2.     Організаційна структура поліції Німеччини

Поліція Німеччини включає в себе: федеральні та земельні органи.

Федеральні органи поліції Німеччини очолює міністерство внутріш­ніх справ. Воно має значно ширшу компетенцію ніж МВС України. Фак­тично контролює всі питання, пов’язані із внутрішньою безпекою в дер­жаві. Воно є багатофункціональним державним органом, який в поліцей­ській сфері довгий час залишається лише контролюючою інстанцією.

З 1983 року МВС ФРН стало вищим органом по прийняттю рішень в галузі суспільної безпеки. Поліція ФРН наділена правами арешту, за­тримання, обшуку, допиту, проведення оперативно-розшукових заходів, збору відповідної інформації, перлюстрації, придушення антиконститу- ційних дій та ін. Організаційна структура поліції відображає адміністра­тивно-територіальний устрій ФРН, обумовлена його федеративною

формою. В поліцейській системі виділяють федеральний і земельний рівні, а також муніципальні органи загальної безпеки. Таким чином по­ліцейська система Німеччини відноситься до напівцентралізованого типу управління.

Поліція ФРН загалом нараховує 350 тис. співробітників, із яких 80% займають посади молодшого начальницького складу, для зараху­вання до його складу необхідно отримати диплом про закінчення полі­цейської школи, 19% — посади середнього начальницького складу (при наявності вищої освіти); 1% (3,5 тис.чол.) — посади старших офіцерів, для заміщення цих посад необхідно закінчити Вищу поліцейську ака­демію управління (ВПАУ, м. Мюнхен). Коефіцієнт щільності поліції 1: 400. Поліції відведена провідна роль у підтримці суспільного порядку, боротьбі зі злочинністю і у підтримці «внутрішньої безпеки».

До функцій поліції належать:

- забезпечення суспільного порядку і безпеки на території держави і на її кордонах;

- виявлення і розслідування злочинів;

- підтримка внутрішньої безпеки;

- профілактика злочинності;

- пропаганда правових знань серед населення і заходів з дотриман­ня безпеки;

- захист і допомога населенню в надзвичайних ситуаціях (стихійні лиха, катастрофи, військові дії);

- участь у заходах цивільної оборони.

Розслідування кримінальних злочинів проводиться в основному по­ліцейськими службами, які знаходяться у підпорядкуванні федеральної влади і міністра внутрішніх справ відповідних земель.

Проте у відповідності із ст. 183 КПК ФРН обов’язки з розслідуван­ня злочинів і кримінального переслідування злочинців покладені як на кримінальну, так і на охоронну поліцію.

У зв’язку з тим, що за останні роки на території більшості земель ФРН були введені службові директиви про розмежування компетенції кримінальної поліції і загальнополіцейських частин, на кримінальну по­ліцію покладені обов’язки з розслідування тяжких та складних злочинів, а на загальнополіцейські частини — розслідування незначних злочинів і правопорушень, а також злочинів середньої тяжкості за дорученням ви­щестоящих поліцейських органів транспортні злочини в зв’язку з ДТП, порушення недоторканості житла, таємниці переписки, нанесення ті­

лесних ушкоджень, випадки примусу, вимагання і шахрайства, присво­ювання чужого майна (за винятком автомобілів), розтрата.

До складу міністерства входять:

1. Федеральна кримінальна поліція.

2. Національна поліція.

3. Федеральна прикордонна поліція.

4. Федеральне відомство з охорони конституції.

Крім цього до його структури входять:

- центральний відділ, що виконує організаційно-штабні функції та функції взаємодії;

- відділ, що регулює головні питання внутрішньої політики;

- відділ зі здійснення контролю за дотриманням Конституції, дер­жавного права і управління;

- відділ, який регулює структуру управління, комунальне госпо­дарство, статистику, державну звітність та облік.

Найважливішою ланкою федеральної поліції є федеральна кримі­нальна поліція. Федеральне відомство по кримінальних справах (Bundes­kriminalamt- BKA) як спільна служба федерації і земель була створена на основі Закону «Про створення федерального відомства по кримінальних справах», що вступив в силу 15 березня 1951 року. Штаб-квартира ВКА знаходиться у Вісбадені. До функцій федеральної кримінальної поліції як центральної служби належить: збір та аналіз інформації (включає цен­тральні служби з карткового обліку злочинів та проведенню судово-ме- дичних експертиз, центральну службу з управління об’єднаною електро­нною мережею з передавання поліцейських даних, що поділяється в свою чергу на федеральну і земельну статистики: аналізу злочинів, надання підтримки поліції у роботі щодо запобігання злочинів, спостереження за дотриманням законів і науково-дослідницької роботи в галузі криміна­лістики). Взагалі, федеральна кримінальна поліція служить центром ін­формації та зв’язку між усіма поліцейськими службами Німеччини.

