3.2.1 Формування системи безпеки договірних відносин

Введення, розширення і ускладнення ринків, політичної і економічної обстановки в Україні роблять організацію роботи будь-якої організації - підприємства все менш передбаченим, тобто, всебільш ризикованим. Труднощі в прогнозуванні можливих наслідків тих або інших дій (бездіяльності) вимушують в даний час господарюючих суб'єктів поступати "як завжди", тобто проводити візуальний аналіз наявних даних, як правило, різнорідних.

Наслідком подібного підходу до ведення бізнесу і організації роботи є зростання витрат, які несуть організації у вигляді прямих збитків, недоотримання прибутку, формування негативного іміджу і тому подібне Таке положення, як ніколи гостро, ставить перед підприємствами завдання забезпечення власної безпеки.

Сучасне полягання справ в організаціях приводить до необхідності усесторонній оцінці стану проектів всіляких договорів, для чого практично відсутні спеціальні методики, що гарантують отримання науково обґрунтованих оцінок і рекомендацій при різному збігу обставин. Рішення цієї проблеми можливе на основі застосування сучасних методів системного аналізу, досягнень теорії штучного інтелекту і наявності ефективних засобів телекомунікації.

Найбільш поширеним на сьогодні підходом підприємства до вирішення проблеми власної безпеки є так зване попереднє візування договору фахівцями певних служб. Умови договору практично завжди перевіряються фахівцями в області фінансів, юриспруденції і співробітниками служби безпеці, а також, залежно від характеру договору, виробничниками, збувальниками, постачальниками. На жаль, подібний аналіз договору далеко не повний хоч би тому, що не враховуються проблеми, що виникають на стиках різних аспектів діяльності підприємства, не має системності в аналізі договору. Більш того, навіть виводи фахівців, що беруть участь у візуванні, достатньо поверхневі, оскільки кожен з них не мав можливості повністю концентруватися на аналізі договору з причини завантаженості іншою роботою і відсутності ефективних засобів аналізу.

Найбільш виправданим представляється аналіз договору спеціалізованою службою підприємства, яка не тільки володіє всією повнотою знань, доступних фахівцям даної організації, але також черпає інформацію із сторонніх джерел і має можливість думати на декілька кроків вперед. При цьому ефективність роботи безпосередньо залежить як від об'єму і якості наявної інформації, так і від методів її обробки.

Такі функції, як правило, реалізуються службою безпеки підприємства, якщо вона не обмежує свою діяльність фізичноюохороною керівного складу і території підприємства, а також контролем за її співробітниками.

Метою діяльності СБ може бути підвищення результативності роботи підприємства за рахунок скорочення помилкових, тобто що приводять до додаткових витрат, дій (або без дій) керівництва підприємства. В умовах конкретної організації критерієм ефективності СБ виступає мінімізація різного роду втрат від ухвалення управлінських рішень при певному рівні фінансування СБ.

У контексті вищевикладеного представляється обгрунтованою розробка і впровадження комп'ютерної системи підтримки діяльності СБ (надалі - "Система"), яка дозволяла б накопичувати і обробляти значні об'єми інформації з метою оцінки можливих наслідків укладення тієї або іншої угоди і вироблення пропозицій по коректуванню основних параметрів угоди по різних аспектах діяльності підприємства (фінанси, право, техніка і технології, екологія, людський чинник і ін.). Своєчасне попередження про можливість негативних наслідків укладення договору дозволять належним чином скоректувати його умови, поміняти Контрагента, прийняти превентивні заходи для компенсації можливих втрат, принципово відмовитися від виконання договору, ін.

Для розробки даної Системи необхідно:

- провести системний аналіз технологій оцінки конкурентів, суб'єктів зовнішнього середовища, а також власне підприємства;

- розробити інформаційну базу, що забезпечує роботу Системи;

- побудувати математичні моделі розрахунку значень використуваних при роботі Системи показників;

- розробити власне програмно-технічний комплекс Системи;

- провести дослідну експлуатацію і адаптацію Системи до умов конкретного підприємства;

- оформити необхідні методичні матеріали і навчити користувачів роботі з Системою.

Ефективність застосування Системи в першу чергу залежить від спочатку наданої інформації, її точності і повноти. Джерелами інформації можуть служити відрито публіковані дані, спеціалізовані бази даних, оперативні дані силових структур, результати маркетингових досліджень та ін.

