ТЕМА 2.1. ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКИ РИНКУ

1. Попит: поняття, крива, закон, фактори. Еластичність попиту, її ступені та кое фіцієнти.

2. Пропозиція: поняття, крива, закон, фактори. Еластичність пропозиції, її фактори та коефіцієнти.

3. Ринкова рівновага, проблеми її сталості.

1. Попит: поняття, крива, закон, фактори. Еластичність попиту, її

ступені та коефіцієнти

Попит (D - Demand) - це забезпечене грошима бажання придбати товар або послугу за деякою ціною з можливих у певний період часу. Зазначимо, що поняття "попит" відбиває і бажання, і можливість споживача придбати за деякою ціною товар або послугу, бо одного "бажання" недостатньо, тому що "бажання " не може реалізуватися, а отже, не відбивається ринком. Тому важливою є друга умова - "можливість" (спроможність) придбати товар чи пос лугу.

Закон попиту є корінною властивістю попиту і виявляє зворотну залежність між ціною товару та величиною попиту на цей товар або послугу за решти рівних умов. В основі закону попиту лежать такі положення:

1) Здоровий глузд у поведінці споживача та елементарні спостереження дійсності погоджуються із законом попиту.

2) Споживання підвладне дії принципу поступового зниження граничної корисності, тобто принципу, згідно з яким кожна наступна одиниця даного продукту приносить менше і менше задоволення, а значить, споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що ціна його знижується.

3) Ефект доходу. Вказує на те, що при більш низькій ціні споживач може дозволити собі купити більше даного товару, не відмовляючи собі в придбанні якихось альтернативних товарів. Інакше кажучи, зниження ціни товару зб ільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він у змозі купити більшу кількість даного товару, ніж раніше (колись). Більш висока ціна призводить до протилежного ефекту.

4) Ефект заміщення. Виражається в тому, що при більш низькій ціні в людини з'являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічного, але відносно дорожчого. Споживачі завжди схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими.

Ефекти доходу і заміщення поєднуються, а це приводить до того, що у споживача виникає спроможність (здатність) і бажання купувати більшу кількість продукту за більш низькою ціною, ніж за високою.

Попит може бути виражений таблично, графічно і аналітично.

Таблиця 2.1.1. - Таблиця попиту.

Р (грош. од.)

(((шт.)

15

5

9

15

4

20

Попит - це вся таблиця. Величина попиту - це кількість товарів, що може бути куплена за деякою ціною за незмінних інших умов. Величина попиту подана одним рядком таблиці.

Графічно попит відбиває крива попиту (ДД), яка має негативний нахил, що відповідає закону попиту. Кожна точка на кривій ДД показує, яку максимальну кількість товару згоден купити споживач при кожній ціні. Ціна Р3 - границя попиту, при якій покупки припиняються.

 

Крива попиту не має статистичного характеру, це гіпотеза про те, що б було на ринку у відповідний момент часу при різних можливих цінах. Це крива типу "якщо - то". Крива попиту може бути прямою лінією, кривою різної форми Відповідно вона описується по-різному, спеціально підібраними формулами

Попит заданий аналітично. Залежність попиту від ціни називається функцією попиту від ціни.

йд = /(р),

де Рд - величина попиту, р - ціна товару.

Модель попиту може бути однофакторною: Од = 300-8р, а може бути і багатофакторною: Од = 0,3-0.02р - 0,88а +0.1 І

де Од - величина попиту на автомобілі,

р - ціна,

8а - кількість автомобілів, використаних на душу населення у попередньому

році,

І - доход на душу населення після сплати податків.

Один і той же взаємозв'язок даних про ціни та покупки можна описати прямою чи зворотною функцією. Пряму функцію ми розглянули вище. Зворотна функція попиту має вигляд: р = к(О). Це інша інтерпретація кривої попиту, кожна точка якої показує максимальну ціну - (ціну попиту), яку покупець згоден сплатити за дану кількість товару.

