7.5.  ПРОГРАМИ ПО КРАЇНАМ СНД

Російська Федерація. На січень 1997 р. загальна кількість вимушених мігрантів та біженців склала 1 224 764 чол., майже 2 млн не зареєстровано. Найбільшим є потік російських громадян із середньоазіатських республік. Ця міграційна тенденція, що почалася у 70-і роки, прискорилася між 198 та 1994 рр. і зберігається у наші дні.

У 1995 р. в Росії мешкало понад 500 тис. незаконних мігрантів, зараз - близько 1 млн. У 1992 р. створена Федеральна міграційна служба, прийнято новий закон про громадянство за спрощеною процедурою. У 1993 р. Росія приєдналася до Конвенції 1951 р. і Протоколу 1967 р. по біженцях. Тоді ж прийняті закони про біженців та вимушених мігрантів. У 1995 р. до остан­нього внесено поправки. У 1994 р. прийнята Федеральна міграційна програ­ма. Передбачається створення в Росії системи трудової міграції та посилен­ня ролі НУО щодо реалізації програм. У 1996 р. Програма переглянута.

УВКБ зареєструвало ЗО тис. осіб, що шукають притулку, із далекого за­рубіжжя.

Росія зіткнулася з майже критичними проблемами щодо розробки та фінансування своїх програм і зміцнення інституційного потенціалу з тим, щоб впоратися з такими значними міграційними потоками. Поки що заходи щодо міграції та біженців не мають високого політичного пріоритету.

Інституційні рамки. Прийнято у липні 1996 р. закон про в’їзд та виїзд, підготовлено до третього читання новий проект закону про біженців, проект закону про імміграцію, проект закону про відповідальність за провіз неза­конних мігрантів, проект закону про прийом на роботу іноземних робітників, п’ять нормативних актів щодо виконання закону про вимушених мігрантів.

Уряд співпрацює з МОМ, УВКБ і Тасіс, а також на двосторонній основі зі СІЛА, Канадою та європейськими країнами. Створено пункт міграційно­го контролю ФМС в аеропорту Шереметьево. УВКБ надало ФМС базу даних CEE ІС щодо осіб, які шукають притулку. МОМ робить акцент на управлін­ня міграцією у всіх його аспектах (політика, законодавство, реалізація та контроль, зміцнення адміністративних структур). Уряд Канади і Тасіс здій­снюють програми щодо посилення контролю на кордоні.

Оперативні рамки. На Північному Кавказі є три окремі категорії пере­міщеного населення: особи, що втекли від конфліктів у Чечні, особи, що втекли з приміського районі Північної Осетії в Інгушетію внаслідок общин­них зіткнень у 1992 p., біженці з Грузії з району Південної Осетії, що втекли внаслідок внутрішнього конфлікту між грузинами та осетинами у 1991 р. 70 тис. етнічних росіян з Чечні перебувають у Ставрополі.

Узбекистан. Шукають притулку ЗО тис. таджиків та 8 тис. афганців. Ферганська долина, що була вже місцем конфліктів, може спричинитися до нових (Киргизія, Таджикистан).

Досягнено певного прогресу в здійсненні Програми з прав людини; ство­рено Національний Центр та Центр з вивчення прав людини та гуманітарно­го права Ташкентського юридичного інституту.

У березні 1997 р. Узбекистан спільно з Казахстаном та Киргизстаном підписав угоду, яка полегшує пересування трудових ресурсів, утворено та­кож Регіональний центр з міграції у Бішкеку.

У лютому в Ташкенті проведені консультації НУО для країн Центральної Азії, визначені напрями співробітництва, включаючи дослідницьку діяль­ність, сприяння у розробці законодавства в галузі гуманітарного права та прав людини, зміцнення навичок управління в умовах надзвичайних ситуацій.

Україна. Україна зіткнулась з досить значними міграційними явищами. У країні 1 млн 400 тис. репатріантів з країн СНД та 150 тис. екологічних мі­грантів із зони Чорнобиля; через Україну проходять великі потоки транзит­ної міграції у напрямку Західної Європи. З тис. чол. з колишніх зон конфлік­ту в країнах СНД зареєстровані як особи, ситуація котрих схожа з ситуацією біженців та які користуються правами, наданими їм спеціальною постано­вою уряду. У Крим повернулося 260 тис. кримських татар, депортованих у 1944 р. в Центральну Азію, а також 40 тис. чол., які належать до раніше де­портованих осіб. Очікується потенційний переїзд в Україну 250 тис. чол.

