13.3. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

У нашій країні економіка природокористування почала формуватися недавно. Як і кожна інша економічна наука, вона має об'єктом свого вивчення виробничі відносини між людьми, в даному разі відносини, що виникають у процесі взаємодії між суспільством і природним середовищем.

Економіка природокористування — це наука про раціональне й ефективне використання природних ресурсів, наука про організацію дійової системи охорони навколишнього середовища.

У завдання економіки природокористування входить дослідження економічних закономірностей застосування природних ресурсів людським суспільством з метою задоволення своїх потреб. Завдання, що стоять перед економікою природокористування, можна поділити на три групи:

- розробка методів оцінки природних ресурсів з метою включення в економічні розрахунки їх вартості;

- створення економічного механізму управління раціональним використанням природних; ресурсів і охороною навколишнього середовища;

- розробка методів розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень у раціональне використання природних ресурсів та охорону навколишнього середовища.

Економіка природокористування як економічна наука спирається на закономірності, що виводяться іншими науками, — геологією, біологією, ґрунтознавством, лісознавством, метеорологією, демографією. Ці зв'язки наук потрібні для розробки питань оптимального використання та охорони викопних багатств, атмосфери, води, ґрунту, лісу та інших природних ресурсів. Економіка природокористування стоїть фактично на межі перелічених вище та інших наук, але як економічна наука вона тісно пов'язана з політичною економією і виходить з її основних положень.

Економіка природокористування охоплює дві групи зв'язаних між собою проблем:

по-перше, як знайти і найефективніше використати необхідні у виробництві й споживанні ресурси;

по-друге, як передбачити або ліквідувати забрудненість навколишнього середовища. Ці проблеми слід розв'язувати з урахуванням зміни потреб -особистих і громадських, споживчих і виробничих.

Під поняттям економічного механізму охорони навколишнього середовища розуміють правовий інститут, що включає у себе сукупність правових норм, регулюючих умови та порядок акумулювання грошових засобів, які поступають у вигляді плати за забруднення навколишнього середовища та інших шкідливих взаємодій, фінансування природоохоронних заходів та економічного стимулювання господарчих суб'єктів шляхом застосування налогових та інших пільг.

Екологічні стандарти й нормативи є мірою сполучення екологічних інтересів з економічними, отже економічний механізм охорони навколишнього середовища має створювати умови для розвитку як у виробника так і громадян бережного відношення до природи, виробляти у суб' єктів права відношення, таке як не потрібно шкодити навколишньому середовищу тому що, тим самим ви шкодити самі собі. Все це включає у себе комплекс заходів з економічного стимулювання охорони навколишнього середовища, нормування господарської взаємодії на навколишнє середовище, екологічної експертизи, екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні, експлуатації виробничо-господарських об' єктів, екологічний контроль, відповідальність та розміщення збитків.

Формування нового економічного механізму природокористування та фінансування природоохоронних заходів при переході до ринкових відносин повинно, мабуть, стати органічною складовою системою управління та регулювання економіки.

Платежі на основі листа МНС України за викиди й скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з підприємств незалежно від форм власності.

Спираючись на міські вимоги, обласні адміністрації можуть звільняти підприємства, організації від платежів за викиди й скиди забруднюючих речовин, щоі наводяться у межах гранично допустимих викидів й скидів.

Розміри платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами встановлюється плата за ці викиди та кількість використаного пального.

Ліміти скидів забруднюючих речовин у поверхневі води міського значення і розміщення відходів, що призводять до забруднення природних ресурсів, встановлю­ються для підприємств згідно з даними Міністерства охорони навколишнього середовища, Нормативом плати за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах встановлених лімітів є розмір сплати за одну тонну конкретної забруднюючої речовині або класу забруднюючої речовини.

За викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах встановлених лімітів встановлюються базові нормативи сплати и коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.

Понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів встановлюється підвищений розмір сплати на основі базових нормативів, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні відмінності, й коефіцієнтів кратності сплати за понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів.

У разі відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, сплати за виброси та сброси забруднюючих речовин і розміщення відходів взимаються як сверхлімітні.

Завдання економічного механізму охорони навколишнього середовища полягають у тому, що повинно виконування:

1. Планування та фінансування природоохоронних підприємств;

2. Встановлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище і розміщення відходів;

3. Встановлення нормативів сплати й розмірів платежів за використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин в навколишне природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливої взаємодії;

4. Надання підприємствам, закладам та організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідходних і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів з охорони навколишнього середовища;

5. Відшкодування в установленому порядку шкоди, яка була завдана навколишньому середовищу й здоров' ю людини.