Виділяють цінові та нецінові фактори попиту. Механізм дії цінового фактора (ціна даного товару або послуги) закладений у законі попиту. До нецінових факторів відносять:

- Смаки і пере ваги с поживач ів

- Число покупців

- Доход споживачів

- Ціни на сполучені товари

- Сподівання споживачів.

Звернемо увагу на різницю двох понять, які часто плутають. Це поняття "зміна величини (обсягу) попиту" і "зміна попиту". Зміна величини (обсягу) попиту викликається дією цінових факторів, означає пересування від однієї точки до іншої за постійною кривою попиту (див. рис. 2.1.2). Зміна попиту, пов 'язана з неціновими факторами попиту, приводить до зміщення усієї кривої попиту (див. рис. 2.1.3), або зміни усієї таблиці попиту.

 

 (зміна величини попиту) (зміна попиту)

Зауважимо, що розрізняють попит окремого покупця (індивідуальний попит), який ми охарактеризували, і сумарний попит споживачів на окремий товар (ринковий попит).

Існує тісний взаємозв'язок соціальних і кількісних характеристик функціонування ринкової системи Такою кількісною характеристикою ринку, придатною для опису і дослідження об'єктивних процесів розвитку попиту і пропозиції, служить поняття еластичності.

За сучасних умов поняття "еластичність" трактують широко. Його розглядають як функціональну залежність різноманітних економічних процесів від динаміки факторів, що їх визначають та застосовують при аналізі попиту, пропозиції, в апараті виробничих функцій.

Першим серед інших понять еластичності в економічній теорії застосовували еластичність попиту. Еластичність попиту дозволяє ретельновивчити реакцію споживачів на зміни умов продажу на даному ринку. З точки зору економічного аналізу, найбільше значення має еластичність попиту за ціною, бо найбільш "оперативно" попит реагує на зміни цін.

Еластичність попиту - це міра реакції попиту на зміну якогось фактору попиту. Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом еластичності попиту за ціною.

Прямий коефіцієнт еластичності попиту за ціною (Е рд) - це частка від ділення процентної зміни величини попиту і процентної зміни величини цін товару. Це міра можливої реакції споживача на зміну ціни Величина, зворотна коефіцієнту еластичності, називається гнучкістю ціни Графічно коефіцієнт еластичності попиту приблизно відображає нахил кривої попиту.

Фактори еластичності попиту за ціною:

1. Наявність у товару замінників: чим їх більше, тим більшою є еластичність попиту цього товару.

2. Доход споживачів: чим він вищий, тим менша еластичність.

3. Питома вага видатків на даний товар у доході споживача: чим вона вища, тим більша еластичність.

4. Вид товару: найбільш жорстким є попит на ті товари, які є необхідними, з точки зору споживача.

5. Фактор часу. Для більшості товарів попит більш еластичний для тривалого, ніж для короткого проміжку часу, бо людям потрібен час, щоб змінити споживчі звички. Винятком є товари тривалого користування.

6. Час випуску товару. Для новинок попит жорсткий, масові товари мають еластичний попит.

Розрізняють п'ять ступенів еластичності попиту:

1. Абсолютно нееластичний попит ( зміни ціни не призводять до зміни величини попиту) Ерд < 0.

2. Нееластичний попит коли 0 >Ерд< 1.

Істотна зміна ціни призводить до незначної зміни величини попиту.

3. Одинична еластичніст, колиЕрд = 1.

Зміна ціни приводить до пропорційної зміни величини попиту.

4. Еластичний попит, коли Ерд>1. Величина попиту змінюється швидше зміни цін Для товарів еластичного попиту підвищення ціни призводить до скорочення загальної виручки від продажу. Ціну вигідно знижувати, якщо є можливість збільшити величину збуту, тоді загальна виручка від продажу зростає.

5. Абсолютно еластичний попит. Це гіпотетичний випадок. Величина попиту падає до нуля у випадку зростання цін. Величина попиту прямує до нескінченності при зменшенні ціни.

Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту за ціною.

