити, що бази даних вищезгаданих органів містять в собі окрім загальної інформації ще і компрометуючі дані, зокрема зв'язки осіб, що цікавлять, факти притягання до кримінальної або адміністративної відповідальності, також не нецікавої буде інформація про зареєстрований транспорт, зброї та інше;

- органи державної статистики (окрім інформації загальностатистичного характеру особливу цінність представляють зведення про баланс підприємства, активах і його акціонерах).

Слід зазначити, що використання інформації державних органів здійснюється виходячи з поставлених завдань і наявності певних можливостей;

- комерційні структури (банки, контрагенти, ділові партнери інше) - будь-яка інформація комерційного і особистого характеру;

- фізичні особи (співробітники підприємства, що розробляється, що діють або колишні, родичі, друзі, знайомі і інші зв'язки, в т.ч. неформальні або приховувані (наприклад - коханка);

- ЗМІ і Інтернет;

- ярмарки, виставки, конференції, семінари;

Круг джерел інформації не є вичерпним, у зв'язку з чим, виходячи з поставлених завдань, можуть бути привернуті і інші як фізичні, так і юридичні особи.

Основними методами пошуку (збору), аналізу і оцінки інформації є:

- негласні, зокрема зашифровані (без вказівки реальній меті) опити або бесіди з потенційними джерелами інформації;

- проведення установок по місцю функціонування суб'єкта господарювання або особи, що розробляється за місцем проживання (здійснюється шляхом зашифрованих відвідин (наприклад, під виглядом потенційного покупця)), де в ході безпосереднього візуального спостереження, бесід, вивчення документів (типових договорів, прайсів інше) встановлюються відомості комерційного і особистого характеру;

- негласне візуальне спостереження за приміщеннями офісів, а також за особами, що розробляються;

- використання спеціальних технічних засобів прослуховування приміщень, негласне зняття інформації з каналів зв'язку, офісної і комп'ютерної техніки інше (в рамках чинного законодавства);

- так звані «оперативні закупівлі» товарів, послуг, що надаються;

- проведення анкетування співробітників фірми під виглядом маркетингових досліджень;

- моніторинг ЗМІ, Інтернет, що дозволяє отримати різну інформацію, починаючи від продукції, що випускається або реалізовується, до вакансій на підприємстві, що розробляється;

- проведення заходів методом так званого «особистого розшуку» - тобто комплексу заходів (опит, спостереження, негласний огляд) в місцях функціонування суб'єкта, реалізації його продукції, при проведенні виставок, конференцій, семінарів інше).

Необхідно відзначити, що перед використанням вказаних методів обов'язково потрібно визначитися в можливості їх використання з погляду законності.

Професійно здійснювати вказані заходи можуть лише фахівці, що мають певні навики, відповідний рівень технічної підготовки і, що володіють прийомами конспірації. Некваліфіковане використання названих методів може привести до розшифровки розробки, що проводиться, з подальшим конфліктом з важко прогнозованими наслідками або до порушень законності.

Аналізуючи отриману інформацію, встановлюється в першу чергу її повнота і міра її достовірності: з яких джерел вона отримана; чи немає вона дезинформацією. Оцінюючи достовірну і повну інформацію, намічаються шляхи її подальшого використання (реалізації).

Основними напрямами реалізації отриманої інформації можуть

бути:

- обмеження функціонування конкурента на ринку, дестабілізація його діяльності, зниження рівня рентабельності, інше;

- компрометація і дискредитація суб'єкта господарювання перед органами влади і управління, громадськими організаціями, діловими партнерами, контрагентами, структурами, що співробітничають, банками, фондами, інше;

- підрив іміджу  і ділової репутації, створення негативноїгромадської думки ділових кіл щодо конкурента за допомогою використання можливостей засобів масової інформації;

- використання отриманої інформації для вирішення питань в порядку цивільного або кримінального судочинства, забезпечення позовів при розгляді справ в судах, при виконавчому виробництві і інше;

- запозичення нових ідей, методів управління, технологій і т.д.;

- протидія контрпродуктивній діяльності конкурентів.

Слід нагадати, що здійснення заходів щодо забезпечення безпеки бізнесу часто може бути сприйняте як проведення оперативно-розшукової діяльності, проводити яку, згідно Закону України « Об оперативно-розшукової діяльності» можуть лише суб'єкти, вказані в ст. 5 цього Закону. При цьому перелік суб'єктів є вичерпним, а проводити оперативно-розшукову діяльність іншим юридичними і фізичними особами забороняється [16].

В той же час, по-перше, Кримінальним кодексом України, що діє, передбачено кримінальну відповідальність за незаконний збір з метою використання або використання відомостей, що складають комерційну таємницю (ст. 231 УК України), а також за розголошування комерційної таємниці (ст. 232 УК України).

По-друге, кримінальна відповідальність також передбачена за незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 359 УК України), порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфною або іншій кореспонденції, які передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (ст. 163 УК України), порушення недоторканності приватного життя, зокрема шляхом незаконного збору конфіденційної інформації про особу без згоди останнього (ст. 182 УК України). Суспільно небезпечними, згідно УК України, визнані і деякі дії, пов'язані з втручанням в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних систем і систем електрозв'язку. Склади таких злочинів приведені в розділі XVI УК України.

Враховуючи вищевикладене, в умовах законодавчого вакууму щодо приватної розшукової діяльності і відсутності законодавчого врегулювання в питаннях забезпечення безпеки бізнесу комерційних структур, перед проведенням яких або розвідувальних заходів необхідний аналіз їх правових наслідків.

Контрольні питання

1. Що таке економічна розвідка?

2. Для чого потрібна ділова і конкурентна розвідка?

3. Що розуміється під терміном "система економічної розвідки"?

4. Назвіть три функції економічної розвідки.

5. Назвіть організаційні принципи системи економічної розвідки підприємства.

6. Які основні передумови для створення системи економічної розвідки на підприємстві?

7. Назвіть три основні принципи планування розвідувальної діяльності в економіці.

8. Які існують два основні напрями в діяльності економічної розвідки?

9. Назвіть цілі розвіддіяльності в економіці.

ІО.Чому необхідне вивчення і облік інтересів всіх джерел і споживачів розвідінформації з числа персоналу підприємства?

11 .Чому основна увага економічної розвідки повинна концентруватися на організованому вивченні офіційних джерел інформації?

12. Яка роль керівництва і персоналу підприємства в забезпеченні ефективності економічної розвідки?

13. Які чинники визначають ефективність розвідувальної діяльності?

14. Назвіть основні джерела отримання розвідінформації?

15. Назвіть основні методи пошуку (збору), аналізу і оцінки інформації.

16. Які напрями реалізації отриманої інформації є основними?

17. Які обмеження накладає законодавство України на здійснення розвідувальної діяльності суб'єктами господарської діяльності?