5.1. Довгі лінії

Довгими лініями називають лінії, що допускають застосування для аналізу поширення електромагнітних хвиль рівнянь Максвела в інтегральній формі.

Задача про поширення хвиль у довгих лініях може бути розв'язана на основі наступних фізичних уявлень про структуру поля. Структура плоскої хвилі не зміниться, якщо у вільний простір, в якому вона поширюється, помістити дві ідеально провідних площини, паралельних одна одній, а також

напрямку поширення і перпендикулярних вектору Е. Поле між площинами залишиться поперечним, як і в вільному просторі. На рис. 5.1 суцільнимилініями зображені лінії напруженості вектора Е, пунктирними - лінії напруженості вектора Н.

На рис. 5.1 (б, в) та 5.1. (г, д) - перехід до коаксіальної та двопровідної ліній. Рис. 5.l зображено миттєву картину поля, що в поперечному перерізі

(z = const) збігається з картиною поля для вектора Е у випадку статичних зарядів.