1.     Психологічні реакції людини в екстремальних ситуаціях

ГІри виконанні органами внутрішніх справ задач із забезпечення громадського порядку в особливих умовах, викликаних виникненням надзвичайної обстановки, особовому складу часто доводиться діяти в ре­альній небезпеці, переносити значні фізичні та психічні навантаження.

Успішне виконання оперативно-службових задач у багатьох ви­падках залежить від бойової готовності органів внутрішніх справ. Значну роль у підтриманні їх в бойовій готовності має психологічна підготовка.

Центром морально-психологічної підготовки особового складу пови­нні бути міськрайліноргани, учбові центри. Тільки тут система забез­печує єдність, загальну цілеспрямованість, послідовність та облік гру­пових, індивідуальних та посадових особливостей особового складу, по­вне використання в інтересах морально-психологічної підготовки всіх форм навчально-виховної, культурно-масової та спортивної роботи.

Поняття особливості, її структуру, психічну діяльність людини ви­вчає наука психологія. Нас же цікавлять психологічні реакції людини в екстремальних ситуаціях. Різноманітна надзвичайна обстановка та осо­бливі умови схожі між собою за істотними ознаками, і діють в першу чергу на психіку людини. Розглянемо це докладніше.

1. Різке порушення звичайного життєвого стереотипу.

Надзвичайна обстановка та особливі умови ставлять людину в нові, цілком незвичні умови, до того ж які різко змінюються. Ці зміни можуть швидко вивести організм та нервову систему із ладу.

Страх та тривога не можуть не бути супутниками надзвичайної обста­новки. Вони різко знижують ступень впевненості людини у майбутньому у своїй безпеці. Реакція на стан тривоги може бути надзвичайно різнома­нітною та в неабиякому ступені залежить від особистості людини. Умовно поведінку людей в подібних ситуаціях можна поділити на три типа:

- реакцію зціпеніння;

- реакцію утечі;

- реакцію звуження свідомості.

Панічно тривожні очікування можуть вирватися назовні цілком раптово як істерична реакція, паніка.

2. Різко зростає навантаження на нервову систему.

В умовах високої напруги людині частіше за все доводиться утриму­ватись, приховувати різноманітні реакції. Крім того, в особливих умовах різко скорочується час на сон, відпочинок, з’являється перевтома. Все це викликає помітні зміни у складі крові, збільшується артеріальний тиск, порушуються захисні реакції організму.

Навантажуючи дії роблять подвійно впливають на людину:

- на першому етапі відбувається мобілізація всіх функцій і систем, загострення почуттів, збільшення фізичної витривалості. У тако­му стані можуть підвиситися здібності переносити негаразди, по­силюється стійкість людини до різноманітних несприятливих дій;

- на другому етапі піднесення, мобілізація, перетворюється на висна­ження нервової системи і організму в цілому. Де, в першу чергу, сто­сується виконання найбільш складних видів діяльності, що потребу­ють зосередженості, ювелірної точності, інтелектуальної напруги.

3. Фізичне навантаження одне зі складових, що діє на організм лю­дини в особливих умовах.

Велике фізичне навантаження, відсутність умов для відпочинку та відновлення сили, збільшення довготривалості робочих змін до 14-16 годин, мікротравми і таке інше викликають також несприятливий зріст емоційного компоненту в поведінці. У окремих людей знижується здат­ність до самокерування, підвищується нервово-психічна напруга, акти­візуються негативні емоції, їм складніше контролювати свою поведінку. З’являється почуття страху, безнадійності, гніву. На поведінку таких осіб важко вплинути раціональними, розумними аргументами.

Так, на основі аналізу поведінки співробітників органів внутрішніх справ, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в інших надзвичайних ситуаціях можна умовно виділити чотири типи реакції:

1) підвищеної обережності — полягає в прагненні прийняти всі за­ходи обережності, в т.ч. надмірної;

2) адекватної мобілізації — прагнення детально розібратися в обста­новці, навчитися успішно відрізняти справжню загрозу від уявної, вірно застосовувати заходи захисту і т. ін.;

3) зневаження загрози — властива тим співробітникам, які намагалися переконати себе, що загрози не існує і всі заходи обережності зайві. Прибіч­ники цієї психології намагаються звинувачувати інших у перестраховці, дра­матизації обстановки і т.д. Це яскраво проглядалося в перші дні на ЧАЕС;

4) «пасивного спостерігача» — відсутність у співробітників видимо­го інтересу до того, що відбувається. Засоби індивідуального захисту за­стосовувалися ними лише після індивідуального роз’яснення, завдання виконувалися мляво, безініціативно.

Є достатньо фактичного матеріалу, який дає підстави стверджувати, що існує подвійний характер реакції людей на будь-яку загрозу для життя і здо­ров’я. У відповідності зі своїми морально-психологічними установленнями деякі співробітники виявляють збільшені властивості своєї особистості (бо­язкість, егоїзм, легкодушність), хоча у звичайних умовах ці якості не помітні.

Завжди слід пам’ятати, що в особливих умовах висвітлюється не лише кращі, але й найменш бажані людські якості. Співвідношення цих тенденцій залежить від налагодженості та чіткості професійної і психо­логічної підготовки, виховної роботи з особовим складом органів вну­трішніх справ як напередодні, так і під час вирішальних подій.

Виходячи з цього, весь процес психологічного забезпечення дій особо­вого складу в особливих умовах, можна поділити на дві складові частини:

- психологічна підготовка до дій в особливих умовах до їх виник­нення чи наступу;

- психологічне забезпечення дій особового складу під час особли­вих умов.