4.     Організація підготовки (навчання) особового складу до дій в особливих умовах

Виконання оперативно-службових завдань, які виникають при над­звичайних ситуаціях, вимагають від всіх посадових осіб брати участь у навчанні особового складу, які діють в оперативному штабі, оперативно- тактичних групах.

Основи організації навчання і підготовки особового складу постійно визначають в рішеннях колегії МВС, наказах. Наприклад, Наказ МВС України № 1444 від 25.11.2003 р. «Про організацію професійної підго­товки осіб рядового і начальницького складу ОВС України».

Службова підготовка — це вид навчання, який охоплює систему під­вищення професіоналізму працівників ОВС, шляхом удосконалення спеціальних навичок з метою успішного виконання оперативно-служ- бових завдань і функціональних обов’язків.

Службова підготовка включає в себе такі напрями:

1) функціональна підготовка;

2) тактика дій у типових і екстремальних ситуаціях;

3) теоретичний розділ вогневої підготовки;

4) практичне виконання вправи зі стрільби з пістолета;

5) фізична підготовка;

6) медична підготовка;

7) засоби зв’язку та спеціальна техніка;

8) цивільна оборона;

9) психологічна підготовка.

Функціональна підготовка передбачає:

- вивчення нормативно-правових актів, що регламентують діяль­ність ОВС, конкретних служб як у повсякденному житті, так і при виникненні надзвичайних, екстремальних умов (Закони України, що визначають надзвичайні ситуації, Постановки Кабі­нету Міністрів, накази МВС України);

- вивчення нормативних актів із різних галузей права, які пови­нні знати працівники ОВС залежно від виконуваних службових обов’язків;

- вивчення питань роботи з кадрами, зміцнення дисципліни, за­конності серед особового складу;

- вивчення системи удосконалення процесу управління (в особли­вих умовах);

- вивчення інших питань, пов’язаних з діяльністю сил і засобів в екстремальних умовах (ЦО, ОРД, охорона громадського порядку і безпеки громадян, майна всіх форм власності, згідно з розробле­ними планами дій в різних надзвичайних ситуаціях).

Тактика дій у типових і екстремальних ситуаціях — це система на­вчальних заходів, які охоплюють особисту підготовку особового складу в цілому і націлені на набуття навичок застосування на практиці теоре­тичних знань, правильне оцінювання конкретних ситуацій з подальшим прийняттям рішень та їх реалізації у звичайних та критичних ситуаціях.

Навчання повинно нести тільки практичну направленість і бути роз­раховано на набуття стійких навичок з тактики дій особового складу у критичних ситуаціях. Підготовка здійснюється в комплексі, при цьому відпрацьовуються питання інших дисциплін.

Для підготовки особового складу до дій в екстремальних умовах за- стосовуються наступні форми навчання:

- тактико-стройові заняття;

- групові вправи;

- інструкторсько-методичні заняття;

- летучки;

- посадові тренування;

- самостійна робота.

Тактико-стройові заняття — для відпрацювання способів дій, опе­ративно-тактичних груп, підрозділів у різних умовах службової діяль­

ності, їх персонального залагодження і підготовки до тактико-спеціаль- ним навчань.

Інструкторсько-методичні заняття для удосконалення підготовки співробітників перед проведенням складних тем різних видів занять.

Групова вправа — одна із форм підготовки керівників управлінсько­го апарату, в деяких випадках і керівників оперативно-тактичних груп.

Групові вправи необхідні для:

- надання (прищеплення) вмінь і навичок відповідної посадової особи (і на ступінь вищий);

- більш глибокого усвідомлення теоретичних положень на фоні конкретної обстановки;

- формування професійних, морально-психологічних і вольових якостей.

Літучка — одна із форм індивідуального практичного навчання співробітників. Тематика літучок залежить від конкретних умов і може бути різноманітною. Основний метод при рішенні літучок — тренуван­ня з наступним розбором (поясненням) результатів їх роботи керівни­ком занять.

Літучки проводяться в класі, на картах, схемах, на місцевості, об’єк­ті, макеті.

Посадове тренування (тренування у виконанні обов’язків по поса­ді) — важлива індивідуальна форма навчання керівників вищої і серед­ньої ланки. Сутність її полягає в тому, що за вказівкою керівника про­водиться тренування у самостійній розробці текстуальних і графічних документів, у зборі, узагальнені, аналізу обстановки, проведення розра­хунків, прийнятті рішення, в тому числі на 1-2 ступеня вище, допові­ді старшим начальникам, постановленню завдань підлеглим. Посадове тренування проводиться не з групою, а з окремими особами.

