Висновки

Дослідивши правоохоронну систему ЄС, можна зробити висновок, що основним елементом структури даної системи є правоохоронні орга­ни країн-членів Співдружності. В свою чергу органи поліції є головним елементом системи правоохоронних органі цих країн.

При всіх відмінностях поліцейських органів систем правоохоронних органів, що розглядаються в даній лекції, поліція майже всіх країн-членів ЄС організована за територіальним принципом в поєднанні з внутріш­ньою функціональною спеціалізацією поліцейських органів, яка виража­ється в функціональному поділі поліції на кримінальну і адміністративну (патрульну) поліцію, при цьому поліцейські органи даних держав здій­снюють свої повноваження згідно з територіальним розподілом країни.

Можна зробити висновок, що організаційна побудова поліції Німеч­чини та Франції характеризується наявністю підрозділів, покликаних посилювати поліцейські функції, безпосередньо спрямовані на забез­печення громадської безпеки та правопорядку. У Німеччині до таких підрозділів відноситься «поліція готовності», у Франції ці функції по­кликані виконувати підрозділи Національної жандармерії, особливістю якої є її трикратна підлеглість Міністерству збройних сил, Міністерству внутрішніх справ та Міністерству юстиції. Іншою спільною рисою по­ліції Німеччини та Франції є те, що міністерства внутрішніх справ обох країн, у складі яких функціонують поліцейські служби, посідають одне з центральних у державному механізмі і мають відчутний політичний вплив на різні сфери життєдіяльності країни.

З огляду на викладене, можна зазначити, що особливу значимість набуває позитивний досвід організації і функціонування муніципальної (місцевої) міліції, що діє як у Німеччині, Італії і Франції, так і в Англії, у зв’язку зі створенням такої в Україні.

Щодо загальних цілей діяльності органів внутрішніх справ України в контексті Євроінтеграції, то аналіз вищезазначеного, а також Спільної Стратегії ЄС щодо України, Резолюції Європейського Парламенту сто­

совно Спільної Стратегії ЄС щодо України, рішень самітів ЄС — Україна і т.ін. дозволяє виділити стратегічні цілі співробітництва між Україною та ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ:

- поширення на Україну європейської зони свободи, безпеки і справедливості;

- зміцнення співробітництва між правоохоронними органами Украї­ни та відповідними органами держав-членів ЄС у питаннях бороть­би з організованою злочинністю, торгівлею людьми, відмиванням грошей, нелегальним обігом зброї, наркотиків та іншими проявами (формами) міжнародної злочинності, в тому числі й тероризмом;

- розвиток діалогу, консультацій і співробітництва з метою бороть­би з нелегальною міграцією, вирішення питань легальної мігра­ції, візової політики, допомоги біженцям та реадмісії, підвищення безпеки кордонів та їх облаштування, зокрема в контексті митно­го транскордонного співробітництва;

- поглиблення співробітництва між органами судової влади і збли­ження норм кримінального права;

- підтримка європейського вибору України.

Контрольні завдання для самоперевірки

1. Окресліть європейські стандарти в діяльності поліції.

2. Визначте структуру правоохоронної системи ЄС.

3. Окресліть організацію поліцейських органів країн ЄС.

Завдання для самопідготовки

1. Критерії співвідношення правоохоронних систем ЄС та України.

2. Поняття та зміст європейських стандартів в діяльності поліції.

Список рекомендованої літератури

Нормативні джерела

1. Publik General Acts. London, 1979.

2. Документы Европейского Союза, т.2 / под ред. Ю.А. Борко. — М.: Право, 1994 - 226 с.

3. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації за­конодавства України до законодавства Європейського Союзу»

від 18.03.2004 р.// Відомості Верховної Ради України. — 2004. — №29. — Ст. 367

4. Конституции государств Европейского Союза // Под ред. J1.A. Окунькова. М.: Инфра, Норма, 1997, — 816 с.

5. Конституції країн парламентської демократії // Під ред.

B.М. Кампо. — Лв.: Інститут державного управління і самовряду­вання при Кабінеті Міністрів України; Львівський універстиет, 1994. — Вип.2. — 93 с.

Доктринальні джерела

1. JO. С 316 du 17.11.1995 P. 1

2. L.H. Leigh. Police Powers in England and Wales. — L., 1975.

3. Treaty of Amsterdam: Consolidated Versions of the Treaty on Eur- opean Union and the Treaty Establishing the European Communi- ty. — Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1997 — Art. 6.

4. Белоусов H.М., Крылов Б.С., Меркуров Г.С., Тагашов С.Н., Тро­фимов В.Ф. Организация органов внутренних дел зарубежных стран. Управление полициями буржуазных стран: Учебник для слушателей Академии МВД СССР // Под ред. Б.С.Крылова. — М.: Академия МВД СССР, 1980. - 159 с.

5. Бондаренко І.В. Органи внутрішніх справ в системах правоохо­ронних органів України, Російської Федерації та інших зарубіж­них країн: теоретичні аспекти / Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01.-К, 2004.-249 с.

6. Вовк T., Водянніков О., Коноваленко І. Податкові аспекти права СОТ та acquis ЕС: орієнтири податкової реформи в Україні. — X.: Консум, 2001. — 958 с.

7. Губанов А.В. Полиция зарубежных стран. Организационно-пра- вовые основы, стратегия и тактика деятельности. — М.: МАЭП,

1999.-288 с.

8. Европейское право. Учебник для вузов / под общ. ред. Л.М.Энти- на. - М.: Изд. НОРМА, 2000. - 720 с.

9. Ніццький договір та розширення ЄС / М-во юстиції України. Центр порівняльного права; за заг. ред. С. Шевчка. К: Логос, 2001. — 196 с.

10.Петров Р. Поняття «acquis communautaire» у праві Європейсько­го Союзу.

11. Право Европейского Союза: Учебник для ВУЗов / под ред.

C.Ю. Кашкина. — М.: Юристъ, 2004. — 925 с.