5 Діаграма потоків даних (DFD діаграма)

Наступним аспектом функціональної моделі є відображення по­токів даних за допомогою діаграм DFD (Data Flow Diagramming). Ці діаграми у функціональній моделі можуть доповнювати те, що вже по­казано в IDEF0 діаграмах. Вони описують потоки даних між окремими роботами системи. Під потоками даних у даному випадку розуміють як матеріальні так і інформаційні потоки. Матеріальні потоки - це, напри­клад, сировина, матеріали, заготовки, продукти виробництва, обладнан­ня, транспортні засоби та ін. Інформаційні потоки - це інформація про замовлення, дані про стан ринку, про наявність сировини, запасних час­тин, запаси на складах, виконані роботи, вузькі місця у виробництві, виготовлена продукція, інформація про вартість, команди керування та ін.

Діаграми DFD - це другий з трьох типів діаграм функціональної моделі, що дозволяє побудувати програмний пакет BPwin. Ці діаграми відносяться до функціональних моделей, оскільки основними елемен­тами в них є роботи, а дані виступають як інтерфейси, які зв'язують ро­боти між собою. На відміну від IDEF0 діаграм у них більша увага при­діляється потокам даних. Залишаючись функціональними моделями, вони дозволяють більш детально відобразити інформаційну сторону системи, а саме потоки даних у системі, їх декомпозицію і послідовність передачі і збереження даних. Як правило, ці діаграми включають у фун­кціональну модель як доповнення до IDEF0 діаграм на більш низькому рівні декомпозиції. Таке доповнення робить більш зрозумілим функції системи, розширює їх, деталізує в інформаційному аспекті.

Основні елементи діаграми потоків даних DFD такі:

- роботи (функції обробки інформації);

- потоки даних (дуги вхідних й вихідних величин);

- сховища даних;

- зовнішні сутності.

Роботи в DFD - діаграмах зображають функції перетворення да­них в системі, в тому числі матеріальних об' єктів та інформації. За сво­єю суттю вони співпадають з роботами на IDEF0 - діаграмах. Вони зо­бражаються прямокутниками із заокругленими краями (рис. 33). Як і роботи в IDEF0 - діаграмах вони мають входи й виходи, але не підтри­мують керування і механізмів.


 

 

 

 

 

 

 

ї абі 1і

_

 

 

 

 

Рис. 33 - Роботи на ОБО діаграмах

Дуги (потоки даних) описують рух даних з однієї частини систе­ми в іншу, від одного блоку робіт до другого і зображуються лініями. Оскільки кожна сторона блоку роботи в ОБО - діаграмах не має чіткого призначення, то дуги входу й виходу можуть бути приєднаними до будь-якої грані прямокутника роботи. Більш того, в діаграмі ОБО можна використовувати дуги зі стрілками на обох кінцях, які служать для опи­су діалогу типу „запитання - відповідь" чи „команда - виконання". Дуги можуть з'єднувати як роботи між собою, таі і роботи і сховища даних, роботи й зовнішні сутності, зовнішні сутності між собою і т.п.

Дуги можуть зливатися чи розгалужуватися, що дозволяє ввести декомпозицію потоків даних. Кожне нове відгалуження може мати своє найменування і опис об' єктів, якому відповідає дана частина дуги.

За правилами синтаксису дуги вхідних та вихідних величин в ОБО - діаграмах можуть приєднуватись до будь-якої грані прямокутни­ка роботи, але рекомендується, в міру можливості, притримуватись встановлених раніше правил, а саме, дуги вхідних величин зображати зліва (зверху), а вихідних величин - справа.

Сховища даних служать для опису даних, що тимчасово не вико­ристовуються, знаходяться в незмінному, нерухомому стані, зберіга­ються деякий час. Вони зображуються розімкнутим прямокутником з відділеною правою частиною, як це показано на рис. 34.

Сховища даних використовують там, де дані (об'єкти, інформа­ція) знаходяться у стані очікування обробки, зберігаються, накопичу­ються для подальшої обробки. Позначають сховища даних літерою О з порядковим номером. Порядковий номер - це унікальний номер даного сховища. На одній діаграмі одне і те ж сховище може бути зображене декілька разів у різних місцях діаграми. Це роблять з метою спрощеннячитання діаграм, зменшення кількості ліній, які зображують дуги на діаграмі.

