Розділ 16. Неформалізовані методи систем­ного аналізу

Описані в попередніх розділах методи й алгоритми системного аналізу можуть створити враження, що системний аналіз це повністю формалізована навчальна дисципліна, яка дає рекомендації для вирі­шення будь-якої проблеми. Її процедури - це опис системи на вербаль­ному рівні, побудова найпростіших моделей, розширення моделей і по­будова найбільш повних моделей, вирішення проблеми в цілому. Проте ця зовнішня простота зникає одразу, як тільки доводиться мати справу з вирішенням конкретного завдання, розв' язанням певної проблеми. На­віть формалізовані кроки потребують неформального мислення, враху­вання великої кількості фактів. У цьому ми переконалися, будуючи найпростіші змістовні моделі, як-от "Чорний ящик" чи "Склад систе­ми". Але, крім формалізованих методів, виконання системного аналізу передбачає цілий ряд неформалізованих дій. Потреба виконання таких дій зумовлена тим, що існують процедури, які досить важко формалізу­вати, а також процедури, які зовсім не піддаються формалізації. Тому для вирішення проблем системного аналізу поряд із знанням формалізо­ваних процедур важливе значення має уміння мислити , творчо вирішу­вати поставлені завдання.

Системний аналіз, перш за все, потребує повного знання системи, її місця в навколишньому світі. У цьому відношенні системний аналіз близько підходить до філософії і його інколи називають "прикладною діалектикою" [1,2]. Без глибоких знань і широкого кругозору неможли­во ефективно вирішувати завдання системного аналізу. Кожне завдання системного аналізу, яким би простим воно не виглядало спочатку, пот­ребує усестороннього розгляду, детального аналізу, творчого підходу. Вирішення глобальних проблем, з якими має справу людство, неможли­ве без наукових знань, філософських уявлень про місце людини в світі, про напрямки соціального прогресу і розвитку людства.