1.8 Показники і індикатори економічної безпеки підприємства

Від точної ідентифікації погроз, від правильного вибору вимірників їх прояву, тобто системи показників для моніторингу (їх ще називають індикаторами), залежить ступінь адекватності оцінки економічної безпеки підприємства реальності, що існує у виробництві, і комплекс необхідних заходів по попередженню і парируванню небезпеки, відповідних масштабу і характеру погроз.

Як одна з цілей моніторингу економічної безпеки підприємства є діагностика його стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості, найбільш характерних для даного підприємства і таких, що мають для останнього важливе стратегічне значення.

Якщо використовувати подібну методику для побудови системи кількісних і якісних показників економічної безпеки на рівні підприємства, то в неї необхідно включити наступні головні індикатори (природно, даний перелік вимагає його конкретизації для кожного виду виробництва, ранжирування показників на основні і другорядні):

- індикатори виробництва:

• динаміка виробництва (зростання, спад, стабільний стан, темп зміни);

• реальний рівень завантаження виробничих потужностей;

• частка НДДКР (науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт) в загальному об'ємі робіт;

• частка НДР в загальному об'ємі НДДКР;

• темп оновлення основних виробничих фондів (реновації);

• стабільність виробничого процесу (ритмічність, рівень завантаженості протягом певного часу);

• питома вага виробництва у ВВП (для особливо крупних підприємств-монополістів);

• оцінка конкурентоспроможності продукції;

• вікова структура і технічний ресурс парку машин і устаткування;

- фінансові індикатори:

• об'єм "портфеля" замовлень (загальний об'єм передбачуваних продажів);

• фактичний і необхідний об'єм інвестицій (для підтримки і розвитку наявного потенціалу);

• рівень інноваційної активності (об'єм інвестицій в нововведення);

• рівень рентабельності виробництва;

• фондовіддача (капіталоємність) виробництва;

• прострочена заборгованість (дебіторська і кредиторська);

• частка забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріалів, енергоносіїв для виробництва;

- соціальні індикатори:

• рівень оплати праці по відношенню до середнього показника по промисловості або економіці в цілому;

• рівень заборгованості по зарплаті;

• втрати робочого часу;

• структура кадрового потенціалу (вікова, кваліфікаційна). 1.9 Класифікація стану економічної безпеки підприємства

Стосовно специфіки підприємства і відповідно до фактичних та нормативних значень його техніко-економічних показників і розміром їх   відхилення  від  бар'єрних   (порогових)  значень індикаторівекономічної безпеки стан цього підприємства можна характеризувати як:

• нормальне, коли індикатори економічної безпеки знаходяться в межах порогових значень, а ступінь використання наявного потенціалу близький до технічно обгрунтованих нормативів завантаження устаткування і площ;

• передкризове, коли перевищується бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наблизилися до деякої околиці своїх бар'єрних значень і при цьому не були втрачені технічні і технологічні можливості поліпшення умов і результатів виробництва шляхом ухвалення до погроз заходів попереджувального характеру;

• кризове, коли перевищується бар'єрне значення більшості основних (на думку експертів) індикаторів економічної безпеки і з'являються ознаки безповоротності спаду виробництва і часткової втрати потенціалу унаслідок вичерпання технічного ресурсу устаткування і площ, скорочення персоналу;

• критичне, коли порушуються всі (або майже все) бар'єри, що відокремлюють нормальний і кризовий стани розвитку виробництва, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворотною.

Хай Рі - система показників економічної безпеки підприємства, І=1...,ш; ріб - порогове (бар'єрне) нормалізоване значення показника Рі.

Зміна значень індикатора Рі відбувається в діапазоні 0 < хі < 1 і ці значення визначаються співвідношеннями:

хін, якщо (1+в) ріб < хі <1 хіпк, якщо ріб < хі < (1+8)ріб хі =хік, якщо (ріб < хі < (1-в)ріб

ХІКр, ЯКЩО 0 < ХІ < (1-5)рІб.

Тут 5 - околиця бар'єрного значення показника, що приймає значення, допустимий, в = 0,15; стан підприємства позначений таким чином: н - нормальне, пк - передкризове, к - кризове, кр - критичне.

Існують різні методи (кореляційних зв'язків, вагових коефіцієнтів і ін.) і підходи до визначення інтегрального показника економічної безпеки, що характеризує дію різнорідних чинників на стан підприємства.

