11.2. Роль міського господарства в інфраструктурі суспільного виробництва

Міське господарство являє собою комплекс розташованих на території міста (поселення) підприємств, організацій і установ, що обслуговують матеріально-технічні і культурні потреби населення, яке мешкає в ньому. Воно включає: житлово-комунальне господарство і підприємства побутового обслуговування населення, будівельну промисловість і підприємства по виробництву місцевих будівельних матеріалів, систему організацій міської торгівлі, громадського харчування, охорони здоров'я, освіти та ін.

Підприємства, що входять до складу міського господарства, виконують одне загальне завдання - обслуговувати потреби населення, створювати умови для задоволення соціальних, культурних і духовних потреб населення, того міста, на території якого вони розташовані. До основних напрямків впливу рівня розвитку інфраструктури міського господарства на рівень життя населення можна також віднести підтримку високого рівня здоров'я, працездатності, мобільності і комунікабельності; підвищення комфортності проживання і збільшення вільного часу. Це, в поєднанні зі специфічними особливостями міського господарства, -його локальністю, суміщенням процесів виробництва і споживання, переважно нематеріальною формою продукту праці, визначає необхідність індивідуального підходу до розгляду кожної галузі міського господарства.

Виробнича діяльність підприємств міського господарства має ряд характерних галузевих особливостей, що відбиваються в плануванні й управлінні. Розглянемо особливості організації виробничої діяльності і фінансів галузей міського господарства з огляду на його диференціацію на житлове, комунальне і побутове господарство.

З призначенням і функціями комунальні підприємства діляться на такі групи: - санітарно-технічні (водопровід, каналізація, підприємства санітарного очищення); транспортні (трамваї, тролейбуси, автобуси, метрополітен та ін.);

- комунальної   енергетики   (електро-,   газо-,   теплові   мережі   та ін.);

- комунального обслуговування (готелі та ін.); - підприємства й організації зовнішнього міського благоустрою (підприємства дорожнього господарства, озеленення, вуличного освітлення).

До специфічних особливостей міського господарства можна віднести: 1. "Місцеві умови" відіграють важливу роль у проектуванні, будівництві й експлуатації більшості комунальних споруд. Наприклад, при будівництві водопроводів треба враховувати: перебування джерела водопостачання, від якого залежить довжина водоводів, мереж, необхідний рівень очищення води, місце розташування резервуарів та ін. структурних елементів відповідно до місцевих особливостей рельєфу; вибір території і розподіл труб на яруси зурахуванням місцевих особливостей для запобігання зайвого підйому води, зменшення довжини труб, прокладання їх найбільш короткими шляхами, зниження норми загального тиску завдяки влаштуванню станцій підкачування та ін.

Враховувати специфіку місцевих умов необхідно також при проектуванні й функціонуванні міського транспорту, прокладці мереж, будівництві житла, сміттєпереробних заводів й ін.

Потужність підприємств планується для задоволення потреб конкретного населеного пункту, що враховують, крім територіально-планувальних особливостей міста, також чисельність населення. З огляду на істотні розходження в чисельності населення міст, у розмірах територій, розміри підприємств комунального господарства відзначаються великою розмаїтістю.

2. Специфічною особливістю комунальних підприємств є також те, що більшість з них не виробляє матеріальну продукцію, а надає послуги.

3. У більшості комунальних підприємств процес виробництва збігається з процесом реалізації продукції або послуг. Інакше кажучи, продукція цих підприємств не може накопичуватися на складі, а віддається безпосередньо споживачам. Це обумовлює характерні риси в організації, структурі й використанні оборотних коштів.

Необхідність доставки продукції (послуг) безпосередньо споживачам підвищує значення мережного господарства в структурі основних фондів комунальних підприємств, потребує значних капіталовкладень, а також витрат на утримання і капітальний ремонт мереж, споруд і трубопроводів.

4. Специфіка виробництва в комунальному господарстві обумовлює також високу фондоємкість цієї галузі. Питома вага основних фондів у загальній структурі основних і оборотних коштів підприємства складає 98%.

Структура основних фондів відрізняється залежно від специфіки діяльності. Так, у більшості галузей комунального господарства (водо-, газо-, електро-, теплопостачання і каналізації) від 50 до 70% складають передаточні пристрої; у трамвайно-тролейбусних господарствах - транспортні пристрої (близько 40%); у житловому господарстві і готелях - будинки і споруди (майже 90%).

5. На відміну від більшості промислових підприємств, діяльність яких протягом років має ритмічний характер, робота комунальних підприємств має сезонний характер і залежить від попиту споживачів у конкретні періоди не тільки року, але й доби. Це ставить роботу цих підприємств у безпосередню залежність від попиту споживачів, у першу чергу - від населення. Ритм роботи комунальних підприємств залежить від ритму міського життя. Відповідно до потреб складаються графіки теплових і електричних навантажень, графіки подачі води, розклад руху транспорту. Для забезпечення потреб населення конкретної території в періоди максимального попиту на продукцію (послуги), підприємства повинні мати резервні потужності.

6. Комунальні підприємства не тільки виробляють продукцію або надають послуги, а і безпосередньо реалізують їх населенню, тобто без допомоги торгових або інших посередницьких організацій. Отже тут тісно переплітаються елементи виробництва і роздрібної торгівлі. При цьому оплата послуг або збігається безпосередньо з виробництвом і реалізацією, або має авансовий характер, що вносить свою специфіку в організацію оборотних коштів.

Специфіка механізму надання комунально-побутових послуг виражається у поєднанні різних форм надання цих послуг (безкоштовне, пільгове, платне) і джерел фінансування діяльності відповідних структур. У рамках однієї галузі можуть діяти різні за складом джерела фінансування діяльності закладів обслуговування.

Очевидно, бюджетне фінансування залишиться і в умовах ринку. Практика показала, що рентабельність підприємств, які відносяться до категорії житлово-комунального господарства, як правило, невисока - серед них велика кількість збиткових. Передбачається, що при переході до ринкових відносин усі підприємства, які знаходяться на визначеній території, братимуть участь у формуванні бюджетів усіх рівнів, починаючи з місцевих і закінчуючи державним. У свою чергу, фінансування їхньої діяльності буде здійснюватися в основному з місцевих бюджетів.

7. Характерною рисою продукції комунальних підприємств є, як правило, її однотипність. Наприклад, водопроводи подають споживачам воду, міський транспорт надає послуги по перевезенню пасажирів і т.д.

Перед підприємствами міського господарства постає завдання постійного підвищення якості й асортименту запропонованої продукції (послуг), тому що від цього безпосередньо залежить рівень або "якість" життя населення в цілому і кожної конкретної людини, яка мешкає на даній території, зокрема.

Запитання для самоконтролю

1. Взаємодія елементів міської інфраструктури.

2. Сутність і структура міського господарства специфічні особливості міського господарства.

3. Розкрийте суть специфіки механізму надання комунально-побутових послуг.