6. Діаграми опису послідовності процесів IDEF3 (Work Flow Diagramming)

Діаграми опису послідовності процесів IDEF3 - це третій інфор­маційний розріз функціональної моделі. Вони описують логіку роботи системи і взаємодію потоків у ній. На цій діаграмі система деталізується в більшій мірі, описується більш повно. У діаграму включають елемен­ти логіки. Це дозволяє моделювати послідовність виконання робіт у системі і описувати логічні зв' язки між окремими процесами, функція­ми. Модель дозволяє виконати аналіз, як функціонує система, в якому стані знаходяться об' єкти в системі. За своєю суттю модель системи створена за такою діаграмою, наближається до діючої моделі. Більш того, за допомогою спеціального пакету програм BP Simulator модель IDEF3 можна перетворити в імітаційну модель, тобто в модель, що імі­тує роботу системи з послідовною зміною станів.

Імітаційна модель - це модель, що відтворює роботу системи і служить для вивчення поведінки системи у процесі її функціонування. Вона може використовуватись для вивчення роботи системи у різних режимах роботи, для вивчення впливу на роботу системи зовнішніх фа­кторів, вивчення роботи системи при зміні інтенсивності процесів у ній і т. п.

Елементами діаграми опису послідовності процесів є:

- роботи;

- дуги;

- перехрестя;

- об'єкти звертання.

Роботи на діаграмі ІОЕБ3 мають такий же сенс, як і на поперед­ніх діаграмах - ІОЕБ0 і ОБО. Вони зображуються прямокутником з від­діленим низом прямокутника, розділеним на дві частини, як це показано на рис. 37.

 

 

Супровідні

 

 

документи

 

 

г

 

Вантаж^

^6 грн.

Прийом та перевірка шості

Результат

 

перевірки

 

вантажу

 

 

1

 

 

 

1

 

Рис. 37 - Роботи на ШЕР3-діаграмах

Зліва у нижній частині блоку роботи проставляють номер роботи, що складається з номера батьківської роботи, номера декомпозиції і номера самої роботи. Роботи в діаграмах IDEF3 називають Unit of Work (UOW) і позначають літерою U.

Дуги на діаграмах послідовності процесів IDEF3 мають такий же зміст, як і на розглянутих раніше діаграмах, але вони можуть бути більш деталізовані. Під час деталізації допускаються такі типи дуг:

- старша, або процедурна (Precedent) показує, що робота - джере­ло дуги, повинна закінчуватися раніше ніж розпочнеться робота - ціль, тобто робота, в яку входить дуга. Зображується суцільною лінією зі стрілкою;

- потоків об'єктів (Object flow) - показує потоки об'єктів і те що об' єкти використовуються у декількох роботах. Зображується суціль­ною лінією з подвійною стрілкою;

- відношення (Relational) - відповідає зв' язкам між роботами, або роботами і об'єктами звертання. Тут робота - ціль може розпочинатись раніше від роботи - джерела;

- звертання (Referent)- відповідає зв' язкам з об' єктами звертання. Зображується суцільною лінією без стрілок.

Позначення дуг показано на рис. 38.

Рис. 38 - Позначення дуг на діаграмі послідовності процесів ГОЕТ3

Злиття та розгалуження дуг завжди виконується за допомогою перехресть. Перехрестя відображають логічні операції (умови), що ви­значають подальше виконання робіт. Перехрестя можуть бути декількох типів. Їх розділяють на синхронні й асинхронні. Синхронні перехрестя вимагають одночасного виконання робіт, асинхронні - виконання, але не обов'язково одночасного. Позначаються вони прямокутниками з від­діленими боковими сторонами, як це показано на рис 39.

 

 

Рис. 39 - Позначення перехрестя на діаграмі послідовності процесів ГОЕРЗ (Л - асинхронне " або " ІЗ - синхронне " і "

Перехрестям відповідають логічні операції, які записуються в се­редині блоку перехрестя. Логічні операції і відповідні позначення пока­зано на рис. 40.

