3.     Морально-психологічне забезпечення дій особового складу органів внутрішніх справ в особливих умовах

Однією з основних вимог до співробітників органів внутрішніх справ, що працюють в особливих умовах — чіткі дії, регламентовані від­повідними нормативними актами. Вони ґрунтуються в першу чергу на здібності регулювати свій емоціональний стан, переборювати небажані почуття (страх, розгубленість і т.ін.) мобілізувати себе на досягнення поставлених цілей.

Фактори, що спричиняють несприятливі впливи на співробітників органів внутрішніх справ при виникненні особливих умов.

1. Раптовість, несподіваність виникнення несприятливої обста­новки.

2. Підвищена загроза для життя.

3. Швидкоплинність і непередбаченість подальших змін обстанов­ки, та як слідство, дефіциту часу.

4. Активна вибіркова варіативність опору з боку злочинних елементів.

5. Неприємні, травмуючи людську психіку події (великі зруйнуван­ня будівель, споруд, трупи, кров, страждання потерпілих і т.ін).

6. Висока інтенсивність діяльності, тривалість фізичного наван­таження, відсутність необхідного відпочину.

7. Підвищена відповідальність особового складу в зв’язку з особли­вим правовим режимом і збільшенні повноважень органів дер­жавної влади та управління.

У конкретній обстановці можуть бути присутні, якщо не всі, то деякі з перелічених факторів.

При виникненні особливих умов керівник органа внутрішніх справ впроваджує заходи до проведення активної організаційної та виховної роботи, здійсненню заходів психологічної підтримки особового складу.

Організаційні заходи містяться в введенні в дію заздалегідь розро­блених планів, підготовку наказу про розстановленя та використання сил та засобів органу внутрішніх справ, проведення інструктажів осо­бового складу, що заступають на службу, управління співробітниками в ході виконання задач і таке інше.

Виховна робота спрямовується на підтримання у співробітників високого морального духу, пильності, стійкості, в переборюванні труд­нощів, розвитку у них розумної ініціативи, сміливості, рішучості, сприт­ності при виконанні складних оперативно службових задач.

Для проведення психологічної забезпеченості можуть залучатися кваліфіковані психологи та психіатри, а частіше за все працівники ор­ганів внутрішніх справ, які мають особистий досвід з находження в осо­бливих умовах.

Задача керівника органу внутрішніх справ — підтримати таких осіб, сформувати з них групу психологічної підтримки, поставити їм задачу та забезпечити умови для їх роботи (транспорт, зв’язок і т.ін.).

Під психологічного підтримкою особового складу розуміється:

1. Психологічне інструктування і консультування співробітників безпосередньо перед виконанням поставлених задач.

2. Безпосередня психологічна підтримка співробітників у процесі ви­конання задач і профілактика негативного емоційного стану в них.

3. Психологічна реабілітації співробітників, які завершили вико­нання поставлених задач, виховання в них нормального психіч­ного стану.

Активна, добре організована та продумана діяльність групи пси­хологічної підтримки разом з попередньою психологічною підготовкою дозволяє в значній мірі зберегти особовий склад від психічних потрясінь та тим самим зберегти високий рівень його боєздатності.

У залежності від інтенсивності сумарного впливу на психіку особово­го складу, конкретні ситуації можуть бути психологічно оптимальними екстремальними та гіперекстремальними.

Оскільки при виконанні оперативно-службових задач в особливих умовах співробітники органів внутрішніх справ піддаються екстремаль­

ному і гіперекстремальному впливу факторів, несуть службу по охороні правопорядку, як правило, у складі невеликих груп нарядів, на значній відстані від баз, командування, в умовах незнайомої місцевості і т.ін., то тут незмірно зростає для кожного співробітника значення уміння воло­діти собою.

Складовими цього поняття є самонавіювання, самовладання, психо­логічна стійкість.

Самонавіювання — це один зі способів саморегулювання, що напра­цьований сучасною наукою. Задача його полягає в тому, щоб змінити своє уявлення про себе, про людей і явища оточуючого середовища, особистого ставлення до них, суб’єктивні установлення.

Уявлення людини про себе складається протягом цілого життя і є ре­зультатом взаємодії людини з оточуючим середовищем, окремими людьми та колективом. Зрозуміло, що необхідно допомогти співробітнику опти­мально оцінити свій життєвий досвід, допомогти звільнитися від недоліків, які заважають в роботі (боязнь, невпевненість, легкодухість та ін.).

Звичайно, зразу затвердити уявлення про себе як про людину з ви­сокими вольовими якостями неможливо. Але витісняючи із свідомості будь-які окремі конкретні уявлення, можна в кінець-кінцем поступово змінити й уявлення про самого себе.

Психологи для цього рекомендують такі прийоми самонавіювання:

- потрібно зробити акцент на відтворення в пам’яті випадків осо­бистих вольових вчинків (цим людина створює в собі визначений настрій);

- необхідно згадати поведінку своїх колег, виділити з них найбільш рішучих і вольових, знайти в них якості слабкіші за свої;

- треба уявити окремі яскраві картини живих подій, в яких були проявлені боязкість, надмірні коливання, розгубленість. Згадати це у всіх подробицях;

- щоб пом’якшити дію незнайомої обстановки на психіку, треба уя­вити собі надзвичайні ситуації, в яких можна несподівано опини­тися, і уявити себе людиною, яка швидко орієнтується, сміливо приймає рішення, діє легко й упевнено.

