2.1.  МІГРАЦІЯ: СУТНІСТЬ, ВИДИ

Передусім визначимося з тим, що таке міграція?

Міграція населення - переміщення людей (мігрантів) через кордони тих або інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на трива­лий час. Оскільки міграція населення складається з міграційних потоків, поняття міграції застосовують і в множині - міграції.

Як особливий процес міграцію населення вивчають соціологія, еконо­міка, історія, демографія, географія. Для інших наук міграція населення - лише один із чинників, що впливає на процеси, які вивчаються в межах цих дисциплін. Основне джерело відомостей про міграцію населення - держав­на статистика, яка включає облік міграції і матеріали переписів населен­ня, крім того, організуються вибіркові обстеження, мета яких, як прави­ло, - вияв причин і мотивів переміщень. Міграцію населення досліджують за допомогою системи показників, кожен з яких розкриває переважно той чи інший бік явища (обсяг, склад мігрантів, напрям переміщень, їх інтен­сивність і результативність тощо).

Міграція населення є частиною територіальних переміщень. Один із основних критеріїв ідентифікації міграції населення - перетин адміністра­тивних кордонів території (держави, області, міста та ін.). На цій основі ви­діляють перш за все зовнішню і внутрішню міграцію. Зовнішня пов’язана з перетином державного кордону, її поділяють умовно на міжконтиненталь­ну та внутрішньоконтинентальну. До внутрішньої міграції населення відносять переміщення в межах однієї країни між адміністративними або економіко-географічними районами, населеними пунктами тощо. Внутріш- ньопоселенні переміщення не розглядаються як міграція населення. Роз­різняють міграції сільського та міського населення, міжміську міграцію і міграцію в сільській місцевості.

Відповідно до часового критерію розрізняють постійну або незворотну міграцію, яка включає тимчасову міграцію населення на навчання, на пев­ні терміни у віддалені райони і т. д. Важливе значення має класифікація міграції населення з причин, серед яких основні - економічна та соціальні. За способом реалізації міграцію населення поділяють на організовану, здій­

снювану за участю державних або громадських органів чи з їх допомогою, та неорганізовану (індивідуальну, самостійну), яка здійснюється силами і засобами самих мігрантів. Залежно від того: чи здійснюється переміщення людей за власним бажанням, чи проти нього, міграцію населення поділяють на добровільну та примусову.

При вивченні міграції населення часто відокремлюють міграцію різних соціальних груп. Найбільший вплив на розвиток суспільства має міграція робочої сили, яка іноді називається трудовою міграцією. Існує також класи­фікація мігрантів за числом участі в міграціях: первинні, вторинні, багато­кратні.

Процес міграції населення має три стадії: потенційну міграцію населен­ня, власне міграцію населення й адаптацію мігрантів до умов життя в міс­цях поселення. Міграція населення складається з міграційних потоків, які належать до певного часу й території.

Міграція населення відіграла визначну роль у розвитку людства, являю­чи собою форму його адаптації до умов існування, які постійно змінюються. Найважливіша соціально-економічна функція міграції населення - забез­печення певного рівня рухливості населення і його територіального перероз­поділу. Цим міграція населення сприяє більш повному використанню робо­чої сили, зростанню виробництва. Однак наслідки міграції населення мають протиріччя. З одного боку, вона суттєво впливає на збалансованість ринку праці, змінює економічний і соціальний стан населення, часто супроводжу­ється зростанням освітньої і професійної підготовки, розширенням потреб задіяних у міграції людей. З іншого - масовий потік мігрантів може бути причиною росту безробіття, посиленого тиску на соціальну інфраструктуру. Тим самим міграція населення опосередковано впливає на рівень життя ко­рінних мешканців.

Міграція населення впливає також на демографічну структуру населен­ня. Залежно від масштабів та інтенсивності розрізняють негайний і трива­лий вплив міграції на склад і динаміку населення в місцях виходу і поселен­ня мігрантів. Міграція населення впливає також на соціальну структуру, розміщення і розселення населення, його етнічний склад.

Міграцію як універсальне поняття можна ототожнити з таким синоні­мічним рядом - рух, переселення, пересування, переміщення тощо. За своїм обсягом міграція є надзвичайно широким поняттям, а тому воно, неконкре- тизоване концептами більш детального змісту (наприклад, термінами про переміщення людських і матеріальних ресурсів), є лише виключно абстрак­тним уявленням, яке не відображує якостей та властивостей окремих сфер міграційного буття чи міграційних відносин.

Тобто, якщо побудувати «піраміду концептів» про міграцію, то на її вершині буде поняття «міграції», дещо нижче - «міграційного простору». І лише далеко внизу, можливо на уявній площині основи цієї піраміди, поміс­тяться так звані специфічні терміни про міграційні явища та процеси. Вони були, є та будуть саме тими поняттями, які вже відображують властивості, ознаки, риси і якості носіїв міграційної самосвідомості, міграційних відно­син, процесів, подій, ситуацій, явищ. Без таких понять, як виявляється, не можна виокремлювати ознаки та риси, властивості та якості учасників мі­граційних процесів. Тільки вони дозволяють розвивати міграцію як науку про природний та соціальний рух «живої» і «мертвої» матерії в планетарно­му масштабі.

За Е. Кассірером, усі універсальні поняття володіють обсяговістю зміс­ту, і, як наслідок, найвищою мірою абстракції. Ось чому поняття міграції містить у собі такий високий ступінь абстракції та загальності, що, розмір­ковуючи про нього, читач не може віднайти особливості або специфіку різ­нопланового міграційного буття, якщо йдеться про природну та соціальну картину міграційного світового процесу. Він не в силі пізнати спільне та роз­біжне у міграційних феноменах, які складають основу духовного та фізич­ного руху матерії у Всесвіті. І через це універсальні поняття про міграцію складають пізнання образу та форми, тому вони не розкривають їх, обмеж­уючись лише розумінням міграції як обсягової субстанції.

На противагу універсальним поняттям про міграцію, скажімо, таким, як «міграційне буття», «міграційний простір» і «міграційний процес», кон­кретні поняття відображують риси та ознаки, якості й властивості, спіль­ності та розбіжності чисельних об’єктів і суб’єктів міграційних відносин, пов’язаних з ними процесів та явищ.