Asynchronous:

Synchronous:

Exclusive OR:

a

АИР

OR

АИР

OR

X

XOR

Рис. 40 - Типи логічних операцій

Об'єкти звертання - це об'єкти, що несуть додаткову інформацію виконання робіт або містять дані, які неможливо зв'язати з роботою, дугою чи перехрестям. Пакет програм BPwin передбачає такі типи об'єктів звертання:

- GO TO - об'єкт циклічного переходу;

- UOB - об'єкти, які вказують на багаторазове використання ро­боти, але без циклів. Наприклад, „Контроль якості" може використову­ватись у процесі виготовлення виробу декілька разів;

- NOTE - для документування важливої інформації, що відно­ситься до будь-яких блоків на діаграмі. Може використовуватись як альтернатива надпису текстів;

- ELAB - для детального опису.

Об' єкти звертання зображують прямокутником з відділеною ни­жньою частиною. Зв'язки з іншими елементами діаграм для об'єктів звертання виконують ненаправленими дугами.

 

 

Приймач вантажу

 

 

 

Рис. 41 - Приклад зображення об' єктів звертання

На рис. 42 наведено приклад діаграми послідовності процесів під час прийоми вантажу на підприємстві.

 

Опис операцій з прийому вантажу відповідно до наведеної діаг­рами такий. Вантажі на підприємство привозять транспортними засо­бами. Кожен вантаж має супровідні документи, що передаються разом з ним або іншим способом. Перша робота, що виконується на підприємс­тві, - це прийом і перевірка якості вантажу, відповідності його супрово­джувальним документам. Прийом вантажу виконує відповідальна особа - приймальник вантажу. На діаграмі він зображений як об' єкт звертан­ня. Блок першої роботи, названий "Прийом і перевірка якості вантажу", зображений в лівому верхньому куті діаграми і позначений цифрою 1. Вхідними величина цього блоку роботи є "Вантаж" і "Супровідні до­кументи". На діаграмі вони розміщені за правилами функціональної діаграми, тобто рознесені по різних сторонах діаграми, хоч в даному випадку вони можуть підходити до якої-будь сторони блоку. Блок робо­ти також має дугу зв' язку "Контроль вантажу" з об' єктом звертання "Приймальник вантажу". Вихідними величинами даної роботи є "Ван­таж" і "Результат перевірки". Вантаж зображено дугою потоків об' єктів з подвійною стрілкою, а результат перевірки - процедурною дугою. Ду­га "Вантаж" далі направлена до блоку роботи 4 - "Розміщення на скла­ді", тому що всі вантажі, які прибули на підприємство, повинні бути розміщені на складі незалежно від їх якості. Результат перевірки може бути подвійним: "Повна відповідність" або "Виявлена невідповідність". Розгалуження результату перевірки показане блоком асинхронного роз­галуження Л з логічною операцією "або" ("(Ж"). Асинхронне розга­луження використане тому, що не може бути одночасно два результати. Якщо виявлена повна відповідність вантажу вимогам і супровідним до­кументам, то виконується робота "Оформлення прихідних документів", що закінчується видачею акту прийому. Ця робота зображена блоком 2. У випадку, коли виявлена невідповідність вантажу вимогам і супровід­ним документам, то виконується робота 3 - "Оформлення акту невідпо­відності". Акт невідповідності одночасно складається в двох примірни­ках. Цьому відповідає блок розгалуження 13. Блок розгалуження синх­ронний "і", тому що одночасно оформляють два акти невідповідності. На основі одного з актів оформляють рекламацію, що показано роботою 6 - "Оформлення рекламації". Рекламація разом з актом невідповідності направляється постачальнику товару. Другий примірник акту невідпові­дності направляється для оформлення товару на складі. На склад може поступити один з документів: акт прийомки або акт невідповідності. Згідно з цим оформляють "Прихідний ордер". Цей факт показано бло­ком розгалуження 32 (фактично злиття, хоч він і називається блоком розгалуження). Це блок логічного асинхронного "або" ("(Ж"). Викори­стання такого блоку зрозуміле, адже документи не обов' язково повинніприходити одночасно, а вантаж на складі оформляють за приходом тільки одного з документів: акту прийомки або акту невідповідності. Подальша робота з вантажем є розміщення його на складі. Ця робота показана блоком 4. Вхідні величини блоку: "Вантаж" і "Прихідний ор­дер". Вони підведені до лівої і верхньої сторін діаграми, правда, дещо не в тому порядку, як прийнято для блоків діаграм IDEF0. Дуга вхідної величини "Вантаж" підведена до верхньої грані, а "Прихідний ордер" -до лівої. Це обумовлено зручністю побудови моделі, адже діаграма IDEFЗ допускає приєднання будь-яких дуг до будь-якої сторони блока. Об' єктом звертання для блоку роботи "Розміщення на складі" є завіду­ючий складом, який дає розпорядження, де і як розмістити вантаж.

