4.6 Договір як форма охорони комерційної інформації

Вже згадувалося про те, що одним з інструментів, яким повинен навчитися майстерно користуватися менеджер, є договір, покликаний формалізувати заходи по охороні КТ. Іноді його називають угодою. Подібним угодам слід приділяти найсерйознішу увагу, оскільки у разі розголошування працівником інформації, що складає КТ працедавця, такі угоди складуть юридичну основу для залучення працівника до відповідальності і стягнення заподіяного збитку. Подібні угоди можуть полягати як у вигляді окремого документа, так і у вигляді умови в трудовому договорі.

При укладанні подібних угод слід мати на увазі, що відповідно до ТК України умови договорів про працю, погіршуючі положення працівника в порівнянні із законодавством про працю, є недійсними. Під умовами, погіршуючими положення працівника, зокрема, можна розуміти встановлення обов'язків, введення додаткових заходів відповідальності, не передбачених трудовим законодавством. Тому якщо дана умова буде неправильно сформульована, це потенційний привід для подачі позовної заяви.

Які ж заходи може включити менеджер в договір, щоб максимально забезпечити збереження КТ організації?

Представляється, що профілактикою розголошування КТ в цьому випадку можуть служити наступні зобов'язання, що приймаються на себе працівником [9]:

• не розголошувати інформацію, що складає КТ організації, яка буде йому довірена або стане відома по роботі;

• не передавати третім особам і не розкривати публічно інформацію, що складає КТ організації, без згоди адміністрації організації;

• зберігати інформацію, що складає КТ тих організацій, з якими підтримуються ділові відносини;

• виконувати вимоги наказів, що відносяться до працівника, інструкцій і положень по забезпеченню збереження КТ організації;

• не використовувати інформацію, що складає КТ організації, для заняття іншою діяльністю, яка як конкурентна дія може завдати збитку організації;

• у разі спроби сторонніх осіб отримати від працівника інформацію, що складає КТ організації, негайно сповістити про це відповідну посадову особу;

• негайно повідомляти відповідну посадову особу організації про втрату або недостачу носіїв інформації, що складає КТ, посвідчень, пропусків, ключів від режимних приміщень, сховищ, сейфів, особистого друку і про інші акти, які можуть привести до розголошування КТ організації, а також про причини і умови можливого просочування інформації, що складає КТ;

• у разі звільнення всі носії інформації, що складає КТ організації (документи, креслення, рукописи, магнітні стрічки, перфокарти, перфострічки, диски, дискети, роздруки, кіно- і фотоматеріали, вироби та ін.), які знаходилися у розпорядженні працівника у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків під час роботи в організації, передати відповідній посадовій особі організації.

Менеджер повинен під розписку попередити працівника про відповідальність за порушення цих положень (невиконання узятих на себе зобов'язань). Крім того, в трудовому договорі або в його невід'ємній частині (зобов'язання про нерозголошування інформації, що складає КТ) слід передбачити порядок ознайомлення працівника з положеннями, що діють в організації, і інструкціями по забезпеченню збереження КТ. Крім того, слід визначати об'єм інформації, що передається кожному конкретному працівникові, за яку він повинен нести відповідальність.

Іншою категорією суб'єктів КТ є безпосередньо сам керівник організації. Через свої посадові обов'язки і наданих йому власником повноважень (якщо такий керівник сам не є власником організації, а значить, і володарем КТ) керівник організації може бути наділений винятковими правами по організації захисту інформації, що складає КТ. Керівник володіє також особливими можливостями в частині інформованості про комерційні секрети, що охороняються законом, у тому числі і про комерційну КТ керованої ним організації. На керівника організації повинні бути покладені обов'язку по забезпеченню збереження КТ організації. У зв'язку з цим в контракт, що укладається з керівником при його наймі, призначенні або обранні, доцільно включити положення, про порядок збереження КТ керівником.

При формулюванні пропонованих положень потрібно виходити з наступних критеріїв:

• необхідно зобов'язати керівника строго зберігати КТ організації і не використовувати її для заняття будь-якою іншою діяльністю в збиток організації;

• покласти на керівника організації персональну відповідальність за створення необхідних умов для забезпечення збереження КТ організації;

• попередити про відповідальність за порушення режиму КТ і про те, що наслідками цього можуть стати розірвання контракту, а також настання передбаченої законом юридичної відповідальності.

Угоди про нерозголошування можуть полягати з працівниками і при припиненні трудових відносин. Можливість їх висновку витікає з ГК України, який встановлює, що цивільні права і обов'язки виникають з договорів і операцій, передбачених законом, а також з інших договорів і операцій, хоча і не передбачених законом, але що не суперечать йому. Відповідно до ГК України через зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Предметом таких угод буде зобов'язання працівника, що звільняється, не розголошувати певну інформацію, складову КТ, що стала йому відомою під час роботи у даного працедавця, а також не використовувати її в своїй подальшій діяльності.

Угоди про нерозголошування можуть укладатися і з контрагентами по різних цивільно-правових договорах, пов'язаних з розкриттям сторонами за договором різної конфідеційної інформації.

Аналогічна практика набула широкого поширення за кордоном, де показала свою ефективність в ході ряду судових процесів, де був відшкодований збиток, заподіяний розкриттям комерційної інформації після звільнення працівників з організації.