Надана Системі інформація може володіти різною достовірністю, оцінка якої можлива в шкалі вербальних значень,наприклад: "висока" - "середня" - "низька". Для підвищення ефективності роботи Системи необхідне використання інформації, прямо або побічно пов'язаною зі всіма аспектами даного договору (фінанси, техніка і технології, маркетинг, юриспруденція, екологія, соціальні чинники, окремі важливі обставини і тому подібне) не тільки по контрагентові і підприємству, але також по інших значущих для виконання даного договору організаціям і приватним особам, що відносяться до об'єктів навколишнього середовища (засновники, конкуренти, постачальники, споживачі, кредитори і ін.).

Можна говорити про три етапи роботи Системи.

На першому етапі відбувається структуризація і первинний аналіз інформації, що є у розпорядженні СБ з метою отримання агрегованих показників, які описують діяльність підприємства, контрагента, об'єктів навколишнього середовища і їх взаємозв'язок.

На другому етапі за допомогою процедур формалізованого виводу аналізується зміст договору, стан діяльності підприємства і контрагента, оцінюються наслідки виконання або зриву договору, будуються гіпотези щодо можливого сценарію розвитку подій і оцінюється ступінь упевненості в них.

Складові елементи даного етапу такі:

- аналіз змісту договору.

Система оцінює основні параметри договору на несуперечність чітко встановленим фактам по всіх даних аспектах. Наприклад, законодавчим актам, що забороняють виробництво вказаної в договорі продукції без належного ліцензування організації-виробника;

- аналіз стану діяльності підприємства.

Система утворює висновок про об'єктивну можливість дотримання підприємством своїх зобов'язань за договором (наприклад, оцінює можливість випуску партії товару в строк з урахуванням завантаженості виробничої лінії іншими замовленнями і можливості поломок), а також відзначає критичність деяких параметрів діяльності підприємства (наприклад, неприпустимо малі залишки вільних грошових коштів, що таїть в собі небезпеку виникнення касових розривів у разі затримки платежів з боку споживачів);

- аналіз стану бізнесу контрагента.

Система утворює висновок про об'єктивну можливість дотримання контрагентом своїх зобов'язань за договором, тобто оцінює можливість ненавмисного невиконання зобов'язань. Система також оцінює дійсні наміри контрагента, які можуть відрізнятися від вказаних в договорі (наприклад, істотно затягнути оплату за поставлену продукцію, тим самим забезпечивши собі товарний кредит), тобто оцінює можливість умисного невиконання зобов'язань;

- аналіз впливу виконання договору на діяльність підприємства. Система оцінює можливість настання тих або інших негативних

наслідків в процесі або після повного виконання договору сторонами (наприклад, збільшення платежів на природоохоронні заходи унаслідок виконання замовлення (хоча і б достатньо вигідного для підприємства) по виробництву особливо шкідливої продукції може зробити договір реально збитковим);

- аналіз наслідків невиконання договору з вини підприємства. Система оцінює можливість тих або інших негативних наслідків

зриву договору з вини підприємства (наприклад, виплати штрафних санкцій контрагентові);

- аналіз наслідків невиконання договору з вини контрагента. Система оцінює можливість тих або інших негативних наслідків

зриву договору з вини контрагента (наприклад, збитку із-за неможливості постачання споживачам продукції організації, для якої не поставлена продукція контрагента є сировиною);

- аналіз компенсаційних дій підприємства.

Система оцінює ефективність "контргри" підприємства, тобто його дій, направлених на мінімізацію витрат від невиконання контрагентом своїх зобов'язань. Система оцінює ефект від здійснення заходів, які можуть виявитися безпосередньо не пов'язаними з даним договором. Проведення деяких з них сприятиме належному виконанню контрагентом своїх зобов'язань або примушуватиме його до цього (наприклад, чинення тиску на контрагента через третіх осіб), інші ж заходи будуть направлені (прямо або побічно) на компенсацію можливих втрат від зриву договору (наприклад, вимога хоч би часткової передоплати за ту продукцію, що поставляється контрагентові).

На завершальному третьому етапі роботи Система на підставі отриманих проміжних виводів дає підсумкову оцінку пропонованогодо висновку договору. Наприклад, навіть при великому ризику об'єктивного невиконання контрагентом своїх зобов'язань Система за певних умов може рекомендувати даний договір до висновку, високо оцінивши ефективність "контргри" (наприклад, повне страхування відповідальності контрагента за даним договором може бути достатньою компенсацією у разі непостачання необхідною підприємству продукції).