Коефіцієнт еластичності попиту, розрахований для деякої ділянки кривої попиту, називається середнім (або дуговим) коефіцієнтом еластичності попиту і визначається за формулою:

Д      6 Р

де А.£) - зміна величини попиту; АР - зміна ціни;

2 2

Коефіцієнт еластичності попиту можна визначити і для будь-яких точок на кривій попиту. Такий коефіцієнт еластичності попиту називається точковим (або миттєвим) коефіцієнтом еластичності попиту, і визначається за формулою:

ЕД = (<2 д У' 6 -

Еластичність попиту за доходом. Вона показує міру зміни попиту при зміні доходу споживача. Визначається як відношення відсоткової зміни величини попиту до відсоткової зміни доходу споживача.

Або за формулою :

E _LQQ ■ DLL

Д   Q ' і'

де AQ- зміна величини попиту; AI - зміна доходу споживача.

2 2 Звичайно, Ед > 0 ,але для товарів Гіффена Ед < 0.

Перехресна еластичність попиту, характеризує зміну попиту на товар

після зміни ціни іншого товару. Визначається за формулою: ЕД = —— :

LQx LPy

Д

0* Ру

де ЕД - коефіцієнт перехресної еластичності попиту; Ь0х - зміна величини попиту на товар X; АРу - зміна ціни товару У.

Якщо Еп = 0 , тоді дані товари незалежні. Якщо товари взаємозамінні, то Еп > 0, якщо Еп < 0, то товари взаємно доповнюють один одного. Таким чином, за величиною перехресної еластичності попиту можна судити про ступінь замінності або доповнюваності товару.

Еластичність попиту має варіанти практичного застосування: політика цін, податкова політика, соціальна політика, політика заробітної плати.

2. Пропозиція: поняття, крива, закон, фактори. Еластичність пропозиції,

її фактори та коефіцієнти.

Пропозиція (S - supply) - це бажання продати товар чи послуги, це загальна кількість товарів чи послуг, які є на ринку або які можуть на нього надійти, при різних можливих цінах.

Закон пропозиції відображує пряму залежність величини пропозиції від ціни товару за решти рівних умов (чим вища ціна товару, тим більша кількість товару пропонується; нижча ціна обумовлює менший рівень пропозиції).

Пропозицію можна подати таблично, графічно і у вигляді функції.

Таблиця 2.1.2. - Таблиця пропозиції

Р (гр.од.)

0(шт.)

5

60

4

50

3

35

2

20

1

10

Графічно пропозиція подана кривою 88 (рис. 2.1.4.), яка має позитивний нахил, що підтверджує закон пропозиції. Крива 88 - це графічне зображення залежності пропозиції від цін

 

 

 

8

 

 

8

г

 

 

 

1-►

(і q2 Рис. 2.1.4. - Крива пропозиції

Аналітично функція пропозиції від ціни (8 = і(р) виражає залежність величини пропозиції даного товару від його ціни, (де (8 - величина пропозиції, р- ціна даного товару). Функція (8 = і(р) - частковий випадок функції пропозиції, залежності пропозиції від факторів, що її визначають:

Qs = /(Р, Ра ,РЬ,К,СЛ, де (8 - величина пропозиції; Р - ціна даного товару; Ра, РЬ - ціни на ресурси та інші товари; К - технологія виробництва; С - податки або дотації; ї - сподівання виробників тощо.

Зауважимо,   що   існує   відмінність   двох  понять:   "зміна величини пропозиції"   і   "зміна   пропозиції".   Зміна   величини   пропозиції означаєпересування від однієї точки до другої за постійною кривою пропозиції товару, пов 'язана з дією цінового фактору.

Зміна пропозиції пов'язана з неціновими факторами пропозиції і означає

зміщення кривої пропозиції праворуч униз або ліворуч уверх.

Нецінові фактори (детермінанти) пропозиції:

1. Ціни на ресурси.

2. Технологія виробництва.

3. Податки та дотації.

4. Ціни на інші товари.

5. Сподівання виробників.

