6.4. Мікропроцесори і мікроелектронні обчислювальні машини

Під мікро-ЕОМ розуміють комбінацію мікропроцесора, пам'яті і регістра вводу і виводу (рис.6.3.).В звичайній обчислювальній техніці цифрові системи монтують з великого числа різноманітних інтегральних схем. Зазначимо, що під системою ми будемо розуміти пристрій, що сприймає вхідну інформацію а потім в залежності від своєї структури і режиму роботи, видає відповіднувихідну інформацію. „Інтелект" такої системи визначається типом зв'язку модулів. Кожна окрема схема повністю описується таблицею істинності. Зміна інформаційного запиту до системи вимагає постійного втручання в технічні засоби.

Серед цих схем можна виділити системи що включають як основний елемент - мікропроцесор. Мікропроцесори є модулями великих інтегральних схем. Їх вже не можна описати таблицею істинності. Вид вихідного сигналу, як реакції на вхідний сигнал, повністю залежить від послідовності команд.

Зміна інформаційного запиту до системи вимагає втручання тільки в математичне забезпечення.

В мікро-ЕОМ мікропроцесор є центральним пристроєм (ЦП) (див. рис.6.3). Найважливіші елементи ЦП - лічильник команд, регістр команд, керуючий пристрій (КП), арифметико - логічний блок (АЛБ), накопичувальний регістр (акумулятор). Лічильник команд містить адреси тих комірок пам'яті, в яких знаходяться чергові команди.

 

Регі вводу-

і

стр

■виводу

і

 

АЛБ і акумулятор

-Л_і_

 

Рис.6.3 - Спрощена блок-схема мікро-ЕОМ В регістрі команд запам' ятовується команда, яка вибирається з пам' яті на час її виконання. КП розшифровує зміст регістру команд у залежності від змісту команди і передає керування окремим блокам ЦП. За допомогою регістрів вводу і виводу здійснюється передача даних на периферійні модулі або запит інформації, що міститься в цих модулях. КП виконує різноманітні арифметичні й логічні операції. Операнди (результати цих операцій) направляються в акумулятор для запам' ятовування.

До описаних регістрів слід додати регістри для запам'ятовування допоміжної інформації (наприклад, логічні стани, числові індекси та інше), які дозволяють здійснювати більш гнучке керування програмою