Виявлення і вживання заходів, направлених на запобігання погрозам економічній безпеці, припускає аналіз гіпотетичного стану підприємства в результаті виконання прийнятих раніше стратегічних для цього підприємства економічних і науково-технічних рішень, загальних тенденцій і процесів в затребуваності продукції і послуг, інвестицій і так далі

Оскільки прояв і дія погроз - не одномоментний акт, а складний динамічний процес, причому процес детермінований, тобто з достатньо жорсткою тимчасовою структурою причинно-наслідкових зв'язків подій, що відбуваються у виробництві, то і оцінка економічної безпеки повинна здійснюватися в динаміці зміни потенціалу цього виробництва на деякому тимчасовому інтервалі, який повинен визначатися, виходячи з уявлень про достовірність інформації, використовуваної як база прогнозування (технічно і економічно обгрунтованих нормативів, норм і тому подібне).

Відповідно, для контрольних точок прогнозування (допустимо, на кінець кожного року або на кінець всього періоду) необхідний розрахунок техніко-економічних показників стану виробництва підприємства, що є основою такої оцінки.

Для побудови і усесторонньої техніко-економічної оцінки гіпотез або можливих стратегій розвитку виробництва в контрольних крапках встановленого горизонту прогнозування необхідний відповідний інструментарій, в якості якого можуть виступати різні методи, вживані в економічному і науково-технічному прогнозуванні.

Постійне посилення чинників, що загрожують економічній безпеці підприємства і що обумовлюють його депресивний розвиток, ставить питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку підприємства з метою завчасного попередження загрожуючої небезпеки і вживання необхідних заходів захисту і протидії.

Основні цілі моніторингу повинні бути наступними:

- оцінка стану і динаміки розвитку виробництва підприємства;

- виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

- визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності дії загрозливих чинників на потенціал виробництва;

- прогнозування наслідків дії загрозливих чинників як на потенціал виробництва, так і на сфери діяльності, що забезпечуються продукцією і послугами цього потенціалу;

- системно-аналітичне вивчення ситуації, що склалася, і тенденцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо парирування погроз підприємству.

Моніторинг повинен бути результатом взаємодії всіх зацікавлених служб підприємства. При здійсненні моніторингу повинен діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкту моніторингу з урахуванням фактичного стану і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних чинників.

Для проведення моніторингу необхідне відповідне методичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність здійснення моніторингу:

• ідентифікація підприємства (господарюючого суб'єкта) -об'єкту моніторингу;

• формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки підприємства з урахуванням специфіки його функціонування;

• збір і підготовка інформації, що характеризує стан об'єкту моніторингу;

• виявлення (визначення) чинників, що характеризують перспективні напрями розвитку підприємства;

• моделювання і формування сценаріїв або стратегій розвитку підприємства;

• розрахунок техніко-економічних показників підприємства на всю глибину прогнозного періоду;

• проведення аналізу показників економічної безпеки підприємства;

• розробка пропозицій по попередженню і нейтралізації погроз економічній безпеці підприємства.

Викладений методичний підхід і інструментарій аналізу і діагностики стану підприємства дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс чинників, загрозливих економічній безпеці підприємства, осмислено і цілеспрямовано організувати і виконати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно зміннусоціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обґрунтування схвалюваних управлінських рішень.

Контрольні питання:

1. Дайте одне (або декілька) з можливих визначень безпеки економічної діяльності підприємства.

2. Що розуміється під зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства?

3. Назвіть головний чинник, що визначає характер погроз із зовнішнього і внутрішнього середовища.

4. На яку з цілей управління підприємства направлені погрози з внутрішнього середовища?

5. Які погрози економічній безпеці є, на вашу думку, найбільш реальними і небезпечними для підприємств України?

6. Яка роль менеджерів підприємства в забезпеченні економічної безпеки?

7. З яких елементів складається система безпеки господарюючого суб'єкта?

8. Які з принципів побудови системи безпеки підприємства Ви вважаєте основними і чому?

9. Чи можна стверджувати, що будь-яка з підсистем системи безпеки підприємства робить вплив на його економічну безпеку?

10. У чому полягає відмінність політики і стратегії безпеки?

11 .Через які показники розкривається зміст критерію надійності і ефективності системи безпеки підприємства?

12.3а яких умов система безпеки підприємства буде достатньо ефективна?

13.Чи можлива побудова універсальної системи безпеки? Якщо немає, то чому?

14. Що є результатом правильної організації системи безпеки підприємства - прибуток або економія?

15. Яка залежність існує між складністю виробничих процесів і їх економічною безпекою?

16. Яким принципам слідують при виділенні фінансових коштів на забезпечення безпеки?

17.Чому необхідно розробляти політику безпеки?