1.2.  Доля НАТО після агресії проти Іраку

У свою чергу такі країни, як Угорщина та Словаччина, які є члена­ми НАТО, на міжнародній представницькій конференції «Альянс проти

терору», яка проходила в Празі 4-5 лютого 2003 року, відкрито заявили, що висловлюють велике занепокоєння можливістю вчинення актів те­роризму на їх території, помсту за підтримку дій США. Також відомим є той факт, що категоричну позицію щодо недоцільності проведення військової операції проти Іраку на даному історичному етапі розвитку зайняли Німеччина, Франція та Бельгія. Таким чином, початок війни з Іраком спричинив дестабілізацію системи міжнародної безпеки у де­кількох вимірах.

У внутрішньому вимірі, було закладено фундамент для розколу у самій структурі НАТО, через те, що США вже не вперше ігнорують по­зицію інших партнерів по цій організації, а отже участь у ній перетвори­лася на фікцію, саме тому стане сумнівно доцільною для таких впливо­вих держав як Німеччина та Франція. Втрата підтримки Німеччини та Франції значно послабить альянс у його спроможності щодо прийняття ефективних рішень у сфері безпеки, що слугуватиме негативним чинни­ком у розвитку самої організації НАТО.

Цієї слабкістю може скористатися арабський і мусульманський світ в цілому, який дуже негативно налаштований проти США, і всіляко сприятиме послабленню впливу цієї країни в будь-якій сфері суспіль­ного міжнародного життя. У цей момент актуалізується проблема за­безпечення зовнішньої безпеки. Арабському світу буде доречним розкол НАТО, а також протистояння США та інших європейських держав. Це може би використано для посилення власних позицій, що у перспективі стане серйозним приводом для стурбованості європейських країн щодо можливості забезпечити загальноєвропейську безпеку. Цікавою є думка одного з російських дослідників, який зауважує, що війна з Іраком пе­редусім обумовлена нафтовими та інтересами наркобізнесу Саудівської Аравії, а США виступає лише в якості засобу реалізації інтересів Саудів­ської сім’ї.5

Таким чином, не повторюючи строкатих банальних думок щодо за­хисту прав людини та нейтралізації можливості режиму Хусейну засто­сувати біологічну зброю, можна припустити, що війна США з Іраком є одним з варіантів реалізації Саудівської Аравією планів, пов’язаних із нафто- та наркоторгівлею. Цим, до речі, можна пояснити значну активі­зацію останнім часом української дипломатії на східному напрямі, після значного охолодження стосунків із США.

5 Вербицкий М. Саудовский след / Геополитика террора. — М.: Арктогея Центр, 2002. - С. 139.