Висновки

Технічний захист інформації — окрема складова діяльності із забез­печення безпеки інформації, діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами порядку доступу, цілісності та доступ­ності (унеможливлення блокування) інформації, яка становить держав­ну та іншу передбачену законом таємницю, конфіденційної інформації, а також цілісності та доступності відкритої інформації, важливої для особи, суспільства і держави.

Суб’єктами системи технічного захисту інформації є: Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України; органи, щодо яких здійснюється ТЗІ; державні на­укові, науково-дослідні та науково-виробничі підприємства, установи та організації, що належать до системи Служби безпеки України і ви­конують завдання технічного захисту інформації; військові частини, підприємства, установи та організації всіх форм власності й громадяни- підприємці, які провадять діяльність з технічного захисту інформації за відповідними дозволами або ліцензіями; навчальні заклади з підготов­ки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з технічного за­хисту інформації.

Якщо розглядати систему технічного захисту інформації МВС Укра­їни у динаміці — концептуальні положення щодо необхідності техніч­ного захисту інформації, які містяться у Конституції України, а також мають бути включені у майбутньому до Концепції національної безпеки України та Доктрини інформаційної безпеки, з урахуванням міжнарод­них договорів, знаходять свій розвиток у законодавстві України, актах Президента України та Кабінету Міністрів України. З питань охорони державної таємниці органи внутрішніх справ додатково керуються ак­тами Служби безпеки України, а з питань технічного захисту інфор­мації — наказами ДСТСЗІ СБ України. Нарешті, окремі положення з технічного захисту, що не знайшли свого відображення у актах вищого рівня, врегульовуються для органів внутрішніх справ відповідними ві­домчими наказами, розпорядженнями та вказівками, що регламентують діяльність підрозділів технічного захисту інформації МВС України, а також урегульовують інші питання, пов’язані з ТЗІ в структурі органів внутрішніх справ.

Контрольні завдання для самоперевірки

1. Поняття технічного захисту інформації як окремої складової ді­яльності по забезпеченню безпеки інформації.

2. Місце та роль органів (підрозділів) Міністерства внутрішніх справ України у системі ТЗІ.

3. Категорії інформації ОВС, що підлягає технічному захистові.

4. Основні завдання суб’єктів системи ТЗІ України.

5. Нормативно-правове забезпечення технічного захисту інфор­мації.

Завдання для самопідготовки

1. Місце та роль ОВС у загальній системі суб’єктів ТЗІ.

2. Особливості взаємодії суб’єктів ТЗІ.

Список рекомендованої літератури

Нормативні джерела

1. Конституція України// Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. -№30. -Ст. 141.

2. Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Затверджений наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440, зареєстрова­ний в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за № 902/11182.

3. Наказ МВС України від 20.02.2004 № 173 «Про склад державних експертів з питань таємниць, затвердження складу експертної ко­місії при державних експертах та Положення про неї».

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1126 «Про затвердження Концепції технічного захисту в Україні».

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 № 1893 «Про за­твердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави».

6. Про державну таємницю: Закон України // ВВР. — 1994. — № 16.-Ст. 93.

7. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон Укра­їни від 5 липня 1994 p. № 80/94-ВР// ВВР. — 1994. — № 31.

8. Указ Президента України від 06.10.2000 № 1120/2000 «Питання Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захис­ту інформації Служби безпеки України».

9. Указ Президента України від 27.09.1999 № 1229/99 «Про Поло­ження про технічний захист інформації в Україні».

Доктринальні джерела

1. Бузов Г.А., Калинин C.B., Кондратьев A.B. Защита от утечки ин­формации по техническим каналам: Учебное пособие. — М.: Го­рячая линия — Телеком, 2005.

2. Домарев В.В. Безопасность информационных технологий. Сис­темный подход. — К.: ООО «ТИД «ДС», 2004. — 992 с.

3. Ліпкан В.А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: Монографія. — K.: Текст, 2003. — 600 с.

4. Хорошко В.А., Чекатков АЛ. Методы и средства защиты информа­ции / Под ред. Ю.С. Ковтанюка — К.: Издательство Юниор, 2003.

5. Харченко Л.С., Ліпкан В.А., Логінов О.В. Інформаційна безпека України: Глосарій. - K.: Текст, 2004. - 136 с.

6. Ярочкин В.И. Предприниматель и безопасность. Часть І. — М.: «Экспертное бюро», 1994. — 64 с.