ТЕМА 3.3. МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ: СУКУПНИЙ ПОПИТ ТА СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ

1. Сукупний попит та його регулювання.

2. Сукупна про позиція та її динаміка.

3. Макроекономічна рівновага в моделі „АО - А8".

1. Сукупний попит та його регулювання.

Сукупний попит (АО) - це показник, що характеризує загальний обсяг товарів й послуг, який споживачі готові придбати за даною ціною в даний момент часу.

Аналітично сукупний попит можна представити наступним чином: ЛБ = С +1 + Є + Хп ,   або   ЛБ = М- V

Крива сукупного попиту - це геометричне місце точок, що характеризує величину номінального ВВП при різних рівнях цін й відображує зворотно залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва на який пред'явлено попит.

Фактори сукупного попиту поділяються на цінові й нецінові. Цінові фактори сукупного попиту:

Ефект процентної ставки припускає, що з підвищенням цін зростає попит на гроші. При незмінній грошовій масі зростання попиту підвищує ціну за отримання грошей, тобто процентну ставку. Зі зростанням відсоткової ставки зменшуються можливості реальних витрат на споживчі та інвестиційні товари, тобто скорочується сукупний попит. Ефе кт імпортних закупівель виражається в тому, що зростання цін у країні зменшується сукупний попит на вітчизняні товари і підвищує привабливість імпортної продукції, що замінює національну. Крім того, зростання курсу національної валюти здешевлює імпорт і тим самим знижує привабливість вітчизняних товарів.

Ефект багатства (ефект реальних касових залишків) проявляються в тому, що  при більш в исокому рівні  цін падає купівельна спроможність споживачів з фіксованими доходами, тобто попит знижується. Всі три зазначених ефекту є ціновими факторами, тобто впливають на сукупний попит через зміну цін Ціни впливають на обсяг сукупного попиту шляхом руху по незмінній кривій АО.

Нецінові фактори сукупного попиту діють незалежно від динаміки цін й обумовлюють переміщення кривої сукупного попиту паралельно праворуч

(АОІ), якщо сукупний попит зростає ті паралельно ліворуч (А02), якщо сукупний попит зменшується.

Виходячи із складових сукупного попиту, які є елементами формули ВВП за видатками, можна визначити наступну класифікацію нецінових факторів сукупного попиту:

1. Зміни у споживчих витратах , у тому числі:

- рівень доходів;

- очікування споживачів;

- заборгованість споживачів;

- податки й субсидії споживачам.

2. Зміни у інвестиційних видатках, у тому числі:

- відсоткові ставки;

- очікування прибутків від інвестицій;

- податки й субсидії підприємцям;

- рівень технологій;

- наявність запасів та надмірних потужностей.

3. Зміни у державних видатках, у тому числі:

- соціальні (споживчі) видатки;

- інвестиційні видатки.

4. Зміни у видатках на зовнішньоекономічну діяльність, у тому числі:

- більш високий рівень життя в інших країнах;

- валютні курси;

тощо.

2. Сукупна пропозиція та її динаміка

Сукупна пропозиція - це економічний показник, що характеризує виробничий потенціал економічної системи, характеризує рівень обсягу національного виробництва за кожного з можливих рівній цін. Сукупна пропозиція (Лв) - це рівень реального ВВП за даним рівнем цін і в даний

Крива сукупної пропозиції складається із трьох яскраво виражених відрізків: кейнсіанського (горизонтального), проміжного ( висхідного) і класичного (вертикального).

На характер кривої сукупної пропозиції впливають фактор часу та фаза економічного циклу.

У  короткостроковому періоді зростання  цін стимулює зростання

сукупної пропозиції. У довгостроковому періоді зростання цін не виступає стимулом подальшого приросту виробництва.

На фазах кризи й депресії ціни можуть залишатися незмінними при змінюванні обсягу ВВП, тобто використовується можливість реалізувати товари зі складів, що не стимулює зростання цін, тому на вказаних фазах циклу графік сукупної пропозиції являє собою горизонтальний відрізок, що має назву кейнсіанський.

На фазі піднесення стимулом зростання ВВП є підвищення цін (інфляція) - висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції.

На фазі піка (бума) економіка повністю використовує усі потужності за пов ної зайнятості й графік кривої сукупної пропозиції приймає вертикальний напрямок - класичний відрізок кривої А8.

момент часу.

Фактори сукупної пропозиції поділяються на цінові й нецінові.

Ціновим фактором сукупної пропозиції виступають власні ціни товарів. Вплив цін товарів на обсяг ВВП ілюструється за допомогою руху за незмінною кривою сукупної пропозиції.

Нецінові фактори сукупної пропозиції:

1. Зміна цін на ресурси, в тому числі:

а) наявність внутрішніх (власних) ресурсів;

б) ціни на імпортні ресурси;

2. Зміна в ефективності використання ресурсів.

3. Зміна правових норм, в тому числі:

а) державне регулювання адміністративними та економічними методами;

б) податки та субсидії виробникам.

Вплив не цінових факторів ілюструється паралельним правостороннім (Ав1) або лівостороннім (Ав2) зрушенням кривої відповідно при збільшенні або при зменшенні сукупного пропозиції.

3. Макроекономічна рівновага в моделі "ЛІІ - ЛБ"

Макроекономічна рівновага - це збіг величин сукупного попиту і сукупної пропозиції. Графічне зображення кривих сукупного попиту і сукупного пропозиції в одній системі координат має назву моделі "АО-Ав". Динаміка рівноваги має особливості на різних відрізках кривої Ав. На кейнсіанською відрізку в періоди спаду і стагнації ціна не змінюється, а ВВП

На фазі підйому стимулювання попиту збільшить не лише ВВП, але й ціни, тобто інфляція частково забезпечить зростання ВВП.

може стимулюватися шляхом збільшення сукупного попиту.

Рис. 3.3.6. - Макроекономічна рівновага на класичному відрізку кривої Л8 Висновок: Макроекономічна рівновага   залежить від фази циклу і від періоду часу, тому маніпулювання попитом повинно відрізнятися, по- перше, на різних фазах циклу; по-друге, в короткостроковому та довгостроковому періодах.