Вступ

Зрозуміти будь-яке явище — означає розкрити його причинний зв’язок з іншими явищами.

Філософський словник

На початку XXI ст. людство стикнулося з низкою різноманітних но­вих проблем, яких раніше не зустрічало на шляху свого розвитку. Йдеть­ся про глобалізацію економічних і політичних відносин між країнами, активізацію діяльності міжнародних терористичних організацій, кри- міналізацію економіки, погіршення екологічної обстановки, посилення факторів ризику у підприємницькій діяльності. Під впливом процесів глобалізації, впровадженням нових інформаційних і фінансових техно­логій виник самостійний транснаціональний капітал, який фактично вийшов із-під юрисдикції держав та спирається на ринки євровалют, систему транснаціональних банків та корпорацій, офшорів і глобальних комп’ютерних мереж, що забезпечують миттєве переміщення капіталів через державні кордони. Цим самим створюється можливість руйнації навіть найстійкіших національних економічних систем.

За таких умов чимало країн світу формують концепції національ­ної безпеки, які мають багато складових елементів. Економічна безпека при цьому виступає органічною частиною національної безпеки, будучи водночас її фундаментом та матеріальною основою. Така місце еконо­мічної безпеки обумовлено особливою роллю місцем економіки в жит­ті суспільства. Історичний досвід підтверджує наступну істину: коли в економіці держави справи йдуть добре, тоді скрізь добре і, навпаки, коли економіка функціонує незадовільно, то виникають труднощі у всіх сфе­рах життєдіяльності людей.

Відповідно забезпечення макроекономічної безпеки виступає ба­зовим елементом всієї системи безпеки. Економічні перетворення, які здійснювались в Україні після розпаду Радянського Союзу і набуття не­залежності зачепили фундаментальні засади суспільного ладу, призвели до кризи економічної системи. Україна пережила значний спад виробни­цтва, масове безробіття, дестабілізацію валютного ринку та гіперінфля­цію. І, як наслідок, — різко знизився рівень життя переважної більшості населення. Створились реальні загрози її економічній безпеці, виникли сприятливі умови для розкрадання національних багатств, які накопи­чувались працею поколінь. Ці та інші фактори обумовлюють необхід­ність створення державної стратегії забезпечення економічної безпеки України та опрацювання системи заходів по захисту її економічного по­тенціалу, яка має бути відображена і закріплена у такому нормативно- правовому акті, як Доктрина економічної безпеки. І досвід створення такого документу, джерельна база існують, оскільки у 2004 році було розроблено Стратегію економічного розвитку України.

Економічна, енергетична, продовольча, екологічна безпеки у зна­чній мірі визначаються станом природних ресурсів, перш за все наяв­ністю мінерально-сировинної бази. Розміри цієї бази в Україні дозво­ляють з одного боку відчувати себе достатньо захищеними і у певній мірі не зовсім залежними від зовнішніх джерел постачання, з іншо­го — створюють умови для реалізації загроз національній безпеці. Це зумовлено тим, що проблема забезпечення саме енергетичної безпеки стане провідним лейтмотивом формування нових націобезпекових концепцій XXI століття.

Дані обставини створюють унікальні передумови для розвитку влас­ної економіки і вирішального впливу на процеси глобалізації. Однак величезний розрив між потенційними можливостями української еко­номіки та її реальним станом пояснюється багатьма причинами, у тому числі грубими помилками в управлінні економікою як у радянські, так і у пострадянські часи. Розв’язати ці та низку інших проблем можна лише в тому випадку, якщо економіка отримає не лише додаткові імпульси для росту і буде захищена від загроз, які виникають із внутрішніх та зо­внішніх джерел.

Останнім часом економічна злочинність стала невід’ємним атрибу­том нашого життя. З’являються нові, ще більш загрозливі види злочи­нів, на які необхідне відповідне реагування. А для цього має ефективно функціонувати система забезпечення економічної безпеки, за допомо­гою якої будуть створені умови для збереження та прогресивного розви­тку добробуту окремої людини, суспільства і держави в цілому.

Принципово важливим нині є перетворення у сфері державного управління. Однією з причин глибокої кризи в економіці України мож­на назвати неефективність діяльності і не оптимальність чисельності апарату державного управління. Більше того, в Україні склалася ситу­ація, коли державна служба подеколи використовується для реалізації власних інтересів.

Саме тому, актуальним і органічним питанням управління ОВС є розгляд теоретичних і практичних засад забезпечення економічної без­пеки саме органами внутрішніх справ.