Штабне (управлінське) тренування — проводиться зі штатними і тимчасовими органами управління з метою набуття і удосконалення на­вичок керівного складу з виконання своїх посадових обов’язків, в узго­джені роботи відділів, служб, управління штабу.

На штабних тренуваннях навчаємі в складі оперативних штабів, під­вищують свої організаторські можливості, удосконалюють вміння і нави­чки швидко отримувати і аналізувати дані, готувати пропозиції для при­йняття рішення, грамотно готувати текстуальні та графічні документи, своєчасно доводити рішення і розпорядження керівника до підлеглих, за­безпечити організацію їх виконання, організацію контролю за діяльністю

підлеглих, надання їм всебічної допомоги, удосконалювати штабну куль­туру, новини у проведенні робочих нарад, використання переговорних та­блиць та інших документів з прихованого управління силами і засобами.

Штабні тренування можуть бути односторонніми і двосторонніми, проведені на картах або на макеті місцевості.

Командно-штабні навчання — є формою сумісного навчання керівни­ків і співробітників (особового складу) управлінських відділів і служб.

Сутність командно-штабних навчань в тому, що всі навчаємі вико­нують свої посадові обов’язки у складі штатних або створених для ви­конання завдань органів управління (оперативних штабів) на фоні кон­кретної безперервної обстановки, яка змінюється.

Командно-штабні навчання проводяться на завершаючому етапі підготовки органів управління після відпрацювання запланованих тео­ретичних і практичних занять. Для відпрацювання взаємодії на команд- но-штабні навчання залучаються представники взаємодіючих органів.

Умови, які створюються на навчанні, повинні максимально відтво­рювати службову діяльність по завданням, часу, місцю, діям злочинців, створювати високу напругу в роботі навчаємих.

Тактико-спеціальні навчання — є вищою і найбільш ефективною формою спеціальної підготовки особового складу і керівників органів внутрішніх справ різних рівнів, управлінських штабів, їх всебічної під­готовки до виконання завдань при виникненні надзвичайних ситуацій.

Тактико-спеціальні навчання проводяться з метою:

• злагодженої взаємодії органів управління, підрозділів, оператив­них штабів, інших груп, створених для виконання завдань в різ­них умовах обстановки;

• вироблення і удосконалення навичок керівників ОВС оператив­них штабів у керівництві підлеглими силами і засобами;

• відпрацювання питань організації і підтримання взаємодії між відділами і службами ОВС;

• вироблення у співробітників високих морально-психологічних якостей, ініціативи, самостійності, волі, сміливості і мужності при виконанні завдань;

• дослідження способів дій нарядів міліції, підрозділів ОВС, ефек­тивності їх використання, а також методів роботи керівників з управління підлеглими.

Вогнева підготовка передбачає вивчення матеріальної частини та­бельної зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, основ стрільби,

вдосконалення навичок стрільби, правильного застосування табельної зброї в реальних умовах оперативно-службової діяльності.

Фізична підготовка — спрямована на всебічний гармонійний роз­виток працівників, виховання у них високих морально-вольових якос­тей, формування навичок застосування прийомів самозахисту без зброї, подолання смуг перешкод, прищеплення особовому складу по­треби фізичного та морального вдосконалення, готовності до виконан­ня службових обов’язків.

Засоби зв’язку та спеціальна техніка — вивчають науково-технічні засоби, що використовуються працівниками служб, органів і підрозділів внутрішніх справ при виконанні функціональних обов’язків.

Медична підготовка — відпрацьовуються навички надання долікар­ської допомоги особам, які її потребують.

Вивчення цих дисциплін у ході службової підготовки, надають можливість особовому складу успішно виконувати завдання в особли­вих мовах.

Психологічна підготовка (морально-психологічна підготовка) — це комплекс заходів психолого-педагогічного характеру, спрямованих на фор­мування, підтримку і розвиток у працівників професійно важливих психо­логічних та морально-вольових якостей, внутрішнього самоконтролю під час конфліктних ситуацій, комунікативної культури, психологічної готов­ності до професійної діяльності в екстремальних ситуаціях, позитивної мо­тивації до обрання безпечних технологій виконання службових завдань.

Заняття з особовим складом з психологічної підготовки організову­ються головними (старшими) психологами під загальним керівництвом начальників служб, органів і підрозділів внутрішніх справ.