Проте цю установу наділено не лише функціями координації діяль­ності поліції земель, а й безпосередньо виконавчими функціями. Феде­ральна кримінальна поліція має право проводити кримінальне розслі­дування на прохання земельної влади або за приписом федерального міністра внутрішніх справ. Вона розслідує злочини, пов’язані з нарко­тиками, фальшивомонетництвом, використанням зброї та вибухівки, злочини, що мають політичне забарвлення, злочини проти власності, економічні злочини а також запобігає терористичній діяльності.

У 1998 роді БКА мало 4700 штатних працівників, з них більше 2 тис. — співробітники кримінальної поліції. Бюджет відомства досяг 56- 9,5 млн німецьких марок, з них витрати на утримання особового складу складали 351,2 млн німецьких марок.

Перетворення федерального відомства кримінальної поліції на цен­тральне відомство, що керує усією системою кримінального розшуку та виконує найважливіші функції у цій області, розпочалось з моменту його утворення, причому БКА відразу вийшло за межі своєї компетен­ції, розгорнувши активну діяльність у землях. Важливою рисою розви­тку БКА стало посилення в першу чергу її підрозділів, що займалися безпосередньо політичними справами, зокрема, боннської «групи безпе­ки», що виконувала функції оперативного органу Федерального відом­ства з охорони конституції (політична поліція і контррозвідка). Пізніше за розпорядженням МВС ФРН була створена спеціальна слідча група по боротьбі із загальною злочинністю. Закон від 28 липня 1973 р. без­посередньо називає БКА «центральним відомством кримінальної полі­ції ФРН» і закріплює за ним право розслідування з власної ініціативи найбільш небезпечних (у т.ч. політичних) злочинів, підтримки поліції земель і керівництво нею в найбільш серйозних випадках.

Централізації поліцейської влади служать і, здавалося б, суто тех­нічні засоби. БКА перетворена на центр збору та електронної обробки необхідних поліції даних (кримінальні обліки, матеріали дактилоско­пічної реєстрації). На федеральне відомство по кримінальних справах покладені наступні функції:

- виконання функцій центрального органу з забезпечення інфор­мацією та встановленню контактів між усіма поліцейськими ор­ганами й службами країни в області боротьби із злочинністю;

- ведення розслідування по справах, пов’язаних з контрабандою і нелегальним розповсюдженням наркотиків, незаконним обігом зброї і вибухових речовин, фальшивомонетництвом і терориз­мом, якщо подібні злочини мають міжнародний характер;

- розслідування злочинів за дорученням вищестоящих органів, а також розслідування злочинів, скоєних проти життя і свободи Федерального президента, членів Федерального уряду, Бундеста­гу, Федерального конституційного суду (ст. 1 Закону про БКА).

Федеральне відомство по кримінальних справах розслідує порушен­ня федерального і міжнародного законодавства. Крім цього, відомство координує роботу кримінальної поліції всієї країни, веде центральну кар­

тотеку кримінальних справ, підтримує зв’язок з Інтерполом. До складу Федерального відомства по кримінальних справах входять п’ять відділів:

- слідчий, який займається розслідуванням злочинів, пов’язаних з розповсюдженням наркотиків, терористичними актами, фальши- вомонетництвом, замахом на життя Федерального президента, кан­цлера, членів Бундестагу і Федерального конституційного суду;

- наукових досліджень і статистики, в обов’язки якого входить комп’ютерна обробка інформації, що надходить до центральної ЕОМ, збір і аналіз даних розвідувального характеру, передання даних відповідним управлінням і службам, ідентифікація зло­чинців, проведення криміналістичних експертиз і досліджень, ведення статистичних обліків, підвищення кваліфікації співро­бітників поліції;

- забезпечення безпеки і охорони високопоставлених осіб та спів­робітників урядових органів;

- національне бюро Інтерполу, функції якого полягають у бороть­бі з міжнародними злочинцями і встановленні співробітництва з правоохоронними органами інших країн — членів Інтерполу;

- видачі сертифікатів і різних дозволів.

