Висновки

Обов’язковою умовою надійного гарантування створення умов для реалізації українських національних інтересів є формування та ефек­тивне функціонування системи забезпечення національної безпеки, складовим компонентом якої є органи внутрішніх справ - система орга­нів виконавчої влади, які здійснюють державне управління в галузі вну­трішніх справ. їх завданнями є здійснення державної політики у сфері захисту життя, здоров’я, охорони прав та свобод людини й громадяни­на, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, захисту власності, інтересів особи, суспільства та держави від протиправних по­сягань, а також виконання завдань пожежної безпеки, рятування людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій, здій­снення міграційної політики та охорони державного кордону України.

Відповідно в умовах сьогодення органи внутрішніх справ поступово перетворюються із міліції, що виконує функції боротьби зі злочинністю та охороною порядку, на орган, основним пріоритетом діяльності якого є

забезпечення національної безпеки у сфері внутрішніх справ, тобто вну­трішньої безпеки; передусім, створення сприятливих умов для реаліза­ції інтересів конкретної особи.

Це зумовлює зміну місця органів внутрішніх справ та ролі в системі забезпечення національної безпеки України, зміщення акценту діяль­ності на надання послуг у сфері безпеки, становлення в якості поліції.

Контрольні завдання для самоперевірки

1. Поняття та зміст національної безпеки.

2. Детермінація загроз національними інтересами.

3. Місце ОВС у системі забезпечення національної безпеки України.

Завдання для самопідготовки

1. Аксіоматика національної безпеки.

2. Еволюція концепцій національної безпеки залежно від рівня мо­гутності держави.

3. Роль міліції в забезпеченні національної безпеки України.

Список рекомендованої літератури

Нормативні джерела

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. -№30.-Ст. 141.

2. Про затвердження Концепції створення Єдиної державної авто­матизованої паспортної системи (словник термінів): Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 40.

3. Про затвердження Положення про проведення планово-поперед­жувальних ремонтів меліоративних систем і споруд: Наказ Дер­жавного Комітету України по водному господарству від 1 жовтня 1999 р. № 151.

4. Про залізничний транспорт: Закон України //ВВР. — 1996. — № 40. - Ст. 183.

Доктринальні джерела

1. Антипенко В. Визначення поняття «безвинні жертви» у скла­ді тероризму: актуальна проблема // Право України. — 2001. — № 6. - С.75-77.

2. Артамонов A.B., Кузьмин В.М., Сушкевич Е.М. О системе безопас­ности военной службы //Военная мысль. — 1999. — № 1. — С.31- 34.

3. Глушков В.О., Долженков О.Ф. Організаційно-правові основи бо­ротьби з тероризмом // Актуальні проблеми держави та права: 36. наук, праць / Одеса. — 2000. — Вип. 8. — С.47-52.

4. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. — М., 1989.-С.67.

5. Зозуля І.В. Поняття безпеки в кримінальному законодавстві Укра­їни та за його межами // Право і безпека. — 2002. — № 2. — С.45.

6. Картавцев B.C. Концепція національної безпеки України (про­блеми підготовки та основні положення) // Вісник Академіі пра­вових наук України. —Харків. 1995. — Вип. 4. — С.25-34.

7. Коваленко В. Щодо вивчення міжнародного досвіду боротьби з те­роризмом // Стратегічна панорама. — 2001. — № 3-4. — С.85-89.

8. Ковальський В., Маначинський О., Пронкін Є. Національні інтер­еси: загрози та їх нейтралізація//Віче. — № 7. — 1994. — С.57.

9. Концепция обеспичения безопасности личности, общества, госу- дарства//Белая книга российских спецслужб. — М.: Духовное наследие, 1996. — С. 198-199.

10. Кравець Э., Мельник М. Гарант національної безпеки України. За­кон «Про національну безпеку України». Ініціативний проект // Народна армія. — 13 жовтня. — 1993. — С.З.

11. Кучма Д.Я. Методологические основы концепции национальной безопасности Украины // Наука і оборона. Збірник наук, матері­алів.— Вип.1. — К, 1995. — С.39-51.

12.Ліпкан В.А. Алгоритм моделювання систем безпеки // Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України: Матері­али науково-практичної конференції (Київ, 6 грудня 2005 р.) / Київ. Нац. ун-т внутр. справ. — K.: Текст, 2005. — 206 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

13.Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України. — K.: Знання, 2000. - 184 с.

1 А.Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навчальний посібник. — K.: Вид-во Свроп. ун-та, 2003. — 208 с.

15.Ліпкан В.А. Національна безпека і національні інтереси Укра­їни. — K.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)

Ліпкан В.А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення. — К.: Текст, 2003. — 180 с.

17.Ліпкан В.А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України. — К.: Текст, 2005. - 350 с.

18.Ліпкан В.А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: Монографія. — К.: Текст, 2003. — 600 с.

19.Ліпкан В.А., Ліпкан О.С., Яковенко О.О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. — К.: Текст, 2006. — 256 с.

20. Лопатин В.Н. Информационная безопасность России: Человек. Общество. Государство./Санкт-Петербургский университет МВД России. — С.Пб.: Фонд «Университет», 2000. — С.65.

21. Мурашин Г., Кравець Е. О концепции национальной безопасности // Политика и время. — 1992. — № 5. — С.10-19.

22. Ожегов С.И. Словарь русского языка. — М., 1990. — С.47.

23. Пирожков С., Селіванов В. Національна безпека України: сучасне розуміння // Вісн. АН України. — 1992. — № 9. — С.3-10.

24.Романюк Б., Коваленко В. Щодо кримінально-правового визна­чення поняття тероризму // Право України. — 2001. — № 6. — С.71-75.

25. Харченко Л.С., Ліпкан В.А., Логінов О.В. Інформаційна безпека України: Глосарій. — К.: Текст, 2004. — 136 с.

26. Юридична інциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп.ред.) та ін,—К.: Укр.енцикл., 1998. —'Т.1.