9.1.  МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ ЯК РОДОВЕ ПОНЯТТЯ

Проблему нелегальної міграції та торгівлі людьми варто розглядати у контексті більш глобального та безпрецедентного явища - міжнародної мі­грації, на що ми поки що не звертаємо належної уваги.

А це означає, попри інше, головне - реалізацію гострої потреби розгля­дати нелегальну міграцію та торгівлю людьми як різновид міжнародної мі­грації з усіма випливаючими звідси концептуальними та практичними на­слідками.

Йдеться, зокрема, про науковий дискурс, принаймні, у трьох вимірах - міжнародному (світовому), європейському та національному. Адже сучасні міграційні процеси відштовхуються від соціальних переміщень у планетар­ному масштабі та соціальної мобільності населення у національному просто­рі. Звідси - надзвичайна загостреність міграційних проблем, від розв’язання яких залежить майбутнє тих чи інших країн. Достатньо сказати, що задани­ми Міжнародної організації з міграції (МОМ) загальна кількість легальних та нелегальних мігрантів у світі становить нині близько 70 млн. чоловік.

«Втягнення» нелегальної міграції та торгівлі людьми у контекст між­народної міграції, дозволяє підключити до практичного використання веле­тенський арсенал наукових розробок, концептуального осмислення мігра­ції, пов’язаних передусім з:

0 регулюванням імміграційних потоків, які з епізодичних явищ пере­творилися на постійно-діючий чинник;

0 корегуванням відносин з нелегальними мігрантами, визначенням статусу біженців, шукачів притулку в сучасних умовах;

0 розробкою та здійсненням заходів з адаптації іммігрантів до умов пра­ці, побуту та культури країн їх перебування;

0 пошуком довгострокових рішень щодо пом’якшення тиску демогра­фічного чинника на економічний розвиток через міжнародні інвести­ції та торгівлю.

Інший висновок при такому підході - розглядати нелегальну міграцію та торгівлю людьми не лише з позицій міжнародно-правового чи національ­но-правового підходів, але й використовувати при аналізі цих феноменів й інші парадигми, зокрема - народонаселенську (зміна генерацій людей та чинників, що його детермінують), політологічну (соціально-політичні коор­динати), етнологічну (врахування етнічного ферменту), конфліктологічну (проблеми національної безпеки), соціологічну (соціальна мобільність насе­лення), управлінську та психологічну (міграційні ідентифікації). Важливе значення мають розгляд, скажімо, нелегальної міграції та торгівлі людьми у контексті таких понять як «незаконна міграція», «міграція неорганізова­на», «міграція неконтрольована», «трудова міграція», «економічна мігра­ція», «жінки-мігранти», «діти-мігранти», «неорганізований в’їзд», «неза­конний виїзд», «неорганізоване пересування», «робітники для тимчасового працевлаштування» тощо.

Варто мати на увазі, що у політичному та міграційному просторі існує низка соціальних інститутів і феноменів, які можуть стосуватися водночас як політичної, так і міграційної сфер, виступаючи в них ланками, що безпо­середньо пов’язуються з громадянським суспільством.

Тобто, у політиці та міграції як взаємопов’язаних, але самостійних утвореннях відстежується певна спільність окремих структурних елемен­тів. До них належать: етносоціальні основи міграції та політики, держави і громадянського суспільства, пропорційне співвідношення національного і державного, проблеми монополії влади на «легітимне насильство», пи­тання самоствердження особистості, прав людини мігранта, біженця тощо. Зрештою, міграція за своєю сутністю - це соціальні відносини, які виника­ють та розвиваються в результаті налагодження чи порушення різнобічних зв’язків між особистістю, групою, колективом або громадянським суспіль­ством та державою, нацією та суспільством.

Міграційна ж політика - це система заходів, ресурсів та механізмів, за допомогою яких держава та суспільство цілеспрямовано впливають на со­ціальні переміщення та соціальну мобільність як свою (автохтонного) насе­лення, так і всіх іноетників.

З цієї точки зору будь-яка держава, в тому числі й Україна, є своєрід­ною соціально-політичною системою, в якій міграційні процеси можуть протікати як організовано, так і спонтанно, так би мовити, легально та не­легально. Стосовно поняття міграційні відносини. Воно кореспондується з відносинами, що складаються між державою та мігрантами, мігрантами й тим правовим режимом, який регулюється (визначається) національним за­конодавством, залежить від правових проблем громадянства, в’їзду-виїзду, облаштування, навчання, працевлаштування, тобто прав і свобод пересе­ленців. Саме тому у полі зору міграційного права - взаємопов’язані питання міграції, етнополітики, етнічних конфліктів, націоналізму, прав людини і прав меншин та розвитку демократії у перехідних суспільствах.

Нелегальну міграцію та торгівлю людьми об’єднує те, що в обох випад­ках йдеться про грубе порушення прав та свобод людини - прав мігранта, біженця, репатріанта, депортованого, трудящого мігранта, з одного боку, дискримінацію, насильство щодо жінок - жертв сексуального насильства, контрабанди жінок та заохочування до насильства.

Порушення прав і свобод людини, якщо вона добре знає їх, а також про­інформоване про кращі, ніж у себе на батьківщині, соціальні умови, здатні спричинити міграцію, втілюючись, зокрема у нелегальній чи незаконній її формі. Гуманітарний інтерес і, зокрема, захист прав людини передбачають толерантність щодо переселенців, осіб, які рятуються від брутальних пося­гань, вимагають створення належних умов для трудящих мігрантів та осо­бливо до таких вразливих категорій як жінки, діти та люди похилого віку.

Торгівля жінками та нелегальне перебування за кордоном робітників мі­грантів (працюючих мігрантів) пов’язано з такими ганебними наслідками, як жорстока експлуатація, підневільна примусова праця, практика обману та знущань (Резолюція Європейського парламенту - січень 1996 р.), тобто проблемою грубого порушення прав людини - жінки-мігранта, робітника- мігранта, формою фізичного та психологічного насильства.

Як слушно зазначає Еліза Цакірі «Комбінація свободи пересування, по­шуку кращих можливостей, зменшення легальних можливостей міграції та потреби у робітниках-іноземцях і призводить до підвищення рівня неле­гальної міграції».