З

Забезпечуючі (ресурсні) функції — внутрішні функції, які реалізу­ються як правило, в процесі внутрішньосистемної діяльності.

Завдання — 1) конкретизована реальна ціль, бажаний результат ді­яльності, який необхідно досягнути за встановлений час та яка харак­теризується набором визначених якісних та кількісних даних; 2) те, що вимагає виконання, рішення; дана в певних конкретних умовах мета ді­яльності.

Завдання планування — 1) завдання визначення оптимальних пла­нів; 2) завдання визначення оптимальної процедури планування.

Завдання стимулювання — завдання визначення оптимальної функції стимулювання.

Завдання управління — завдання визначення оптимального управ­ління.

Загальна теорія систем — система знань, в якій робиться спроба описати поведінку систем будь-якого класу.

Загальне знання — факт, про який: (1) відомо всім агентам, (2) всім агентам відомо (1); (3) всім агентам відомо (2) і т.д. до безкінечності.

Замовлення — усвідомлена суспільна або персоніфікована необхід­ність змін і формулювання вимог до цих змін.

Збори — масовий збір людей, що є членами одної організації, тру­дового колективу, підприємства, установи, жильців мікрорайону міста, членів громадських організацій з метою обговорення питань, що їх ці­кавлять і таке інше. Збори відрізняються організованістю, наявністю робочої президії, що відіграє організуючу роль при проведенні зборів, а також необхідністю винесення певного рішення.

Зворотне завдання управління (reverse management problem) — по­шук безлічі допустимих управлінь, що переводять керовану систему в заданий стан.

Зворотний зв’язок — здатність системи сприймати та використову­вати інформацію про результати своєї діяльності.

Зв’язок — процес отримання інформації, її зберігання та передачі.

Знак — 1) сигнал, що має конкретне значення, що сприймається лю­диною; 2) реальна модель абстрактного поняття.

Знання — результат процесу пізнання дійсності, адекватне її від­дзеркалення в свідомості.

Зовнішнє середовище — сукупність предметів і суб’єктів, явищ і процесів, що не входять в дану систему, але взаємодіють з нею. Сино­нім — «навколишнє середовище».

Зовнішні функції— характеризують безпосередньо процес впли­ву органів державної влади на об’єкти управління. Система зовнішніх функцій управління визначається, з одного боку, вертикальною й гори­зонтальною побудовою організаційної структури механізму держави та державного апарату, а з іншого — цілями, особливостями змісту діяль­ності різних об’єктів управління.