Як видно з наведеного прикладу, діаграма опису послідовності процесів IDEFЗ (Work Flow Diagramming) дозволяє у всіх деталях змо-делювати виконання операції в системі. На основі такої діаграми мо­жуть бути розроблені: технологічні документи, а саме, технологічна карта послідовності процесів відповідно до вимог "Єдиної системи тех­нологічних документів" (ЄСТД), програмне забезпечення для ЕОМ, що керує процесами виробництва на підприємстві, або діюча модель проце­су для імітаційного моделювання і подальшого відпрацювання техноло­гічного процесу. Крім того, як видно з наведеної діаграми, кожна робота може бути виражена у вартісних одиницях, що є основою розробки фі­нансових документів. На блоці кожної роботи у верхньому лівому куті вказана вартість у гривнях. У даному прикладі вартість всіх робіт не оцінена, тому проставлена сума 0 грн. Порядок і правила виконання функціонально-вартісного аналізу розглядається в наступних розділах посібника.

З наведеного прикладу видно, наскільки детально дозволяє вико­нувати аналіз функціональна модель системи. Вона має ще й ту перева­гу що більш зрозуміла в порівнянні з описом операцій. У цьому можна переконатись, якщо уважно вивчати наведений вище опис і аналізувати діаграму. В даному посібнику опис потрібний для того, щоб виробити уміння читати діаграми функціональної моделі.

Виконання логічного аналізу послідовності процесів IDEFЗ - діа­грамами потребує великого обсягу роботи і затрат часу. Як правило, під час побудови функціональної моделі на початкових етапах обмежують­ся тільки діаграмами IDEF0, включають діаграми DFD та IDEFЗ тільки на низьких рівнях декомпозиції моделі. Під час подальшої роботи і де­тальної розробки системи діаграми логічної послідовності процесів у разі потреби розробляють практично на всіх рівнях декомпозиції моде­лі.

1. Які переваги мають комп'ютерні технології системного аналі­зу?

2. Якими стандартами регламентується використання CASE?

3. Яка різниця між функціональними моделями й моделями да­них?

4. Які програмні продукти входять у пакет структурного аналі­зу?

5. Які моделі дозволяє побудувати пакет програм bPwin?

6. Назвіть моделі, які дозволяє побудувати пакет програм BRwin?

7. Яку діаграму називають контекстною, назвіть її основні еле­менти?

8. Яке призначення сторін функціонального блоку?

9. Що таке ІСОМ - коди?

10. Як виконати декомпозицію контекстної діаграми?

11. Що таке домінантний порядок розміщення блоків на діаграмі?

12. Які правила присвоєння номера діаграмі декомпозиції?

13. Які правила присвоєння імен дугам діаграми?

14. Які типи можливих зв' язків між блоками функціональної діа­грами?

15. Які моменти необхідно визначити на початкових кроках ство­рення функціональної моделі системи?

16. Як впливає зміна точки зору на результат побудови функціо­нальної моделі?

17. Що таке тунелювання дуг, які види тунелювання Ви знаєте?

18. Які основні складові частини діаграм потоків даних DFD -діаграм?

19. Які основні складові частини діаграм опису послідовності процесів потоків IDEF3-діаграм?

20. Як зображуються блоки робіт на діаграмах потоків даних (DFD -діаграмах)?

21. Як зображуються блоки робіт на діаграмах опису послідовно­сті процесів потоків IDEF3-діаграм?

22. Що таке "Зовнішні сутності", як вони позначаються?

23. Як типи дуг використовуються на діаграмах опису послідов­ності процесів потоків (IDEF3-діаграмах)?

24. Які типи діаграм дозволяє будувати програмний пакет BPwin?

25. Що таке "Сховища даних", як вони позначаються?

26. Скільки разів одне і те ж сховище даних може бути зображене на діаграмі?

27. Які типи об'єктів звертання Ви знаєте?

28. Чим відрізняються синхронні й асинхронні перехрестя, як во­ни позначаються?

29. Які логічні операції можуть відповідати перехрестям на діаг­рамі послідовності процесів (ГОБРЗ-діаграмах)?