1.12. Внутрішній аудит

Основні питання

и   Поняття внутрішнього аудиту

0   Функції і об 'єкти внутрішнього аудиту

и   Взаємозв 'язок внутрішнього і зовнішнього аудиту

Глосарій термінів за темою

Внутрішній аудит - це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб'єкта господарювання і яку виконує окремий відділ.

Поняття внутрішнього аудиту

Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяль­ності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього контролю. Система внутрішнього контролю - це політика і про­цедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб'єк­та господарювання з метою забезпечення (наскільки це можливо) правильно­го й ефективного ведення господарської діяльності (в тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шах­райству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. Система внутрішнього контролю охоплює й інші питання, безпосередньо по­в'язані з функціями облікової системи.

Елементом системи внутрішнього контролю виступає внутрішній аудит.

Внутрішній аудит - це діяльність з оцінювання, яка організована в ме­жах суб'єкта господарювання і яку виконує окремий відділ. Таким чином, внутрішній аудит - це елемент внутрішньогосподарського контролю у вигляді організованої на підприємстві служби, що діє в інтересах керівництва або влас­ників. Служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові. Обов'язки працівників служби регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються керівником служби внутрішнього аудиту, коригуються у разі зміни окремих функцій або обсягу і затверджуються керівником підприємства.

Служба внутрішнього аудиту є підрозділом суб'єкта господарювання. Незалежно від ступеня самостійності та об'єктивності внутрішнього аудиту він не може досягнути такого ступеня незалежності, якого вимагають від зо­внішнього аудитора при висловленні ним думки щодо фінансових звітів.

Внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію і її достовірність. Внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлен­ня допущених зловживань чи порушень. Завдання внутрішнього аудиту - допо­могти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно. Внутрішні аудитори підзвітні керів­ництву підприємства. Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації і управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання. До принципів внутрішнього аудиту відносять:

- цілісність;

- об'єктивність;

- конфіденційність;

- майстерність;

- компетентність.

Як правило, внутрішній аудит складається з одного чи кількох наведе­них елементів:

• огляд систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Від­повідальним за створення адекватних систем бухгалтерського обліку і внут­рішнього контролю є управлінський персонал. Внутрішній аудит, як правило, передбачає конкретну відповідальність за перевірку цих систем і моніторинг їх функціонування, а також передбачає надання рекомендацій для їх удоско­налення;

• перевірка фінансової і господарської інформації. Цей елемент може включати перевірку способів, що застосовуються для визначення, виміру, класифікації цієї інформації і складання звітності про неї і конкретний запит щодо окремих статей, у тому числі детальне тестування операцій, залишків на рахунках і процедур;

• перевірка економічності й продуктивності діяльності, в тому числі нефінансові заходи контролю суб'єкта господарювання;

• перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внут­рішніх вимог.

Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специ­фічних процедур або правил, які приписані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією)), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої ча­стини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оці­нювання продуктивності й ефективності).

Внутрішній аудит проводять особи, які мають відповідний рівень профе­сійної освіти, досвіду і компетенції, а робота помічників належним чином конт­ролюється, аналізується і документально оформляється. Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому змогу звернути увагу керівництва на відповідну проблему.

За обсягами роботи внутрішній аудит поділяється на загальний і лока­льний - за окремими напрямками аудиту (технології, бухгалтерського облі­ку).

Внутрішній аудит також поділяють на превентивний (попередній), пото­чний і наступний. Попередній контроль здійснюється на стадії розгляду пер­винних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу. Поточнийконтроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентари­зації. Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу обліко­вої і звітної інформації. Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом.

Можливості й мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають широ­кий спектр та напрямки і залежать від розміру й структури підприємства, а та­кож потреб керівництва.

Роль внутрішнього аудиту визначається управлінським персоналом, його цілі відрізняються від цілей зовнішнього аудитора, призначенням якого є надання незалежного висновку щодо фінансових звітів суб'єкта господарю­вання. Цілі функціонування внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог управлінського персоналу. Основне ж завдання зовнішнього аудитора - встановити, чи не містять фінансові звіти суттєвих викривлень.

Основною особливістю внутрішнього аудиту є те, що він виконується під час здійснення і документального оформлення господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і вжити відповідних захо­дів щодо їх попередження. Крім того, наявність служби внутрішнього аудиту підвищує довіру з боку зовнішніх аудиторів до звітності клієнта, оскільки вони заздалегідь передбачають наявність високоефективної системи бухгал­терського обліку і контролю, здатної перешкоджати виникненню порушень.

Функції і об'єкти внутрішнього аудиту

Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом під­приємства і метою його розвитку. Функції внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог керівництва підприємства.

