І

ІЄРАРХІЧНА ГРА — гра з фіксованою послідовністю ходів — між цен­трами і агентами, в якій центри володіють правом першого ходу.

ієрархічна система управління — система управління, яка побудова­на в функціональному, організаційному та іншому відношенні у вигля­ді багаторівневих структур, в яких функції управління розподілені між підпорядкованими рівнями.

ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА — ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ, ЩО ХА­РАКТЕРИЗУЄТЬСЯ БАГАТОРІВНЕВОЮ БУДОВОЮ НА ПРИНЦИПАХ ІЄРАРХІЇ І ВІДПО­ВІДНИМ ОБСЯГОМ УПРАВЛІННЯ НА КОЖНОМУ РІВНІ.

ієрархія (греч. hierarcyia — священний + arche — влада) — 1) розта­шування частин або елементів цілого у порядку від найвищого до най­нижчого; 2) принцип структурної організації складних багаторівневих систем, що полягає у впорядкуванні взаємодії між рівнями в порядку від вищого до нижчого.

ієрархія систем — розташування систем у порядку від найвищої до найнижчої.

ієрархія управління — послідовність рівнів управління із зазначен­ням їх підлеглості один одному. Вона передбачає визначену автономію управління на кожному рівні, але система управління кожного рівня є

об’єктом управління для системи управління більш високого рівня. За прямої підлеглості управляючий вплив одного рівня є таким лише щодо найближчого нижчестоящого рівня. У цьому виявляється субординація організаційних відносин.

Імщж (англ. image — образ) — певний ореол, що створюється навко­ло конкретної особистості з метою її популяризації, чинення емоційно- психологічного впливу на суспільну думку.

Індивід — окрема людина; особа, кожен окремо існуючий організм (індивідуум).

індивідуальна раціональність — властивість суб'єкта ухвалювати рі­шення, які забезпечують йому корисність, не меншу за ту, яку він може одержати, відмовившись ухвалювати які-небудь рішення.

індивідуальне стимулювання — стимулювання агента за показники, залежні тільки від нього самого.

інкрементальний підхід при прийнятті рішень — підхід, за якого процес прийняття рішень розглядається крізь призму послідовного здійснення малих кроків. Цінність інкрементального підходу полягає у тому, що за його застосування полегшується координація дій і контроль за результатами при впровадженні інновацій. До недоліків можна відне­сти той факт, що за інкрементального підходу до прийнятті рішень не є такими, що проглядаються стратегічні цілі діяльності організації. І.п. не­можливо використовувати у ситуаціях радикальних стратегічних змін і здійснювати стратегічний контроль.

інститут — 1) у соціології — певна організація суспільної діяльності і соціальних відносин, що втілює в собі норми економічної, політичної, правової, етичної і т.п. життя суспільства, а також соціальні правила життєдіяльності і поведінки людей; 2) у праві — сукупність норм права, що регулюють які-небудь однорідні відособлені суспільні відносини.

інституційне управління — цілеспрямована дія на обмеження і нор­ми діяльності учасників організаційних систем.

інструктаж виконавців — один з методів навчання персоналу, за до­помогою якого уможливлюється передача знань, навичок і настанов ін­шій виконавцям з метою допомогти їм змінити їх робочу поведінку.

інтегративний підхід — підхід, за якого відбувається поєднання різ­них частин з метою отримання нового результату.

інтенсифікація управління — удосконалення управління шляхом поліпшення управлінської праці, удосконалення методів розроблення управлінських рішень, раціонального скорочення кількості інформації,

уніфікації документів та інше. Інтенсифікація управління передбачає його удосконалення без відносного збільшення апарату управління.

інтерес — реальна причина дій, подій, звершень; у психології — мо­тив або мотиваційний стан, що спонукає до діяльності.

інформаційна рівновага — рівновага гри (узагальнення рівноваги Неша), рефлексії, в рамках якої передбачається, що кожен агент (реаль­ний і фантомний) при обчисленні своєї суб’єктивної рівноваги (рівнова­ги в тій грі, в яку він зі своєї суб’єктивної точки зору грає) використовує ієрархію уявлень, що є у нього, про об’єктивну і рефлексії реальність.

інформаційна структура — дерево (ієрархія уявлень), вершинам якого відповідає інформація агентів про істотні параметри, представ­лення інших агентів, уявлення про уявлення і т.д.

інформаційне управління — управління, предметом якого є інфор- мованість суб’єктів.

інформація — 1) повідомлення, інформування про стан справ, відо­мості про що-небудь; 2) зменшувана невизначеність, що знімається, вна­слідок отримання повідомлень; 3) повідомлення, нерозривно пов’язане з управлінням, сигнали в єдності синтаксичних, семантичних і прагма­тичних характеристик; 4) передання, віддзеркалення різноманітності в будь-яких об’єктах і процесах (живої і неживої природи).

ІНФОРМОВАїпсть — суттєва інформація, якою володіє суб’єкт на мо­мент ухвалення рішень.

ітеративне навчання — багатократне повторення навченою систе­мою дій, проб, спроб і т.д. для досягнення фіксованої мети за постійних зовнішніх умов.