3.     Поліція Федеральних земель

Кожна адміністративно-територіальна одиниця країни (земля) має власні поліцейські формування. їх підрозділи підпорядковуються Мі­ністру внутрішніх справ землі, фінансуються урядом землі, керується поліцай-президіумом. Структуру завдання та організацію діяльності по- ліцай-президіуму землі легко зрозуміти поглянувши на Рис. 1.

Рис. 1. Структура поліцай-президіуму землі Нижня Саксонія

Рис. 2. Організація поліції землі Нижня Саксонія

Структуру поліції земель Німеччини можна розглянути на прикладі організації поліції землі Нижня Саксонія (рис. 2).

Поліцай-президіум землі при міністерстві внутрішніх справ та спорту.

Центральна поліцейська інспекція включає водну поліцію, гелікоп- терну ланку. Поліцай-дирекція: Брауншвейг, Готтінген, Гановер, Люне- бург, Ольденбург, Оснаблюк.

Свої функції поліція землі виконує на території відповідної землі. У великих містах є своя міська (муніципальна) поліція.

Поліція земель, або «поліцейська виконавча служба» поділяється на: уніформовану поліцію (поліція громадської безпеки — загального призначення), співробітники охоронної поліції носять форму сіро-зеле- ного і зелено-блакитного кольору і кримінальну поліцію (кримінальний розшук), співробітники якої носять цивільний одяг.

Як правило, структурна організація поліції в усіх федеральних зем­лях включає:

- патрульну службу або поліцію охорони громадського порядку, до обов’язків якої входить розслідування дрібних і середніх злочи­нів, порушень правопорядку, переслідування порушників дорож­нього руху;

- поліцію, що регулює дорожній рух;

- спецзагони, або поліцію оперативного втручання, що здійснює

допомогу патрульній службі та кримінальній поліції під час про­ведення масових заходів;

- кримінальну поліцію землі, до обов’язків якої входить розсліду­вання значних злочинів, підвищення кваліфікації і спеціальне тренування особового складу, координація дій у випадку міжна­родного розслідування;

- водно-транспортну поліцію;

- поліцейську школу;

- поліцейський коледж з підготовки управлінських кадрів.

Такі ж підрозділи є й на муніципальному рівні. В принципі забез­печення громадської безпеки і порядку — справа загально-поліцейських охоронних формувань. їх завдання: від профілактики злочинності до кримінального переслідування.

У тому, що стосується кримінального переслідування, охоронна поліція підпорядковується прокуратурі, яка й веде справу. Кримінальна поліція вхо­дить до складу земельного відомства по кримінальних справах, підпорядко­ваного міністру (в окремих землях — сенатору) внутрішніх справ. Земельне відомство по кримінальних справах (Центральна кримінальна інспекція) розслідує особливо важливі справи, в першу чергу злочини, пов’язані з орга­нізованою злочинністю, накопичує, узагальнює й аналізує інформацію про злочини і злочинців, яку направляють в територіальні органи кримінальної поліції і тісно взаємодіють у боротьбі зі злочинністю з БКА.

Структуру завдання і організацію її діяльності можна зрозуміти про­аналізувавши рис. 3.

Керівник

центральна

кримінальна

інспекція

 

Економічне управління Персонал, освіта і підвищення кваліфікації Засоби ведення справ та оперативні засоби

 

 

 

 

 

Розслідування

 

 

 

Оперативні заходи

Аналітичні установи

 

 

Оперативна техніка

Регіональні групи обробки даних

 

 

Мобільні оперативні групи

БК1 Організована злочинність

 

 

ДП (дорожня поліція)

БК2 Злочинні банди

 

 

Дирекція переслідування

БКЗ економічні злочини, корупція

 

 

 

Рис. 3. Структура центральної кримінальної інспекції (земля Нижня Саксонія)

До завдань кримінальної поліції також входить попередження та розслідування злочинів. Завдання профілактики покладені перш за все на управління кримінальної поліції і служби, що здійснюють функції керівництва. У той час як охоронна поліція займається в першу чергу дрібними і малозначними правопорушеннями та загальною профілак­тикою злочинності.

