ТЕМА 8. ВИТРАТИ, ЩО ПОВ'ЯЗАНІ З ЯКІСТЮ

З розвитком теорії і практики управління якістю з'явилася необхідність кількісної оцінки зміни витрат і результатів підприємств після розробки та впровадження системи якості. У 50-і роки XX століття в науковій літературі міцно закріпилися терміни «витрати на якість» і «витрати, пов'язані з якістю», в яких вкладався однаковий сенс. Проте до цих пір не вироблено єдине трактування цих термінів. На думку А. Фейгенбаума, роботи якого в цій області вважаються найбільш авторитетними, витрати на якість — це витрати, пов'язані зі встановленням рівня якості, його досягненням в процесі виробництва, контролем, оцінкою і інформацією про відповідність продукції вимогам якості, надійності і безпеці, а також витрати, пов'язані з усуненням дефектів виробів на підприємстві або в умовах їх експлуатації споживачем [28]. У стандарті І8О 8402-94 витрати на якість трактуються як витрати, що виникають при забезпеченні і гарантуванні задовільної якості, а також пов'язані з втратами, коли задовільна якість не досягнута. Як бачимо, це трактування близьке до трактування   А.   Фейгенбаума   і   обидва   надані   стосовно виробничогопідприємства.

Е. М. Карлик, Д. С. Деміденко, В. М. Шкловський вважають, що витрати на якість складаються з витрат на підвищення якості і на забезпечення необхідної (планованої) якості продукції [19].

А. Фейгенбаум запропонував наступну класифікацію витрат на якість:

- витрати на попередження дефектів, тобто на попередження і зниження ризику появи дефектної продукції;

- витрати на контроль і оцінку якості продукції — це витрати на встановлення відповідності продукції технічним умовам;

- втрати від браку — це витрати і втрати через дефекти.

При цьому витрати і втрати із-за дефектів діляться на дві групи:

а) витрати і втрати через дефекти, виявлені всередині організації до надходження продукції споживачеві;

б) витрати і втрати через дефекти, виявлені після постачання продукції споживачеві.

Динаміку окремих складових витрат на якість і їх вплив на величину сумарних витрат на якість і на відсоток виходу придатних виробів він показав за допомогою наступної моделі (рис. 8.1).

 

Точка 100%        Рівень якості

оптимуму якості