7.2. Інтерферометр Майкельсона

Відстані можна визначати з високою точністю, якщо за еталон довжини прийняти довжину хвилі. Класичним є метод із застосуванням інтерферометра Майкельсона ( див.рис.7.1.).

Світловий промінь, що генерує лазер 1, падає на світлоподільник 2 (напівпрозоре дзеркало), де розділяється на 2 променя - опорний і вимірювальний. Обидва променя відбиваються від дзеркал; опорний - від нерухомого дзеркала 3, вимірювальний - від рухомого дзеркала 4 і знову потрапляють на світлоподільник 2. Опорний і вимірювальний промені інтерферують у відповідності до рівнянням (7.2) і скеровуються на детектор 5. Якщо дзеркало 4 повільно переміщується, детектор буде реєструвати максимуми і мінімуми інтенсивності в залежності від того, в фазі чи протифазі знаходяться опорний і вимірювальний промені.

Синфазність і протифазність змінююються через 1, що рівнозначно

зміщенню дзеркала на 1. Реєструючи число максимумів і мінімумів світла при

4переміщенні дзеркала 4 можна визначити зміну відстані в чвертях довжини хвилі.