У складі кожної земельної поліції є підрозділи національної поліції, які займаються забезпеченням громадського порядку при надзвичайних обставинах, в т.ч. у період масових заходів, які чудово оснащені, добре вишколені і підготовлені до дій в складних ситуаціях, до прийняття самостійних рішень. Вони займаються також організацією на ввіреній території питань цивільної оборони, готують поліцейські кадри. Поряд з цим вона надає допомогу поліцейським службам в справі нагляду за рухом транспорту, при проведенні комплексних відпрацювань та вели­комасштабному розшуку.

У випадку введення надзвичайного стану федеральний уряд може використовувати частини земельної національної поліції за межами від­повідної землі.

Поліцай-дирекція землі (наприклад Оснабрюка) включає (рис. 4):

Рис. 4. Поліцай-дирекція Оснабрюк, де РБ ОБ — поліцай-дирекція, п’ять Інспек­цій поліції, а саме: Оснабрюк, Клоппенбург/Вехта, Емден/Лер, Ауріх, Емсланд/

Графшафт, Бентгайм.

Структуру, завдання та організацію управління поліцай-дирекцією можна зрозуміти, ознайомившись із рис. 5.

Рис. 5. Загальна структура Поліцай-дирекції

Сама інспекція включає такі структурні підрозділи (рис. 6):

одну інспекцію, три комісаріати поліції, двадцять два поліцейських відділення, одне відділення дорожньої поліції (обслуговує автобан).

Рис. 6.

Комісаріат поліції є основною структурною одиницею поліції Ні­меччини і тому більш детально варто було б зупинитися на його струк­турі, функціях та системі управління. У залежності від землі, на терито­рії якої функціонує комісаріат існує своя структура служб та підрозділів (рис. 7).

Рис. 7. Структура комісаріату поліції землі Нижня Саксонія

Як правило, структура комісаріату є незмінною, проте, його керів­ництво, з метою вдосконалення діяльності служб, в якості експерименту має можливість її змінити при незмінній загальній чисельності особово­го складу.

Проте начальник комісаріату має право змінити чисельність особо­вого складу тієї чи іншої служби залежно від зміни оперативної обста­новки на території обслуговування, але в межах річного фінансування.

Суть організації роботи поліції на рівні комісаріату полягає в на­ступному:

1. щозмінно на службі має перебувати не менше 60% чисельності

особового складу (у комісаріатах великих міст до 80%).

2. Режим роботи 4-х змінний.

Приблизна організація змін виглядає наступним чином:

1-й день — початок роботи 13.00 закінчення 19.00.

2-й день — початок роботи 7.00 закінчення 13.00.

3-й день початок роботи 19.00 закінчення 7.00 (тривалість роботи 12 годин).

4-й день — вихідний.

5-й день — все повторюється з початку.

3. Робота здійснюється згідно із гнучким графіком, розробленим на місцях.

4. Можливість коригування графіка залежно від зміни оперативної обстановки та наявної чисельності особового складу (можлива відсут­ність через хворобу, відпустку, відрядження).

Стосовно кримінальної поліції — то робота особового складу органі­зована щоденно з 7.30 до 16.45. У інший час співробітники кримінальної поліції перебувають на зв’язку.

Цілодобове чергування кримінальної поліції здійснюється виходя­чи із розрахунку 10% чисельності, а у великих містах 15% чисельності. Контроль за організацією служби здійснюють два заступники (началь­ник кримінальної поліції та начальник поліції громадської безпеки). Працюють заступники за гнучким графіком протягом 40 годин на тиж­день, а інший час перебувають на зв’язку.

У структурі комісаріату можуть функціонувати самостійні відділен­ня (die Polizeistazion), чисельність і порядок роботи яких визначається комісаром поліції.

Функції патрульно-постових нарядів у поліції Німеччини викону­ють як співробітники поліції громадської безпеки (Schutzpolizei), так і підрозділів дорожньої поліції. У такому випадку до складу наряду вхо­дять два поліцейських, один із яких є старшим наряду. Наряди залежно від завдань можуть бути пішими або моторизованими. Широке вико­ристання набули патрулі в цивільному одязі, мета яких є виявлення та документування дрібних злочинів. При значному скупченні людей мо­жуть використовуватись так звані пересувні поліцейські пункти. Суть роботи яких полягає у використанні спеціально обладнаних під полі­цейські участки автомобілів.

