9.4.  КОНТРАБАНДА ЛЮДЬМИ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ

Посібник, чи не вперше в літературі, базується на тому положенні, що проблему нелегальної міграції, власне - контрабанди людьми слід розгляда­ти, передусім у контексті прав людини, а не виключно в плані лише неле­гальній міграції та проституції, як це часто робиться. Зрештою, і більшість законів поки що роблячи більш жорстким режим імміграційного контролю,

виявляються спрямованими проти жертв контрабанди, а не проти злочинних угруповань з торгівлі «живим товаром». Держави, якщо втручаються у цей процес, піддають арешту та висилці жертви, в той час, як контрабандисти продовжують свою злочинну діяльність, і як правило, практично безкарно.

Іншими словами, контрабанда людьми є передусім грубим порушенням прав людської особистості, і лише потім - повинна розглядатися як пору­шення інтересів держави. А звідси - на передній план висуваються права та потреби осіб-жертв контрабанди та обов’язок державної влади з надання під­тримки та юридичної допомоги жертвам. Украй важливо включати «елемент прав людини» у законодавчі програми та ініціативи, спрямовані проти контр­абанди людей, які до цього часу були традиційно сконцентровані на боротьбі з нелегальною міграцією, проституцією та організованою злочинністю

Адже йдеться про порушення права на свободу, гідність та безпеку осо­би, право не перебувати у рабстві чи примусовій експлуатації, піддаватися жорсткому та нелюдському поводженню; про різноманітні економічні та со­ціальні права, а також права дитини. Обов’язок країн - захищати людей від зловживань, переслідувати насильство над особою та забезпечити юридичну підтримку жертв контрабанди.

Посібник відображує новий погляд світового співтовариства: вбачати у жінках-мігрантках, що займаються сексуальною діяльністю, не злочинців, а реальних жертв, сексуальних зловживань, об’єктів незаконної торгівлі, сексуальної експлуатації, злочинної діяльності транснаціональної організо­ваної злочинності. Тому акцент робиться на серйозність проблеми насиль­ства щодо жінок, їх дискримінацію. Сама ж проституція дорівнюється до сексуального насильства, знущання, деградації людини, як шкідлива та за­грозлива для здоров’я та благополуччя жінок.

Матеріали, викладені в книзі, відображують зміну поглядів на причини торгівлі людьми. Якщо до недавнього часу ними вважалися бідність, безро­біття, інфляція, війни, відсутність надії на майбутнє, то зараз вважається, що «бідність не у кожному випадку і не автоматично веде до торгівлі людь­ми, а фактично лише створює необхідні умови... торгівля виникає лише тоді, коли злочинні елементи здобувають переваги із бажання іммігрувати, щоб переправити людей, зокрема жінок, на Захід використовуючи фальши­ві обіцянки» (Мішель Хірш).

І ще один суттєвий аспект. Торгівля існує для того, щоб задовольнити попит на жінок для використання у секс-індустрії. Попит останньої пов’яза­ний з легалізацією проституції у приймаючих країнах лише для громадян Європейського Союзу. Більш повне розуміння торгівлі жінками досягається вияснення попиту на жінок для секс-індустрії у приймаючих країнах і ви­пливаючих звідси дій організованих злочинних груп у здійсненні серйозних злочинів проти жінок. Не можна ігнорувати, що жінка є єдиною жертвою торгівлі жінками для проституції, а чоловік єдиним, хто створює попит на жінок у проституції (Донна М. Х’юз).

Існування вербовок та насильства жінок з метою їх сексуальної експлуа­тації, загрожує статусу жінки у всьому світі. «Не може бути справжньої демо­кратії в країні, де половина населення може розглядатися як потенційний то­вар, який може бути куплений, проданий та пригноблений» (Донна М. Х’юз).

Зрештою, торгівля жінками для сексуальної експлуатації стала серйоз­ною кризою благополуччя жінок, загрозою безпеки та стабільності ряду держав, а втручання стало необхідним на всіх рівнях та ключових пунктах процесу торгівлі. Адже ця сучасна торгівлі рабами є тіньовим ринком, при­бутки від якого отримують лише злочинці.