7.2.  ДОПОВІДЬ КЕРІВНОЇ ГРУПИ

Доповідь Керівної групи - це спільний документ МОМ та УВКБ від 12 травня 1997 р. у рамках заходів, які послідували після Женевської регі­ональної конференції з проблем біженців тощо у країнах СНД (травень

1996 р.). В ньому зазначається, що Конференція надала країнам СНД, ін­шим зацікавленим державам, міжнародним та неурядовим організаціям можливість розробки інтегрованої стратегії з розв’язання міграційних про­блем та недобровільного переміщення населення у СНД.

Країни СНД здійснили широкий спектр заходів, спрямованих на реалі­зацію положень, які містяться у Програмі дій.

У процесі її здійснення відбулося тісне співробітництво між МОМ та УВКБ. Вони проводили на регулярній основі консультації, домоглися у більшості кра­їн чіткого розмежування діяльності та взаємодомовленості, зокрема щодо залу­чення інших міжнародних організацій, які активно працюють у регіоні. УВКБ та МОМ встановили більш тісні контакти та здійснили ряд спільних заходів з ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Тасіс, Радою Європи, МОП, УЖС та УСМПД.

Встановлено співробітництво з місіями ОБСЄ та з Верховним Комісаром ОБСЄ у справах національних меншин. На 72 та 73 Пленарних засіданнях Постійної Ради ОБСЄ підтвердили свою прихильність сприянню здійсненню відповідних положень Програми дій (раннє запобігання та усунення кон­фліктів, захист прав людини та прав меншин), а на Лісабонській зустрічі на вищому рівні була підтверджена необхідність продовження діяльності Радника з питань міграції Бюро по демократичних інститутах та правах людини (БДІПЛ), ставиться питання про підвищення ролі ОБСЄ.

УВКБ та МОМ спільно з зацікавленими урядами країн СНД розробили націо­нальні плани по здійсненню Програми дій і на їх основі підготували програми на

1997 р., де вказано пріоритет уряду, конкретна мета та внесок різних учасників.

У грудні 1996 р. УВКБ та МОМ здійснили презентацію програм для всіх дванадцяти країн СНД із закликом до надання фондів.

Після конференції УВКБ почало здійснення низки ініціатив з підтримки НУО, спрямованих на ознайомлення широкого кола національних та між­народних НУО з матеріалами Конференції, їх участь у реалізації Програми дій. УВКБ намагалося сприяти включенню НУО у законотворчу діяльність та надання допомоги, а також - у дослідницьку роботу, яка стосується осіб і питань, що викликають стурбованість Конференції.

МОМ надало НУО технічне та фінансове сприяння та почало реалізацію програм по зміцненню їх потенціалу. Тепер поговоримо про доповіді окре­мих країн СНД.