6. Число продавців на ринку.

Еластичність пропозиції за ціною - це міра зміни величини пропозиції товару при зміні ціни даного товару. Визначається як відношення відсоткової зміни величини пропозиції до відсоткової зміни ціни, або за формулою середньої точки:

_ло, ар

5    Об р

де ДО^ - зміна величини пропозиції; АР - зміна ціни;

п    _ + О5 2 р _ Р, + Р2

Уз 2      ' 2 '

Коефіцієнт еластичності пропозиції можна визначити і для будь-якої точки на кривій пропозиції. Такий коефіцієнт називають точковим (або миттєвим) і визначають за формулою:

Оскільки обсяг пропозиції - неспадна функція ціни, то еластичність пропозиції, зазвичай, позитивна величина.

Для миттєвого періоду, коли продукт вже вироблено, його кількість є величина постійна, Ер _0. У короткостроковому періоді пропозиція можеякоюсь мірою пристосовуватися до змін ціни на певній частині кривої пропозиції, а Ер > 0. Однак при цьому можливості виробництва обмежені і в міру наближення до гранично можливого обсягу еластичність пропозиції знижується, добігаючи нуля. У довгостроковому періоді можливості пристосування розширюються, а коефіцієнт еластичності зростає. Обмеженість пропозиції при цьому, зазвичай, не відіграє суттєвої ролі.

3. Ринкова рівновага, проблеми її сталост

Діставши деякі уявлення про попит і пропозицію, перейдемо до аналізу їх взаємодії. З 'єднаємо на одному графіку лінії попиту і пропозиції ( рис. 2.1.5.).

 

 

 

/

 

\

\е/

/

 

 

 

4

 

-►

0е (2

Рис. 2.1.5. - Криві попиту і пропозиції ,що мають поєднання "ціна - обсяг", при яких досягається рівновага: ДД - графічне зображення функції попиту; - графічне зображення функції пропозиції

Координатами точки Е є рівноважна ціна Ре та рівноважний обсяг 0 Е.

У цій точці досягається рівність: 0е = 08 = 0д , де 08 - обсяг пропозиції; 0д - обсяг попиту; 0Е - рівноважний обсяг.

Ринкова рівновага встановлюється за таких цінах та кількостей товарів, при яких збалансовані сили ,що діють на ринку, тобто, коли кількість товару, яку покупці хочуть купити, відповідає кількості товару, яку продавці хочуть продати та коли відсутня тенденція зміни ціни й кількості.

Уявімо собі ,що через якусь причину ціна відхилилася від первісного рівноважного значення РЕ . Постає запитання: Чи повернеться ринок протягом певного часу до первісного стану рівноваги в точці Е й ціна набере первісного значення РЕ або це не відбудеться? Ця проблема має назву проблеми сталості рівноваги.

Механізм відновлення ринкової рівноваги, як і функціонування ринку в цілому, найбільш ефективний за умов досконалої (чистої) конкуренції.

Досконала конкуренція - це ринок, на якому численні виробники, що вільно входять і залишають ринок, пропонують численним покупцям якийсь стандартний продукт. Кожний виробник володіє дуже малою часткою у загальному випуску, тому не має можливості впливати на ціну, а тільки пристосовується до ціни, яку встановив ринок.

Механізм відновлення рівноваги (за Вальрасом). Звернімося до рис. 2.1.6.

Якщо реальна ринкова ціна виявляється вищою за рівноважну, Рі > РЕ.

За цією ціною обсяг попиту складає Одь а величина пропозиції (це відповідатиме закону попиту та закону пропозиції, відповідно). У результаті виникає надлишкова пропозиція. Конкуренція продавців зменшує ціну, бо в цьому випадку виробники визнають за краще дещо знизити ціну, ніж підтримувати випуск продукції в обсязі, що істотно перевищує величинупопиту. Таким чином, надлишок пропозиції (О^і - 0ді) справлятиме на ціну тиск у бік зниження.