-

 

Сховище деталей

 

і

1

Рис. 34 - Сховище даних

Зовнішні сутності зображують об'єкти, що є джерелами вхідних і вихідних величин системи. Їх зображують прямокутником з тінню, що підкреслює знаходження об'єкта ніби поза площиною діаграми. Зовні­шні сутності в діаграмі з'єднують дугами аналогічно як і інші об'єкти (роботи та сховища), вони можуть також з' єднуватись дугами між со­бою. Позначають зовнішні сутності літерою Е (External Reference). Зо­браження зовнішньої сутності показано на рис. 3 5.

Діаграми ОБО можна будувати як самостійну модель системи або як складову частину функціональної моделі. Як самостійну модель діаг­раму ОБО будують, розпочинаючи з контекстної діаграми. У більшості випадків діаграми ОБО включають як доповнення до функціональної моделі на низьких рівнях декомпозиції. Таке доповнення деталізує фун­кціональну модель в інформаційному аспекті. Але слід мати на увазі, що ОБО діаграми є функціональними діаграмами, оскільки головна увага в них звернута на функції системи, що зображаються блоком.

До побудови ОБО - діаграм можна перейти на будь-якому кроці побудови функціональної моделі від діаграми ІОЕБ0. Зворотний перехід від діаграми ОБО до ІОЕБ0 неможливий, оскільки діаграма ОБО більше деталізована ніж ІОЕБ0. Приклад діаграми потоків даних показано на рис. 36.

Усі розроблені діаграми треба уміти читати. Кожна діаграма міс­тить велику кількість інформації і правильне читання її дозволяє зрозу­міти всю цю інформацію. Тому потрібно мати не тільки навички побу­дови діаграм, але і їх читання. Діаграму можна читати таким чином. Реєстрація вхідних документів і листів громадян в установі здійснюєть­ся згідно з чітко встановленою схемою в три етапи: документ реєстру­ють і присвоюють йому номер, потім документ переводять в електронну форму і після цього заповняють для кожного документа реєстраційну карту. Цим етапам роботи з вхідними документами відповідають такі блоки робіт на діаграмі потоків даних: "Присвоєння документу вхідного номера", "Переведення документа з паперових носіїв в електронну фо­рму", "Занесення інформації в реєстраційну картку документа". Устано­ва працює із зовнішніми сутностям, а саме: "Зовнішніми організація­ми", "Громадянами" й "Системним технологом". Системний технолог, як видно з діаграми, регулює нумерацію документів і встановлює пра­вила їх нумерації. На діаграмі блоки розміщені в порядку проходження документом процесу реєстрації.

Перша робота - це "Присвоєння документу вхідного номера", зо­бражена блоком за номером 1. Вхідними величинами цього блоку є: "Лити й звернення громадян", "Вхідні документи від організацій" "Правила нумерації", "Правила ведення документів", що надходять від трьох зовнішніх сутностей, а саме "Зовнішні організації". "Громадяни" та "Системний технолог". Відповідно до правил ведення документів іправил нумерації, які видає системний технолог, документу присвою­ють номер. Документ за одержаним номером поступає на наступний етап, а саме його переводять в електронну форму. Цю роботу викону­ють у блоці 2 - "Переведення з паперових носіїв в електронну форму" Регламентують цю роботу правила ведення документів, що є вхідною величиною блоку роботи за номером 2. Вихідними величинами після цієї операції є паперовий документ і його електронний варіант. Паперо­вий документ направляється у "Сховище паперових документів" де він зберігається, а на основі електронного варіанта документа розробляють реєстраційну карту. Заповнення реєстраційної карти здійснює блок ро­боти за номером З: "Занесення інформації в реєстраційну картку доку­мента". На цьому етапі після заповнення реєстраційної карти документ направляють для подальшої роботи з ним, копію відправляють в елект­ронну базу документів, а реєстраційну картку у сховище для зберігання і подальшого використання. Дана діаграма є тільки частиною більш за­гальної діаграми, в ній не показано, як використовують документи, що містяться в сховищах. Наведений приклад показує, як уважно треба ста­витись до регламентації порядку виконання навіть простих, на перший погляд, операцій.