З метою надання допомоги у проведенні розслідування злочинів, у т.ч. скоєних організованими злочинними групами, БКА може направля­ти своїх співробітників в органи поліції земель. Таке рішення прийма­ється за таких обставин:

1. На прохання зацікавленого земельного відомства по криміналь­них справах.

2. За розпорядженням Федерального міністра внутрішніх справ при наявності вагомих підстав для проведення розслідування на території землі чи декількох земель.

3. За дорученням Федерального прокурора.

У кожному випадку повинні негайно повідомлятися вищі органи влади відповідних земель.

Якщо скоєний злочин зачіпає інтереси декількох земель чи просте­жується зв’язок зі злочинами, скоєними на території декількох земель, і у зв’язку з цим виникає необхідність участі у розслідуванні співробіт­ників БКА, то відомство інформує про це вищі органи влади і прокуро­рів цих земель. У випадку згоди прокурора і вищого органу влади землі, БКА домовляється із земельним відомством по кримінальних справах землі спільно проводити необхідні оперативно-слідчі заходи.

У тому випадку, якщо доцільно залучати до розслідування злочину (чи злочинів) не тільки БКА, але й інші служби поліції, рішення про це приймають Федеральний міністр внутрішніх справ і вищі органи влади земель за взаємною згодою.

При загальнонаціональному розшуку БКА надає допомогу поліції федеральних земель. Спеціальний підрозділ БКА із служби безпеки «Бонн» забезпечує охорону конституційних органів федерації та їх гос­тей з іноземних держав.

Федеральна прикордонна поліція (Bundesgrenzschutz — ФПО) є особливим видом поліцейських формувань. ФПО — це федеральна за- гальнополіцейська служба, яка підпорядковується Федеральному мі­ністерству внутрішніх справ і нараховує близько ЗО тис. співробітників, включаючи кандидатів на службу в поліцію, які проходять підготовку, близько 7 тис. цивільних службовців. Територія країни поділяється на чотири групи командування — «Південь», «Центр», «Північ» і «Берег», на командування школами і управління. До компетенції цього відомства входять:

- забезпечення охорони території держави шляхом нагляду за до­триманням паспортного режиму;

- охорона громадського порядку і безпеки в прикордонній зоні.

Одне з головних завдань прикордонної охорони — боротьба з неза­конною міграцією іноземних громадян.

До інших завдань ФПО відноситься охорона конституційних орга­нів федерації, сприяння БКА у вирішенні завдань з охорони важливих осіб, а також завдань у відкритому морі, включаючи охорону навколиш­нього середовища.

З 1 квітня 1992 року на неї додатково покладається виконання завдань залізничної поліції і захист від посягань на цивільні повітряні лінії.

ФПО допомагає землям у вирішенні особливо відповідальних полі­цейських завдань із запобігання ексцесів, наприклад, під час офіційних візитів або демонстрацій. Крім цього, вона надає допомогу при катастро­фах і стихійних лихах.

Окрім функцій, які покладені на неї за законом, ФПО виконує по­ліцейські функції в рамках миротворчих акцій ООН.

Організація її роботи полягає в наступному:

- робота з нелегальними мігрантами;

- підтримка поліцейських формувань земель в надзвичайних ситу­аціях і при введенні стану оборони.

Нацональна поліція була створена у 1957 році згідно зі ст. 91 Кон­ституції , яка передбачає, що « ... у випадку небезпеки, яка загрожує іс­нуванню або вільному демократичному устроєві союзу або якоїсь землі, Федеральний уряд може підпорядкувати своєю безпосередньою вказів­кою поліцейські сили однієї або кількох земель».

Національна поліція являє собою добре озброєні моторизовані час­тини (чисельністю до ЗО тисяч осіб від кожної землі), що перебувають у безпосередньому підпорядкуванні уряду ФРН.

їх використовують насамперед для боротьби із «саботажем і безлад­дям», для «підтримки внутрішньої безпеки і порядку».

Відомство з охорони конституції — це найбільш чітко політично орі­єнтоване на забезпечення мір «внутрішньої безпеки» Федеральне відом­ство з охорони Конституції (Bundesamt für Verfassungschuts) (ФВОК), яке представляє собою таємну політичну поліцію.