Тепер розглянемо випадок, коли реальна ринкова ціна буде нижчою рівноважної (Р2 < РЕ). Графічно цей випадок подано на рис. 2.1.7. З'ясуємо, як реагує ринок, коли товар „не дістати". У цьому випадку обсяг попиту 0д2 буде вищий за обсяг пропозиції Товар стає дефіцитним. У цій ситуації деякі покупці визнають за краще платити більш високу ціну за дефіцитний товар. У результаті надлишок попиту (0д2 - С^О чинитиме тиск на ціну в бік її підвищення. Цей процес триватиме до того часу, поки ціна не встановиться на рівноважному РЕ, при якому обсяги попиту та пропозиції рівні. Розглянута нами рівновага на ринку, за певних умов, виявляється сталою. Будь-яке відхилення від стану рівноваги надає дії силам, що повертають ринок у початковий стан.

Розглянемо вплив на стан рівноваги змін у попиті й пропозиції, тобто зрушень кривої попиту та кривої пропозиції. Серед факторів, що порушують ринкову рівновагу, докладніше розглянемо ефект введення податків, що веде до зрушень кривої пропозиції. Припустімо, що держава встановила податок у вигляді фіксованої величини Т з одиниці проданого товару, який сплачуєвиробник. Проілюструємо дію введення податку графічно(рис 2.1.8.), та аналітично. і

Введення податку, який сплачує виробник, графічно можна показати зрушенням уверх вліво кривої пропозиції до положення 8'8'. Тепер для того, щоб мати колишню чисту виручку з одиниці проданого товару, виробник повинен запрошувати на ринку ціну за одиницю товару більшу, ніж колишня, на величину Т. Початкова рівновага порушена. Процес встановлення нової рівноваги відбувається таким чином: якщо ціна залишиться РЕ, то виробник зможе отримати тільки (РЕ - Т). Як реакція на таке зниження виручки пропозиція скорочується до Оь З'являється надлишковий попит (ОЕ - 00, значить, ринкова ціна починає зростати до Р'Е, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції. Рівновага в точці Е' (її координати Р'Е.О'Е) - де Р'Е - ціна з податком (ціна брутто), а Р'Е < РЕ, О'Е < ОЕ, отже, має місце зростання ціни і зменшення величини продажу. Виробник отримує за кожну одиницю товару чисту виручку за ціною Р1 = Р'Е - Т (ціна нетто), Р1 < РЕ . Нова чиста ціна опинилася для продавця менше рівноважної.

Як бачимо, фактично податковий тягар лягає як на виробника, так і на споживача. Споживач сплачує частину податку у вигляді більш вищої ціни: Р'Е > РЕ. Виробник покриває частину податку, що залишилась, за рахунок низької чистої виручки з кожної проданої одиниці Р1 = Р'Е - Т, Р1 < РЕ.

Зауважимо, що фактично податковий тягар лягає як на виробника, так і на споживача. Споживач сплачує частину податку у вигляді більш вищої ціни Р'Е > РЕ. Виробник покриває частину податку, що залишилась за рахунок низької чистої виручки з кожної проданої одиниці Р1 = Р'Е - Т; Р1 < РЕ.

Як бачимо, тут ми не враховуємо втрати обох , пов 'язані із скороченням кількості покупок, 0'Е < 0 Е.

Загальна сума податкових надходжень дорівнює добутку (Т»0'Е), що відповідає на графіку площі прямокутника Р'ЕЕ'МРі. Частка споживача в цій сумі на графіку відбита площею прямокутника Р'ЕЕ'М*Е і дорівнює добутку (Р' Е

- РЕ) «0'Е. Частка виробника на графіку відбита площею прямокутника РЕКМР1 і дорівнює добутку (РЕ - Р1)«0'Е.

Аналогічно можна розглянути наслідки введення дотацій. У тому випадку, якщо дотація сплачується продавцю, то крива пропозиції (88) зрушиться униз праворуч. Якщо податок сплачує або компенсацію отримує покупець, то зрушується відповідно крива попиту (ДД).