5. Шкала інтервалів

Шкала інтервалів - це така шкала, в якій зафіксовані величини ін­тервалів, але відсутня величина, що відповідає початку шкали. У ній можна виражати відмінність одного об' єкта від іншого в певних умов­них одиницях, єдиних для всієї шкали. Результатами вимірювання в такій шкалі є інтервали між певними значеннями, хоч самі значення можуть бути умовними. У ній є незмінними відношення двох інтервалів незалежно від того, які умовні одиниці були вибрані. Прикладами таких шкал є шкали температури, часу, висоти місцевості. Для цих величин або відсутня величина, яку слід взяти початком відліку, наприклад, для шкали часу, або допускається, що початок відліку може бути вибраний довільно, як, наприклад, для температури чи висоти місцевості.

Шкала інтервалів відноситься до сильних шкал. У ній можна ви­конувати усі математичні операції порівняння за винятком операції зна­ходження відносного відхилення, відносної похибки. Назва "Шкала ін­тервалів" відображає той факт, що в цій шкалі зміст чисел мають тільки інтервали між об' єктами. Наприклад, у шкалі часу значення має трива­лість певного процесу без відношення до того, коли він проходив. Вста­новити абсолютний нуль, початок літочислення за об' єктивними озна­ками неможливо. Тому при обліку часу допускаються різні шкали літо­числення. За основу календарів прийняті певні історичні події. Існують такі календарі:

• Григоріанський - літочислення ведеться від дня народження Ісуса Христа (нова ера);

• Юліанський - літочислення ведеться від створення світу 5506 року до народження Ісуса Христа (до нової ери);

• Іудейський - створення Адама - 3696 рік до народження Ісуса Христа (до нової ери);

• Магометанський - втеча Магомета з Мекки в Медину - 622 рік після народження Ісуса Христа (нової ери).

Інтервали часу прив'язані до періоду обертання Землі навколо Сонця і навколо своєї осі. Існує також місячний календар, в якому інте­рвали часу відповідають часу обертання Місяця навколо Землі, а саме видимому часу обертання, який становить 28 діб. Підрахунок часу по тижнях - це один з фрагментів місячного календаря.

Шкала висот своїм початком також має умовну величину, за яку прийнято рівень моря чи світового океану. Але ця величина не абсолю­тна, оскільки поняття рівня світового океану і його визначення для да­ної місцевості досить складне. Крім того, відомо, що рівень океанів та­кож не є постійною величиною і залежить від наявності великих мас під поверхнею у даній точці океану. Користуючись такою шкалою, ми оде­ржуємо, що висота поверхні деяких країн має від' ємне значення, як-от для Голландії, прикаспійських районів Росії і Казахстану.

Шкала температур, хоч і має абсолютний нуль (-273 0С), допускає вимірювання виконувати, починаючи з певної умовної величини. У шкалі Цельсія - це температура потрійної точчи води (температура при якій за нормального атмосферного тиску існують рідка, тверда й газо­подібна фази води). У шкалі Фаренгейта початок відліку відповідає 32 градусам температури за шкалою Цельсія. Це шкала, у якій реперними точками є температура суміші снігу з нашатирним спиртом (позначаєть­ся числом 0) і температура кипіння води за нормальних умов (познача­ється +212). Перерахунок можна здійснити за формулою: Б = 5/9 С +

32.