Під час несення служби старший наряду приймає рішення самостій­но, в залежності від обстановки. Про обстановку на маршруті патрулю­вання він регулярно інформує чергову частину підрозділу. Управління задіяними силами здійснюється за допомогою чітко відлагодженої сис­теми радіо-, телефонного зв’язку. Під час патрулювання на автобанах

(die Autoban) використовують як стаціонарні та пересувні пости, так і автомобілі, обладнані спеціальною комп’ютерною технікою, яка авто­матично фіксує порушення, фотографує водія, номерний знак автомобі­ля, час скоєння правопорушення (початок та закінчення), автоматично друкує протокол, де вказується вид правопорушення (правопорушен­ня — якщо їх було скоєно декілька) та міра покарання. Поліцейському залишається тільки провести перевірку достовірності та надіслати про­токоли адресатам для забезпечення виконання. Цей же комп’ютер веде облік правопорушень та осіб, що їх допустили.

Крім цього, для контролю за безпекою дорожнього руху використо­вується спеціальний автотранспорт (як правило автомобілі найбільш поширених моделей без спеціальних ознак), які надають можливість контролювати одночасно 50 автомашин в багатосмуговому потоці за до­помогою телекамери, що вмонтована всередині кабіни на лобовому склі та спеціального бортового комп’ютера з монітором.

Крім цього, до комплекту автомашини входить проблисковий мая­чок, який кріпиться всередині салону автомобіля на нижньому полі ло­бового скла і при звичайному русі не видний, жезл зі світловідбивачем та інше додаткове обладнання, яке використовується працівниками до­рожньої поліції під час ДТП.

Чергова частина комісаріату (відділення) поліції підпорядковуєть­ся керівництву комісаріату та відіграє важливу роль в організації служ­би, реєстрації подій, контролю за несенням служби та інше.

Чергова частина комісаріату діє цілодобово, оснащена найсучас­нішим комп’ютерним обладнанням та системою зв’язку, що дає мож­ливість обміну інформацією між черговою частиною та нарядами , що несуть службу, центральною черговою частиною і черговою частиною поліцейського відділення яке працює з 7.00 до 15.00. А в подальшому адміністративне приміщення закривається, включається пожежно-охо­ронна сигналізація і приміщення здається під охорону центральної чер­гової частини, що надає можливість вивільнення додаткової чисельності особового складу та використання його для безпосередньої роботи з на­селенням з профілактики та боротьбі зі злочинністю.

Наряд чергової частини 2 чоловіки, один із яких — старший наряду.

Ізолятори тимчасового утримання — призначений для тимчасового утримання правопорушників і, як правило, знаходиться в адміністра­тивному приміщенні комісаріату поліції. Це ізольоване приміщення, що включає камерний блок (3-6 камер) та блок прийому їжі. Камера — це

приміщення розміром 4x4 м та висотою 3 м з одним вікном, розміром 1,- 2x1 м, розміщеним на висоті 1,6 м від підлоги, обладнане трьохшарови- ми металевими ґратами з отворами різного діаметру (10-3 мм). У камері на бетонній підлозі вимощено два цегляні лежаки з підголівниками. В протилежному кутку розміщаються умивальник та унітаз. Двері метале­ві, глухі, із замками камерного типу. У камері виведена кнопка виклику, що зв’язана з черговою частиною. Блок прийому їжі — це окреме при­міщення камерного типу зі столом та твердими сидіннями по боках, що глухо прикріплені до підлоги. їжу, спеціально привезену в одноразовій посуді тричі на день, видає затриманим черговий. По закінченню при­йому їжі все скидається в спеціальний бак для відходів. Спеціального поліцейського-охоронця в ІТТ немає. Поліція не несе відповідальності за факт суїциду затриманої особи в приміщенні ІТТ.

Як орган управління в системі поліції Німеччини функціонує Штаб. Розрізняють два види штабу:

1. Штаб як служба, що цілодобово забезпечує функції загального ке­рівництва структурним підрозділом (комісаріатом). Він складається з відділів. Штаб безпосередньо підпорядкований першому керівнику.

2. Кризовий штаб — періодично діючий орган. Функціонує по всій території Німеччини і є багаторівневим. Перший рівень — це штаб при МВС тієї чи іншої землі. Другий рівень — це штаб при комісаріатах по­ліції землі, його ще називають кризовою групою. На різних рівнях штаб має різну структуру та чисельність особового складу.

