Висновки

Метод управління — науково обґрунтований, дозволений законом спосіб дії на об’єкти управління для найбільш правильного оператив­ного розв’язання управлінських завдань та досягнення максимальної ефективності управління. Залежно від ступеня загальності сфери їхньо­го застосування прийнято розрізняти загальний, загальнонаукові та спе- ціальнонаукові методи.

Загальним методом пізнання є системний підхід. Цей метод вивчен­ня та пояснення об’єктивного світу проходить через всю систему загаль- нонаукових та спеціальнонаукових методів.

Загальнонаукові методи, не володіючи універсальністю методу сис­темного підходу, застосовуються в багатьох галузях знання. До них нале­жать логічні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, висунення гіпотез), евристичні та інші прийоми розумової діяльності. Загальнона- уковий характер мають також формалізовані методи статистики, мате­матики, кібернетики. Особливе місце в ряду загальнонаукових методів посідають моделювання та експеримент. До загальнонаукових відно­сяться і різні соціологічні методи, які поєднують у собі засади логічних та формалізованих підходів до дослідження (анкетування, інтерв’юван­ня, вивчення документів, контент-аналіз та ін.).

Спеціальнонауковими є методи, що розробляються тією чи іншою галуззю знання для вирішення своїх завдань. Хоча ці методи мають за­гальнонаукові джерела, але вони володіють специфічною спрямованіс­тю. Так, із загальнонаукового статистичного методу виникають методи демографічної, кримінальної, економічної статистики і т. ін. Методи, що створюються в рамках однієї науки, ефективно використовується і в інших.

Група цих методів отримала умовну назву пізнавально-програмуючі.

Інша група методів — організаційно-регулюючі. Вони становлять собою способи безпосереднього впливу на функціонування та поведінку керованих об’єктів і осіб. До загальних методів впливу в сфері, що роз­глядається, належать переконання та примус.

Контрольні завдання для самоперевірки

1. Поняття, сутність та класифікація методів управління.

2. Загальна характеристика пізнавально-програмуючих методів управління.

3. Загальна характеристика організаційно-регулюючих методів управління.

Завдання для самопідготовки

1. Місце методів управління у загальному механізмі управління.

2. Класифікація методів управління.

Список рекомендованої літератури

Доктринальнї джерела

1. Блауберг Й. В., Мирский Э.М., Садовский В.Н. Системный подход и системный анализ //Системные исследования: Ежегодник.— М.: Наука, 1982.

2. Блейк P.P., Мутон Дж.С. Научные методы управления. Пер. с англ. — К., 1992.

3. Бушуев Б.С. Методы исследования операций в управленчес­кой деятельности органов внутренних дел: Учеб. пособие. — М., 1977.

4. Вагнер Г. Основы исследования операций. В 3-х кн. — М.: Мир, 1972.

5. Вентцель Е.С. Исследование операций: Задачи, принципы, мето­дология. — М.: Наука, 1982. — 208 с.

6. Вицин С.Е. Методология системного подхода к исследованию и решению социальних проблем. — М., 1978.

7. Вицин С.Е. Системный подход и преступность. — М.: Акад. МВД СССР, 1980.

8. Вицин С.Е. Моделирование в криминологии. — М.: 1974.

9. Вицин С.Е. Моделирование систем и процессов в сфере правопо­рядка : Лекция. — М.: Акад. МВД СССР, 1978.

10. Воронов A.A. Исследование операций и управления. — М.: Наука, 1970.

11 .Евланов С.Г., Кутузов В.А. Экспертные оценки в управлении. — М.: Экономика, 1978. — 132 с.

12.    Ефимова М.Р. Статистические методы в управлении производ­ством. — М.: Финансы и статистика, 1988.

13.Зарубицкая Т.К., Скляров И.А., Черников В.В. Методы и формы управленческой деятельности органов внутренних дел. — Горь­кий, ВШ МВД СССР, 1981.

14. Иванов H.H. Методологические основы социального экспери­мента в управленческой деятельности органов внутренних дел. Лекция. — М., 1976.

15 .Ипакян А.П., Малков В Д. Использование графических методов в управленческой деятельности органов внутренних дел. — М., 1990.

16.Ларионов А.И. и др. Экономико-математические методы в плани­ровании: Учеб. для сред. спец. учеб. заведений.// А.И.Ларионов, Т.И.Юрченко, АЛ.Новоселов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1991. — 240 с.

17. Селиванов В.H., Юлдашев А.Х. Системный подход к управлению в органах внутренних дел. — К.: ВШ МВД СССР, 1981.

18. Тригубенко В.В. Исследование операций и управление. — М.:3на- ние, 1976.

19. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. — М.: Мысль, 1978.

20. Хомколов В.П. Организация управления оперативно-розыскной деятельностью: Системный подход. — М.: «Юнити» — «Закон и право», 1999. — 191 с.

21 .ШикинЕ.В., Чхартишвшш А.Г. Математические методы и модели в управлении: Учеб. пособие. — М.: Дело, 2000. — 392 с.

22.Ядов В.А. Социологическое исследование: Методология, про­грамма, методы. Изд. 2-е, перераб. и дополн. / Отв. ред. Н. Ива­нов, — М.: Наука, 1987. — 246 с.