5.2.1. Глобальна комп'ютерна мережа Internet

Глобальна комп'ютерна мережа Internet починалася з мережі ARPAnet - оборонного проекту, який фінансувався Агентством Перспективних Досліджень Міністерства Оборони США (Advanced Research Projects Agency, ARPA). Метою проекту була розробка комп'ютерної мережі, покликаної забезпечити стійке функціонування системи управління країною в умовах ядерної війни. У моделі ARPAnet передбачалося, що будь-яка частина мережі може зникнути у будь-який момент. Не звааючи на це мережа повинна продовжувати працювати (наскільки це можливо). Перші документи, що описують технічні вимоги до системи з'явилися 1964 року, в 1969 перші чотири комп'ютери було об'єднано в реально діючу мережу ARPAnet. У 1971 році мережа налічувала вже 14 комп'ютерів, а в 1972 р. - 37. У 1982 році були опубліковані протоколи Transfer Control Protocol (TCP) і Internet Protocol (IP). З цієї миті і з'явився термін "ТСР/ІР".

Безпосередньо сама мережа Internet з'явилася як результат великої комп'ютерної програми Національного Наукового Фонду США (National Science Foundation, NSF). Для проведення наукових досліджень NSF організував по всій країні декілька центрів обчислень і оснастив їх суперкомп'ютерами, підключивши до центрів обчислень американські університети, і об'єднавши всі комп'ютери в єдину глобальну мережу. Спочатку планувалося використовувати для цих цілей ARPAnet, але адміністрація міністерства оборони не вирішила підключення американських університетів до оборонної мережі. В результаті NSF створив свою власну мережу NSFnet. Як основа цієї мережі були вибрані протоколи ТСР/ІР, розроблені в рамках проекту ARPAnet. Згодом до NSFnet приєдналися ще близько декількох сотень різних мереж. Загальним для всіх цих мереж був той факт, що для обміну інформацією між собою вони вико­ристовували єдиний механізм - сімейство протоколів ТСР/ІР. Таким чином і зародився Internet — глобальна мережа, об'єднуюча локальні мережі на підставі протоколу ТСР/ІР. В цей час з'явилися перші шість доменів Internet: gov, mil, edu, com, org і net (gov - домен урядових організацій, mil - домен військових організацій, edu - домен університетів, com - домен комерційних організацій, org - неурядові і некомерційні організації, net - домен організацій, що відповідають за функціонування самої мережі).

Спочатку Internet існував як некомерційна мережа, яка використовувалася для обміну результатами наукових досліджень. Практично всі лабораторії світу, що мають доступ до Мережі, стали розміщувати свої публікації в електронному вигляді в архівах Internet, а вже тільки після цього випускати друкарські копії цих робіт. До 1989 року Internet залишалася некомерційною мережею, і до неї підключалися виключно державні і академічні мережі. У 1989 році до Internet підключилася перша комерційна мережа -MCImail. У 1989 році в світі Internet відбулася ще одна революція: Тім Бернерс-лі

(Tim Berners-Lee) створив мову гіпертекстової розмітки (HTML), що привело до створення в Internet нового сервісу — мережі World Wide Web ("усесвітня павутина", WWW). Фактично, більшість користувачів, що починають, переміщаючись по Internet (serfing), рідко користуються чимось більшим, ніж гіпертекстові HTML-сторінки, тому для них мережа WWW і є Internet.

Найпростіший спосіб отримати навики роботи з Internet — це звернутися в Internet-кафе або на пошту. Якщо удома є комп'ютер із зовнішнім або внутрішнім модемом, то можна скористатися безпарольним доступом, що надаються АТС. Найвигіднішим, хоч і більш трудомістким варіантом буде вибрати собі фірму-провайдера Internet, з'їздити в її офіс і укласти договір. Існує велика кількість тарифних планів, що надають різні варіанти оплати доступу в Internet. Після вибору схеми підключення до Інтернет все що необхідно зробити в ОС Windows - це створити нове з'єднання (див. "Пуск/Програми/.../ Видалений доступ до мережі"), вказавши телефон, ім'я користувача і пароль. В більшості випадків цього досить, проте можливо потрібно буде набудувати параметри видаленого доступу: вказати адреси DNS серверів і т. ін. Для цього, на створеному з'єднанні викликається контекстне меню і в пункті Властивості, в діалоговому вікні, настроюються необхідні параметри (докладні інструкції звичайно указуються провайдером).