3.3.  Місце та роль Київського національного університету внутрішніх справ у побудові антитерористичної системи Європи

Київський національний університет внутрішніх справ як базовий навчально-практичний комплекс системи МВС бере активну участь у роботі на даному напрямі і вже зараз серйозно відпрацьовує цілі блоки питань, пов’язані із боротьбою з тероризмом.

Так, у стінах нашого університету готуються спеціалісти для участі у міжнародних миротворчих місіях із врегулювання конфліктів. Саме тому досвід у підготовці Україною фахівців у сфері забезпечення без­пеки на європейському рівні вже існує.

На громадських засадах була створена і успішно працювала кафедра національної безпеки, а у квітні 2006 року було утворено кафедру між­народних відносин та національної безпеки, одним з напрямів діяльнос­ті якої і є розроблення політики та стратегії боротьби з тероризмом.

Науковцями університету вже розроблено спеціальний курс «Бо­ротьба з тероризмом». Змістовно він поділятиметься на дві основні частини: загальну і особливу. У загальній частині викладатимуться те- оретико-правові питання боротьби з тероризмом, у особливій — опера- тивно-бойові питання проведення антитерористичних операцій, осо­бливості фізичного припинення тероризму. При цьому зміст даного кур­су, а також спрямованість диференціюватиметься залежно від категорії слухачів: від курсантів до магістрів управління.

У межах даної кафедри досліджуються питання як боротьби з те­роризмом, так і іншими формами екстремістської діяльності, а у більш глобальному форматі — управління загрозами національній та міжна­родній безпеці. Більш того, підписане Президентом України 20 лютого 2006 року розпорядження про створення робочої групи для опрацю­вання і вироблення Стратегії національної безпеки підвищує роль да­ної кафедри, а питання забезпечення національної безпеки, зокрема, боротьби тероризмом, піднімає на концептуально інший щабель.

Створення кафедри міжнародних відносин та національної безпеки заклало фундамент для підготовки професійних працівників у сфері бо­ротьби з тероризмом. У даному аспекті вважається доцільним розробити уніфіковану програму щодо підготовки фахівців у сфері боротьби з те­роризмом у взаємодії із навчальними закладами Європи, що підвищить стандарти даної роботи, а також сприятиме консолідації зусиль в спільній праці, підготовці кадрового потенціалу боротьби з тероризмом в Європі.

Значна увага в університеті приділяється розробленню питань під­готовки та перепідготовки співробітників спеціальних підрозділів як МВС України, так і інших суб’єктів антитерористичної діяльності.

Ураховуючи той факт, що підготовка висококласних фахівців у сфері боротьби з тероризмом потребує наявності у них: управлінських, геополітичних, аналітичних, тактико-спеціальних, оперативно-бойових, психологічних, соціологічних, філософських, кримінально-правових, кримінально-процесуальних, криміналістичних, кримінологічних та інших знань і навичок зараз розглядається питання щодо можливості створення окремого спеціального комплексу «Антитероризм», який би уміщував декілька змістовних модулів, які б охоплювали широкий комплекс питань не лише безпосередньої боротьби (фізичного при­пинення, протидії), а й вжиття превентивних заходів, спрямованих на унеможливлення вчинення актів тероризму, мінімізації негативних на­слідків від терористичної діяльності. Окремо слід розглядати питання превентивної ліквідації терористів, котрі створюють реальну загрозу на­ціональній та міжнародній безпеці.

З урахуванням високих вимог до підготовки працівників по бороть­бі з тероризмом, а також з метою закладання фундаментальних основ у побудову антитерористичної системи в Європі, пропонується розгляну­ти питання щодо можливості підготовки спеціалістів по боротьбі з те­роризмом для країн-учасниць системи загальноєвропейської безпеки на базі кафедри міжнародних відносин і національної безпеки Київського національного університету внутрішніх справ України.

Досить складний та багатоаспектний характер такого соціального явища, як тероризм, вимагає проведення систематичних наукових до­сліджень з цієї проблеми. Тому, на мою думку, можна виокремити певні напрями:

- вивчення соціально-економічної ситуації в країнах та регіонах, в яких розповсюджена терористична злочинність, визначення еко­номічних, політичних, соціальних, правових та соціально-психо­логічних чинників терористичної діяльності;

- з’ясування та аналіз конфліктогенних чинників (міжнаціональ­ного, релігійного або іншого характеру) як одного із головних факторів розвитку тероризму у світі;

- визначення тероризму та його ознак, як соціального явища, ана­ліз окремих різновидів тероризму, відмежування тероризму від подібних соціальних явищ;

- розроблення кримінологічної характеристики тероризму — ана­ліз обставин вчинення відомих актів тероризму (місце, час, харак­тер об’єктів, кількість терористів, характер та тактика їхніх дій, зброя, вибухові, отруйні та інші речовини, технічне обладнання та інші засоби, які використовувалися для здійснення терорис­тичних актів, встановлення соціальних і психологічних власти­востей виявлених учасників терористичних організацій, мотивів їхніх дій, аналіз жертв акту тероризму тощо);

- вивчення ідеології тероризму;

- аналіз виникнення, організації, діяльності та суспільної підтрим­ки терористських організацій у різних регіонах світу;

- розроблення методики здійснення постійного моніторингу і ви­значення ситуацій, які є потенційно небезпечними у контексті їх можливого переростання на акти тероризму, а також виявлення осіб, які виявляють схильність до вчинення актів тероризму;

- аналіз та узагальнення сучасного досвіду боротьби з тероризмом, розробка системи заходів боротьби з ним;

- вироблення економічних та соціальних заходів попередження та припинення конфліктів, які можуть бути причиною вчинення ак­тів тероризму;

- розробка політичних заходів щодо гармонізації відносин у сус­пільстві в цілому або в окремому регіоні, вдосконалення політич­них та судових процедур вирішення соціальних конфліктів;

- вироблення ефективних заходів антитерористичної пропаганди;

- розробка оптимальної системи безпеки на об’єктах, на які най­частіше здійснюються напади терористами;

- удосконалення контролю за обігом та використанням зброї, ви­бухових, отруйних, сильнодіючих, легкозаймистих та радіоак­тивних речовин та матеріалів, які є особливо небезпечними при використанні їх при вчиненні актів тероризму;

- створення оптимальної системи органів по боротьбі з тероризмом, визначення їх функцій та методів діяльності, механізму взаємодії, професійних вимог, яким мають відповідати працівники цих органів, їх оптимальної чисельності та процедури підбору та підготовки;

- розробка тактики ведення, виявлення, розкриття та розслідуван­ня фактів терористичної діяльності;

- розробка тактики проведення спеціальних операцій по припи­ненню актів тероризму та ліквідації терористів;

- розроблення теоретичних основ формування недержавної систе­ми безпеки, одним із завданням якої мало б стати попередження тероризму.

Такі дослідження слід проводити на постійній основі, накопи­чуючи необхідний матеріал, вдосконалюючи їх методики і якісний рівень. Результати цих досліджень мають впроваджуватися у життя новоствореною структурою — Антитерористичним центром Європи, який пропонується розмістити у Відні. Що ж стосується наукових досліджень, то в якості базової установи здійснення для їх проведен­ня доцільно визначити Київський національний університет вну­трішніх справ.