До загальних функцій внутрішнього аудиту, згідно з Міжнародним стандартом аудиту 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудиту», входять пе­ревірка, оцінювання та моніторинг відповідності й функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Конкретні функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом або власником підприємства залежно від змісту і специфіки його діяльності, обсягів, показників, системи управління. Можна виділити ряд типових функ­цій, притаманних внутрішньому аудиту і відмінних від зовнішнього аудиту, незалежно від особливостей діяльності підприємства, на якому він прово­диться, зокрема:

- зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з ефективним використанням ресурсів;

- вивчення стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх моніторинг та розроблення рекомендацій щодо удосконалення цих систем;

- дослідження бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи ек­спертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складання на її основі звітності, а також спе­ціальне вивчення окремих статей звітності;

- перевірку виконання законів та інших нормативних актів, а також ви­мог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва або влас­ників;

- оцінку ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінку контрольних процедур у структурних підрозділах підприємства;

- перевірку наявності, стану і забезпечення збереження майна;

- роботу над спеціальними проектами і контроль за окремими елемен­тами структури внутрішнього контролю;

- оцінку використовуваного підприємством програмного забезпечення;

- спеціальні службові розслідування окремих випадків за завданням ке­рівника;

- координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту;

- складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки;

- розроблення і подання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і пропозицій з підвищення ефективності управління.

Наповнення функцій внутрішнього аудиту конкретним змістом зале­жить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим ор­ганом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту.

Важливим завданням служби внутрішнього аудиту є фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства і розробка її фінансової страте­гії. Це дає змогу підвищити ефективність роботи окремих підрозділів і орга­нізації в цілому, сприяє виконанню основної мети, поставленої перед внут­рішнім аудитом.

Основними процедурами внутрішнього аудиту є:

- вивчення засновницьких документів;

- дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фі­нансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;

- зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.

Об'єктами внутрішнього аудиту є:

- ведення бухгалтерського обліку;

- достовірність звітності;

- стан майна;

- забезпеченість власними засобами;

- фінансова стійкість;

- платіжна спроможність;

- система управління підприємством;

- якість роботи економічних і технічних служб;

- оподаткування;

- планування;

- нормування;

- стимулювання;

- внутрішньогосподарський контроль;

- організація і технологія виробництва;

- процеси господарської діяльності;

- проектно-кошторисна документація;

- виконавча дисципліна та ін.

Кожний окремий об'єкт внутрішнього аудиту потребує індивідуального підходу до використання прийомів аудиту, що є елементами його методу. Від політики і стилю управління залежать напрямки внутрішнього аудиту, гли­бина дослідження тих чи інших об'єктів внутрішнього контролю.

Взаємозв'язок внутрішнього і зовнішнього аудиту

Зовнішній аудитор повинен розглянути діяльність внутрішнього аудиту (якщо такий є) і його вплив на процедури зовнішнього аудиту. Хоча зовніш­ній аудитор несе особливу відповідальність за висловлену аудиторську думку і за визначення характеру, розрахунку часу й обсягу зовнішніх аудиторських процедур, певні елементи роботи внутрішнього аудиту можуть бути корис­ними для зовнішнього аудитора.

Зовнішній аудитор повинен отримати достатнє розуміння функціону­вання внутрішнього аудиту: це допоможе йому в плануванні аудиту й розро­бці ефективного аудиторського підходу.

Ефективний внутрішній аудит часто дає змогу змінювати характер, ви­значати час, а також зменшувати обсяг процедур, що виконує зовнішній ау­дитор, але не може їх повністю виключити. Проте іноді розглянувши діяль­ність внутрішнього аудиту, зовнішній аудитор може вирішити, що внутрі­шній аудит не вплине на процедури зовнішнього аудиту.

Плануючи аудит, зовнішній аудитор повинен здійснити попередню оцінку функцій внутрішнього аудиту, якщо внутрішній аудит стосується окремих ділянок зовнішнього аудиту фінансових звітів.

Попередня оцінка зовнішнім аудитором функцій внутрішнього аудиту впливатиме на його судження стосовно використання внутрішнього аудиту при модифікуванні характеру, розрахунку часу та обсягу процедур зовніш­нього аудиту.