Дане відомство не володіє поліцейськими повноваженнями, а ви­конує завдання по збору й оцінці інформації, повідомлень та інших да­них про посягання на правопорядок, безпеку федеральної держави і її земель. По суті це відомство є федеральною контррозвідкою.

Діяльність з охорони конституції здійснюється на двох рівнях — фе­деральному і земельному. Для ефективного виконання своїх функцій фе­деральні і земельні органи по охороні конституції збирають інформацію про екстремістські наміри і плани, які загрожують безпеці, направляють її до федерального уряду і урядів земель, до виконавчих органів і судів.

ІДе однією сферою їх діяльності органів з охороні конституції є контррозвідка, протидія розвідувальній діяльності іноземних держав на суверенній території Німеччини. Відомство підпорядковане феде­ральному Міністерству внутрішніх справ. Оскільки дане відомство не має поліцейських функцій, проведення розшукових заходів доручаєть­ся спеціальному відділу БКА, який займається питаннями державної безпеки.

У систему МВС Німеччини не входять наступні поліцейські органи федерального значення:

- залізнична поліція, яка підпорядкована управлінню залізничних доріг міністерства транспорту.

- оліцейські служби, які підпорядковуються федеральному мініс­терству пошти, радіотрансляції і телеграфу.

- служба митного розшуку, яка займається розслідуванням подат­кових правопорушень.

- військова поліція, яка діє у відповідності до закону застосування безпосереднього примусу і виконання особливих повноважень солдатами Бундесверу і громадським персоналом охорони.

- транспортна і повітряна поліція Федерального міністерства тран­спорту.

Існують підрозділи допоміжної поліції на рівні земель і муніципалі­тетів. Обов’язок формування допоміжних підрозділів поліції покладе­ний на начальників поліції міст та округів.

Зміни в ситуації в суспільному житті світу, в тому числі Німеччи­ни, пов’язані із активізацією тероризму та організованої злочинності, призвели до створення нового підрозділу, який було названо «дев’ятою групою прикордонної охорони», або скорочено GSG-9 (за номером па­раграфа закону про використання частин в землях).

Експерти країн Заходу вважають групу GSG-9 найбільш ефектив­ним у світі спеціалізованим підрозділом з проведення антитерористич- них операцій. Структура спецпідрозділу нагадує структуру військового підрозділу. Очолює її командир, який здійснює керівництво через штаб, що складається із двох заступників командира та групи управління. До складу підрозділу входить 5 груп, чотири з яких є оперативними, а п’ята займається збором інформації та забезпечує зв’язок. Кожна група поді­лена на секції, з яких 5 бойових та 1 управління.

До складу GSG-9, крім цього, входять підрозділи обслуговування (зв’язку та діловодства, технічний взвод, взвод навчання та підготовки, гелікоптерна ланка), а також 3 польові взводи по ЗО чоловік в кожному. Взвод складається із 5-ти відділень — це головна структурна одиниця групи. У складі відділень проводиться теоретична та практична підго­товка, а також відпрацьовуються прийоми бойового використання гру­пи. Така структура забезпечує мобільність, монолітність особового скла­ду, взаємозамінність і необхідний рівень підготовки.

Одним із основних чинників високої боєздатності GSG-9 є мобіль­ність. Це досягається завдяки оснащеності підрозділу найсучаснішими транспортними засобами. Набір кандидатів до GSG-9 здійснюється на добровільних засадах із числа службовців прикордонної охорони віком від 20 до 25 років.

Слід зазначити, що з 1973 р. у складі німецької кримінальної полі­ції є спеціальні мобільні групи (МЕК — Mobiles Einsatzkommando), які використовуються для переслідування та знешкодження небезпечних злочинців. У Баварії діє: SEK (Spezioleinsatzhommonolo) спеціальна

команда вступу, МЕК (Mobiles Einsatzkommonolo) — мобільна команда вступу та USK (Unterstutzungskommonolo) — команда підтримки.

SEK і МЕК — це спеціальні підрозділи по боротьбі з тяжкими зло­чинами, МЕК — призначена для боротьби з насильницькими проявами під час проведення будь-яких громадських масових заходів (мітингів, демонстрацій, футбольних матчів тощо).

Подібні підрозділи більшої або меншої чисельності функціонують в поліції інших земель, хоча назви їх можуть бути дещо іншими але за­вдання, що покладаються на них, аналогічні.