Основними завданнями штабу є аналіз оперативної обстановки та планування проведення заходів. Превентивні плани готуються завчасно постійнодіючим штабом. Кризовий штаб забезпечує виконання цього плану, а також вносить корективи залежно від розвитку реальних подій, контролює хід виконання запланованого та вносить пропозиції з вдо­сконалення діяльності.

Організаційна та аналітична робота в системі поліції Німеччини

Як і в діяльності будь-якої структури, так і в діяльності поліції важ­ливе значення, виходячи із обсягу робіт відіграє правильно сформова­ний документообіг як внутрішній, так і зовнішній.

З цією метою в кожному із структурних підрозділів розроблено та впроваджено оптимальну, уніфіковану систему документів, обробка яких здійснюється в автоматизованому режимі за допомогою спеці­альних комп’ютерних програм та з використанням іншої спеціальної техніки.

Всі ці комп’ютери через сервер зв’язані з центральним комп’ютером поліції землі, яким здійснюється зберігання, накопичення та обробка ін­формації.

Не менш трудомісткі операції виготовлення документів внутрішньо­го обігу (різного роду вказівки, рішення робочих нарад тощо). З метою ефективного використання потенціалу офіцерів поліції в кожному комі­саріаті або відділені проведено розподіл праці. Офіцери виконують інте­лектуальну роботу, результати якої фіксуються за допомогою різного роду записуючих пристроїв (портативні диктофони, магнітофони тощо) і пере­даються в спеціальний відділ, де високопрофесійні друкарки проводять набір цієї інформації на комп’ютері, а по завершенню передають автору як сам диктофон, так і роздрукований текст на папері. Автор проводить правку тексту та повертає його знову до машбюро для виготовлення само­го документу, який в подальшому візується керівником та набирає сили закону. В подальшому розсилається виконавцям для його реалізації.

Все це сприяє економії коштів та часу.

Організація роботи поліції з профілактики злочинності

Німецькі юристи вважають, що «Попередження злочинності не зво­диться тільки до посилення безпеки осіб і охорони об’єктів, а являє со­бою цілий комплекс заходів, у які втягнуто багато різних організацій і в яких дії поліції представляють лише частину загальної роботи, яка по­лягає в систематичному забезпеченні процесу профілактики».

До кола функціональних обов’язків службовців поліції, що займа­ються попередженням злочинності, входить не стільки розробка заходів з недопущення конкретного або майбутнього злочину, скільки систем­ний аналіз цих способів, а також можливих наслідків їх настання, ви­значення конкретної мети профілактичної роботи і пошуку найбільш ефективних методів її досягнення.

Коло конкретних мір дуже широке — від виставок антизлочинної спрямованості, пропаганди через ЗМІ здорового способу життя та пра­вильної суспільної поведінки до суто поліцейських операцій та заходів з забезпечення безпеки.

У Німеччині забезпечується профілактика як суспільно небезпеч­них явищ, так і осіб, які є їх носіями. У ФРН розроблена та запрова­

джена високоефективна система профілактики злочинності. У цю сис­тему задіяні державні органи та широка громадськість, що означає не тільки залучення людських, але і матеріальних ресурсів, використання яких передбачені різного роду програмами, в тому числі програмами, що приймаються громадськими організаціями та приватними особами і за їхнього, що важливо, фінансування.

Одним із основних принципів профілактики злочинності є чітке розмежування функцій між державними органами, які проводять цю роботу.

Поліція, як правило, займається профілактикою, що містить не тіль­ки пропаганду здорового способу життя та безпечної суспільної поведін­ки, використовуючи для цього як засоби масової інформації, так і інші методи (випуск плакатів, проведення днів відкритих дверей, спортивних та культурних заходів тощо), але і розроблення та впровадження спе­ціальних стандартів, які обов’язкові до виконання різного роду споруд (вимоги до будівельних проектів та їх погодження з поліцією — житлові будинки, магазини, банки і т.д.), а також індивідуальної роботи з непо­внолітніми та молоддю.

Кампанії з інформування громадськості, як правило, проводяться поліцією щорічно і можуть тривати від тижня до місяця.

Поліція проводить також «Дні відкритих дверей», щоб надати мож­ливість молодим людям відвідати місцеві поліцейські відділення і озна­йомитись з основними аспектами поліцейської роботи.