Певну допомогу у напрацюванні вольових якостей, необхідних в екстремальних умовах, може зробити спеціальна пам’ятка для осіб, яким необхідно укріплення волі, по діях в різних умовах.

Наступною якістю, необхідною працівникам органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях є самовладання. Напрацьоване в ході

тренувань воно допоможе правильно оцінити обстановку і обрати най­більш оптимальні варіанти дій. При цьому необхідно пам’ятати, що тре­нується не самовладання при певних умовах, а самовладання взагалі.

Психологічна стійкість співробітника більш надійна при зрівнова­женості нервових процесів. У випадках, коли психіка не витримує на­вантаження, процес гальмування робиться нездатним урівноважити сильне хвилювання.

Для врівноваження первинних процесів необхідно робити спеціаль­ні вправи на мускульне розслаблення. З цією метою рекомендується до­вільно напружувати та розслабляти різні групи м’язів, м’язи всього тіла; розслабляти одні м’язи при одночасному напруженні інших; послідовно розслабляти і напружувати м’язи; найбільш повно розслаблятися для покращення володіння собою. Сукупність описаних вправ при систе­матичності та послідовності їх виконання підвищує здатність людини регулювати свій емоційний стан в екстремальних умовах.

Вміння володіти собою, здатність до саморегулювання забезпечу­ють можливість співробітникам органів внутрішніх справ витримувати надмірні нервово-психічні і фізичні навантаження, переносити напру­женість і перенапруженість ситуації, найбільш повно реалізувати свої професійні уміння і навички в певних умовах, ефективно використову­вати спеціальні засоби, техніку, а за необхідності і зброї.

Зміст діяльності з морально-психологічного забезпечення дій особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ в особливих умовах повинно конкретизуватись у залежності від виду особливих умов та завдань.

Так, при діях з припинення групової непокори і масових безладів серед засуджених в установах виконання покарань особлива увага при­діляється:

1) роз’ясненню особливому складу можливих наслідків масових без- ладь серед засуджених в установах виконання покарань особлива увага зосереджується на роз’ясненні особовому складу можливостей наслід­ків масових безладь серед засуджених та закономірності застосування заходів з їх припинення;

2) визначенню морально-психологічної готовності співробітників до дій, розвиток в них бойової активності, взаємодії, допомоги та навичок, підбору та расставленню співробітників за елементами бойового поряд­ку з урахуванням ділових, моральних і професійних якостей.

Дії органів внутрішніх справ з припинення масових безладь у насе­леному пункті потребують зосередженню зусиль:

1) на роз’ясненні співробітникам соціальної загрози масових пору­шень громадського порядку;

2) необхідності сміливих і рішучих дій з їх припинення;

3) тісної взаємодії з приданими силами, громадськістю;

4) ознайомленню співробітників з звичаями і традиціями місцевого населення;

5) мобілізації співробітників на забезпечення надійної охорони об’єктів усіх форм власності.

При виконанні органами внутрішніх справ оперативно-службових задач в умовах великих аварій або стихійного лиха основна робота спря­мовується на:

1) підтримання громадського порядку в районі дій, надійну охорону об’єктів усіх форм власності;

2) роз’яснення співробітникам прийомів і способів рятування людей і матеріальних цінностей;

3) надання допомоги потерпілим;

4) мобілізацію особового складу на активні та самовіддані дії при ве­денні рятувальних робіт;

5) роз’яснення необхідності додержання правил безпеки і заходів за­хисту (при діях в умовах радіоактивного і хімічного зараження), на про­пагування мужності і благородства співробітників.

В умовах епідемій та епізоотій основна увага приділяється роз’яс­ненню співробітникам необхідності:

1) суворого дотримання всіх протиепідемічних і санітарно-гігієніч­них вимог;

2) створення особовому складу умов, що забезпечують захист від епіде­мічних захворювань, ретельний підбір і розставлення кадрів, особливо для не­сення служби на контрольно-пропускному пункті та по догляду транспорту.

Морально-психологічний вплив на особовий склад в період дій в особливих умовах ведеться безперервно до виїзду (виходу) в район дій, під час зупинки на марші, в пунктах збору, при занятті службовими на­радами встановлених місць у бойовому порядку, при безпосередньому виконанні оперативно-службових задач. При цьому основною формою роботи є безпосереднє спілкування керівника з підлеглими, особистий приклад та активний вплив на інших співробітників.

Якщо особовий склад виконує оперативно-службові задачі протягом кількох діб, підсумки роботи на службових нарадах та групах бойового порядку підводяться кожну добу.

По закінченні виконання оперативно-службових (бойових) задач керівник проводить розбір виконаної роботи, відмічає позитивні дії підрозділів, службових нарядів, груп бойового порядку і окремих спів­робітників, звертає увагу на недоліки і визначає заходи з їх усунення, інформує керівництво, органи влади і управління про обсяги виконаних задач, заохочує співробітників, що відзначилися.

Таким чином, організація морально-психологічної підготовки осо­бового складу органів внутрішніх справ до дій в особливих умовах є складна, багатоаспектна проблема, вирішення якої базується на систе­мі наукових уявлень про психологічну підготовку, розробку відповідної методики і її адекватне застосування, створення відповідної матеріаль­но-технічної бази, впровадження позитивного досвіду та досягнень пе­дагогічної практики.