Для вивчення і здійснення попередньої оцінки функцій внутрішнього аудиту важливими критеріями є:

а) організаційний статус: конкретний статус служби внутрішнього ау­диту на суб'єкті господарювання і вплив цього статусу на об'єктивність. В ідеальному випадку служба внутрішнього аудиту звітує перед управлінським персоналом найвищого рівня щодо своєї діяльності й не має жодної відпові­дальності за цю діяльність. Будь-які примуси або обмеження зі сторони управлінського персоналу щодо внутрішнього аудиту треба ретельно розгля­нути. Зокрема, внутрішнім аудиторам необхідно вільно контактувати із зов­нішнім аудитором з усіх питань;

б) обсяг діяльності, тобто характер і обсяг завдань, що виконуються внутрішніми аудиторами. Зовнішній аудитор повинен визначити, чи дотри­мується управлінський персонал рекомендацій внутрішнього аудиту і чим це підтверджується;

в) технічна компетентність: чи здійснюється внутрішній аудит осо­бами, які (як внутрішні аудитори) мають відповідні технічну підготовку і професіоналізм. Наприклад, зовнішній аудитор може здійснити огляд політи­ки найму та навчання внутрішніх аудиторів, їхній досвід і професійну квалі­фікацію;

г) належна професійна ретельність: чи належним чином здійсню­ються планування, контроль, перевірка та документування внутрішнього ау­диту. Треба розглянути наявність відповідних аудиторських інструкцій, ро­бочих програм та робочих документів.

Плануючи використання роботи внутрішнього аудиту, зовнішній ауди­тор повинен розглянути попередній план внутрішнього аудиту на цей період і обговорити його на початковому етапі. Якщо робота внутрішнього аудиту є одним з факторів для визначення характеру, розрахунку часу й обсягу зовні­шніх аудиторських процедур, то бажано попередньо узгодити терміни цієї роботи, обсяг аудиторської перевірки, рівень перевірки та запропоновані ме­тоди формування вибірки, документування виконаної роботи, процедури огляду й надання висновку.

Взаємодія з внутрішнім аудитом ефективніша, коли зустрічі відбува­ються через певні інтервали протягом періоду. Зовнішній аудитор має бути поінформований про відповідні внутрішні аудиторські звіти й одержати до­ступ до них; він повинен також бути поінформований про будь-яке суттєве питання, про яке стало відомо внутрішньому аудитору і яке може вплинути на роботу зовнішнього аудитора. Аналогічно, зовнішній аудитор повинен ін­формувати внутрішнього аудитора про будь-які суттєві питання, що можуть вплинути на здійснення внутрішнього аудиту.

Якщо зовнішній аудитор має намір використовувати конкретну роботу внутрішнього аудиту, йому слід оцінити й перевірити цю роботу для підтве­рдження її відповідності своїм цілям.

Оцінка конкретної роботи внутрішнього аудиту охоплює розгляд від­повідності обсягу роботи та відповідних програм, розгляд того, чи залиша­ється відповідною попередня оцінка внутрішнього аудиту. Ця оцінка конкре­тної роботи може включати розгляд того:

а) чи виконується робота особами, які, як внутрішні аудитори, ма­ють відповідну технічну підготовку і професіоналізм, чи належним чином контролюється, перевіряється й документується робота асистентів;

б) чи отримані достатні й відповідні аудиторські докази, що забез­печують достовірну основу для сформульованих висновків;

в) чи відповідають отримані результати обставинам та чи відпові­дають сформовані висновки результатам виконаної роботи;

г) чи розглянуті належним чином будь-які винятки або незвичайні питання, виявлені внутрішнім аудитом.

Характер, розрахунок часу і обсяг перевірки конкретної роботи внут­рішнього аудиту залежатимуть від судження зовнішнього аудитора про ризик і суттєвість відповідної сфери аудиту, попередньої оцінки внутрішнього ау­диту та оцінки конкретної роботи внутрішнього аудиту. Такі перевірки мо­жуть включати вивчення вже перевірених внутрішнім аудитом статей, ви­вчення інших подібних статей і спостереження за виконанням внутрішніх ау­диторських процедур.

Зовнішній аудитор повинен документувати свої висновки щодо конк­ретної роботи внутрішнього аудиту, яка була оцінена й перевірена.

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміється під системою внутрішнього контролю?

2. Яку роль відіграє внутрішній аудит в системі внутрішнього контро­лю?

3. Розкрийте поняття «внутрішній аудит».

4. На яких принципах ґрунтується внутрішній аудит?

5. Які елементи включає внутрішній аудит?

6. Які види перевірок можуть здійснювати внутрішні аудитори?

7. Які вимоги ставляться до осіб, що претендують на посаду внутріш­нього аудитора?

8. Назвіть та охарактеризуйте класифікації внутрішнього аудиту.

9. У чому полягають загальні функції внутрішнього аудиту?

10. У чому полягають конкретні функції внутрішнього аудиту?

11. Назвіть об'єкти внутрішнього аудиту. Чим вони відрізняються від об'єктів зовнішнього аудиту?

12. Яке значення має внутрішній аудит для зовнішніх аудиторів?

13. У чому полягає сутність оцінки конкретної роботи внутрішніх ауди­торів?