Близько 5 тис. чол. із країн СНД подали клопотання на отримання ста­тусу біженця. Щомісяця УВКБ реєструє 150-200 осіб, які просять притулку (з Іраку та Афганістану).

Здійснюється Закон про біженців, з березня 1997 р. почала діяти проце­дура апеляції. Надано статус біженця 1 тис. осіб з Афганістану. Проте зна­чна кількість осіб, що шукають притулку, чекають рішення щодо апеляції, потерпають від невизначеності свого статусу.

Обмежені можливості властей України ускладнюють доступ мігрантів до процедур визначення їх статусу. Арешти та штрафи щодо нелегальних мігран­тів почастішали, це відбилося на кількох тисячах осіб, що вимагають притул­ку, які ще не визнані біженцями згідно з українським законодавством.

Потрібна реструктуризація органів, які опікуються проблемами біженців та мігрантів. Розроблено проект щодо національних меншин, прийнято поправки до Закону про громадянство, що значно поліпшить становище депортованих.

НУО нині полегшено процедури реєстрації та надано свободу діяльності в гуманітарних питаннях, проте вони не користуються пільгами щодо опо­даткування, що обмежує їх фінансові можливості. Посилення жорстких митних правил скоротило можливості імпорту гуманітарної допомоги.

Створено міжвідомчий координаційний комітет (МКК) з питань міграції, який визначає пріоритети та цілі в управлінні міграцією, можливі ресурси для програм та координує діяльність національних і міжнародних учасників.

МОМ сприяла створенню МКК та надала йому підтримку у рамках своєї Всеохопної програми діяльності в Україні. Комітет має чотири цільових під­розділи, три переслідують мету спрощення розробки та реалізації законо­давства, політики та програм з управління міграційними процесами. Група, відповідальна за законодавство, політику та адміністративну практику, за­безпечує відповідність чинного та запланованого законодавства міжнарод­ним стандартам, сприяє гармонізації політики та адміністративної практи­ки. Група з інформаційних систем здійснює огляд технічних можливостей адміністративних органів, відповідальних за імміграційний контроль щодо систем даних та врегулювання в’їзду та виїзду, визначення існуючих потреб та висуває пропозиції щодо уніфікованої та сумісної інформаційної системи.

Дослідницька група визначає коло та контролює здійснення відповідних до­сліджень і оглядів, які виконують інші групи. Цільова група по раніше де­портованих народах Криму координує внутрішні та міжнародні зусилля з врегулювання ситуації щодо депортованих. МОМ забезпечує та координує отримання цільовими групами необхідної інформації.

27 міграційних служб здійснюють процедури визначення статусу на ре­гіональному рівні.

У Київському університеті прочитано курс лекцій «Вступ до питання за­хисту біженців». УВКБ разом з МОМ надає підтримку публікації журналу для сприяння академічних дискусіям та підвищення знань про національні та міжнародні юридичні інструменти щодо біженців, прав людини та гума­нітарного права.

УВКБ продовжує надавати підтримку академічним та політичним деба­там, сприяє укладанню дво- та багатосторонніх угод про громадянство пред­ставників раніше депортованих народів, які повертаються.

У грудні 1996 р. в Женеві відбувся семінар УВКБ для українських парла­ментаріїв та урядовців з юридичних аспектів захисту біженців і осіб без гро­мадянства. УВКБ надав коментарі до законів про біженців і громадянство.

Намічено відкрити два державні приймальні пункти (Ободівка, Лу­ганськ). У Києві діє Комунальний приймальний пункт під егідою УВКБ, що надає послуги з підготовки кадрів та юридичні консультації, в його роботі беруть участь Комітет афганських біженців і Київський фонд біженців.

УВКБ здійснює заходи з інтеграції, розробило програму шкільної освіти для афганських дітей, сплачує допомогу найбільш знедоленим особам, вве­дено систему дотацій в інтересах інтеграції.

Програма шкільного навчання буде відкрита в Одесі, а в Ужгороді - центр з надання консультативних послуг та розміщення осіб, які шукають притулку.

Уряд України виробив програму пріоритетних заходів для депортованих кримських татар та ін. 899 сімей (2768 чол.) змушені проживати в комуналь­них центрах у поганих санітарних умовах. УВКБ реставрувало 14 центрів по розміщенню. Єдина дотація на цілі інтеграції буде надана знедоленим сім’ям, жінкам, хворим, старим.

У 1996 р. УВКБ почало фінансування юридичного проекту надання до­помоги раніше депортованим народам в отриманні громадянства. Проект передбачає відкриття інформаційних центрів у Криму, обробку запитів на отримання громадянства. Проект здійснює Фонд натуралізації та сприяння в галузі прав людини. МОМ здійснює проект щодо надання медичних послуг мігрантам (Берегове), створюється регіональний медичний центр на стику п’яти республік. З червня 1996 р. МОМ надала транспортні послуги понад 3,5 тис. чол. в рамках чотирьох програм: Програма мігрантів, що знахо­дяться у транзиті, Програма студентів, що повертаються, Програма танза­нійських студентів та Програма возз’єднання сімей у СІЛА. МОМ провела медичне обстеження понад 8 тис. потенційних мігрантів на прохання США, Канади, Австралії, Нової Зеландії. У вересні 1996 р. ЮНЕСКО та УВКБ фі­нансували надання консультативних послуг щодо примирення та інтеграції через відродження мистецтва та культури в Криму. Мета - сприяння та за­охочення співробітництва та терпимості між різними етнічними групами та місцевим населенням через участь у спільних культурних заходах.

Уряд України підписав угоду про співробітництво у добровільному по­верненні депортованих осіб в Україну, планує підписати угоду з Узбекиста­ном та Киргизстаном.

У січні 1997 p. МОМ провела регіональний семінар з питань неврегульованої міграції (12 країн), у березні - симпозіум щодо можливостей повернення представників депортованих народів у Крим. МОМ планує здійснити демогра­фічні огляди в Узбекистані та Казахстані для оцінки міграційного потенціалу.

Уряд активізував участь НУО з допомоги біженцям, УВКБ стимулює діяльність НУО України; Кримський фонд мистецтва, Міграційний дослід­ницький центр співпрацюють з українською православною церквою та угор­ською міжцерковною організацією, є спільний проект з фондом Відроджен­ня та фондом Євразія.

Таджикистан. На середину 1993 р. в країні з населенням 5 млн чол. було 900 тис. недобровільно переміщених осіб, в основному з південно-західної частини. З них 200 тис. перемістились в інші країни СНД, 60 тис. шукали притулку в північній частині Афганістану. На кінець 1995 р. понад 40 тис. чол. з них та 95 % переміщених всередині країни (понад 500 тис.) повер­нулися у місця свого проживання. МОМ сприяла поверненню осіб, перемі­щених всередині країни з Гірно-Бодихшанської області, підготувала групу місцевих інструкторів. На середину 1996 р. внаслідок великомасштабних бойових дій у зоні Тавілару (схід Таджикистану) виникла нова хвиля пере­міщених всередині країни (20 тис. чол.).

Діє Центральний департамент по біженцях у складі міністерства праці. МОМ надала рекомендації щодо Державної міграційної служби та Міжві­домчої комісії з управління міграцією. УВКБ здійснює проект щодо зміц­нення місцевого юридично потенціалу з допомогою Національної поліцей­ської школи Швеції.

МОМ та УВКБ розробили спільний проект щодо запобігання надзвичай­них ситуацій, планування та здійснення заходів з пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій, підвищення готовності до таких ситуацій та здій­снення профілактичних заходів. Проект розвиває програму МОМ щодо зміц­нення місцевого потенціалу в галузі управління надзвичайними ситуаціями (район Кофарніхом та Айці).

МОМ здійснює проект з інтегрованого розселення екологічних мігрантів.

2700 тис. жінок-біженок, що повертаються, та 16 200 українців змо­жуть скористатися проектом «Врятуйте дітей» (США), заснованим на бан­ківській моделі.

Туркменістан. У пошуках притулку близько 20 тис. таджиків, 2 тис. афганців, невелика кількість іранців та етнічних вірмен з Азербайджану. Туркменістан - єдина країна Центральної Азії, що має угоду про подвійне громадянство з РФ. Розроблені п’ять проектів законів щодо біженців, емі­грації національних меншин, мігрантів та іммігрантів.

Відповідальність за централізоване управління міграцією покладено на МЗС, яке створило оперативний відділ як координаційний центр. З допомогою МОМ створюється механізм управління міграцією з групою по законодавству.

У 1996 р. при сприянні УВКБ створено Національний інститут демокра­тії та прав людини, він увійде в систему опорних бібліотек ООН, стане дже­релом ресурсів для сприяння, вивчення, дослідницької роботи та розробки права щодо біженців і гуманітарного права, для учбово-педагогічної роботи. Створена Бібліотека міжнародного права.

Очікується репатріація перших 770 афганських біженців туркменсько­го походження з Ірану.