2.     Особливі умови діяльності органів внутрішніх справ в умовах надзвичайної обстановки

Цілий ряд вчених, які вивчають питання діяльності органів внутріш­ніх справ у умовах надзвичайної обстановки надають наукове обґрунто­ване формулювання надзвичайної обстановки для органів внутрішніх справ. Це така обстановка, при якій виникають явища та випадки соці­ального (криміногенного і некриміногенного) природного, біологічного, техногенного іншого походження, характеризуються працівниками за ступенем загрози для умов громадського життя.

Такій обстановці властиві певні ознаки:

- порушується нормальний (звичний) ритм життя конкретної те­риторії;

- створюється загроза порушення громадського порядку та гро­мадської безпеки;

- виникає загроза для життя багатьох людей та їх загибель;

- заподіюються (чи може бути заподіяна) шкода державним орга­нам, а також особам та майновим інтересам громадян;

- створюються сприятливі умови для активізації злочинних елементів;

- може виникнути загроза цілісності конституційного ладу та суве­ренітету України.

Поняття надзвичайної обстановки для органів внутрішніх справ слід розглядати у співвідношенні з поняттям особливих умов діяльнос­ті органів внутрішніх справ, які виникають унаслідок такої обстановки, оскільки вони невіддільні.

Особливі умови для органів внутрішніх справ — це такі умови, при яких виникає вкрай необхідна потреба здійснення правового, організа­ційного, тактичного та іншого характеру, їх ресурсного забезпечення з тим, щоб в нормальний час та з меншими витратами нормалізувати над­звичайну обстановку.

При вирішенні цих питань необхідно:

- спеціальне нормативне регулювання та розподіл повноважень;

- встановлення спеціального правового режиму;

- створення нових структурних утворень;

- залучення додаткових сил та засобів;

- створення більш досконалих систем спеціального управління та зв’язку;

- проведення за необхідності спеціальних операцій.

Якщо ознаки надзвичайної обстановки не потребують більш розши­реного тлумачення, то розгляд питання особливих умов діяльності орга­нів внутрішніх справ потребують визначення деяких деталей.

1. Соціальне нормативне регулювання та розподіл повноважень

На випадок виникнення чи наступу надзвичайної обстановки, ви­кликаної причинами соціального (кримінального та некримінального), природного, біологічного, техногенного та іншого характеру вищими за­конодавчими органами державної влади України видані законодавчі та нормативні акти, або при необхідності вносяться ті чи інші зміни. Нині це регламентовано відповідними законами, постановами Кабінету Міні­стрів України, наказами МВС України про діяльність органів внутріш­ніх справ в особливих умовах.

1) Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р.;

2) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від

16.03.2000 р.;

3) Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від

06.04.2000 р.;

4) Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р.;

5) Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000 р.;

6) Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»

06.04.2000 р.;

7) Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про обо­рону України» від 05.10.2000 р.;

8) Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайний ситуацій»;

9) наказ МВС України № 1268 від 07.12.2002 р. «Про затвердження Постанови про оперативний штаб МВС України та складу опера­тивного штабу»;

10) наказ МВС № 230 дек від 27.04.2001 р. «Про затвердження По­станови про заходи органів, підрозділів внутрішніх справ, частин ВВ щодо розшуку і затриманню озброєних та інших злочинців, які становлять підвищену суспільну небезпеку»;

11) наказ МВС України № 443 від 31.05.1999 р. «Про затвердження постанови про дії ОВС при ліквідації масових безпорядків».

Наявна нормативна база, дозволяє на законодавчі базі розробити необхідні документи, готувати до дій особовий склад, діяти при ліквіда­

ції наслідків надзвичайних ситуацій і мати відповідний правовий захист учасників цих дій.

Нормативні відомчі документи МВС регламентують діяльність різ­них апаратів ОВС, стройових та спеціальних підрозділів міліції, вну­трішніх військ, учбових закладів системи МВС України.

У таких документах МВС розподіляє повноваження підрозділів ор­ганів внутрішніх справ з тим, щоб уникнути їх дублювання, неякісного та несвоєчасного виконання.

2. Особливості, що пов’язані зі спеціальним правовим режимом

При окремих випадках надзвичайної обстановки встановлюється

спеціальний правовий режим. Це робиться для відновлення порушеного громадського порядку, захисту населення і його здоров’я, надання до­помоги потерпілим та забезпечення необхідних умов для переходу до нормального життя.

Спеціальний правовий режим встановлюється державою виданням спеціальних нормативних актів, пов’язаних з особливостями тієї чи іншої надзвичайної обстановки. Управлінська діяльність органів внутрішніх справ здійснюється в суворій відповідності з цими документами та вклю­чає в себе перелік спеціальних нормативних заходів, спрямованих на ви­конання завдань, що позначені в правових документах цього періоду.

3. Створення нових інструктивних утворень

Для забезпечення готовності та ефективності дій органів внутрішніх справ у особливих умовах створюються додатково штатні та позаштатні структурні утворення, зведені підрозділи для безпосередніх дій.

Створюються, як правило, спеціальні зведені позаштатні загони, угру- пування яких комплектується особовим складом органів внутрішніх справ, внутрішніх військ, учбових закладів системи МВС України. В основі нових структурних утворень — оперативне шикування, бойовий порядок особового складу при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Відповідними наказа­ми МВС України визначаються ці елементи, їх склад, екіпіровка і завдання.

4. Залучення додаткових сил та засобів

Для успішного вирішення завдань, що виникають у надзвичайній обстановці, залучаються сили та засоби сусідніх, а в містах — всіх ор­ганів внутрішніх справ, внутрішніх військ, учбових закладів системи МВС України, громадськості, а в випадках визначених Законами Укра­їни — підрозділи і загони МНС, підрозділи і частини Збройних сил й інших структурних підрозділів, їх кількість визначається згідно з попе­редніми розрахунками та заздалегідь погоджується.

5. Створення більш досконалих систем спеціального управління та зв’язку

Для забезпечення ефективних дій органів внутрішніх справ у над­звичайній обстановці, управління силами і засобами, координації дій всіх сил, які залучаються до ліквідації її наслідків, створюються спе­ціальні пункти управління (оперативні штаби), наказами МВС визна­чається порядок їх роботи, функції, права та обов’язки при управління силами та засобами. Встановлюється особлива система зв’язку з засто­суванням наявних і додаткових технічних засобів.

6. Проведення за необхідності спеціальних операцій

При ліквідації надзвичайних ситуацій викликаних соціальними явищами криміногенного характеру, та відповідності до нормативних документів МВС можуть проводитись спеціальні операції. Зміст спеці­альних операцій, підготовка сил і засобів, тактика дій елементів бойово­го порядку (груп оперативного шикування) визначаються відповідними документами за тою чи іншою надзвичайною обстановкою.

Із розглянутих вище питань можна визначити основні завдання ор­ганів внутрішніх справ при діях в особливих умовах.

Виходячи з Положення про МВС України від 24.12.2001 р. і Закону України «Про міліцію» та іншого законодавства основними завданнями ОВС в особливих умовах є:

1) організація і здійснення заходів щодо врятування людей, охорона їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та лікві­дація їх наслідків;

2) участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій і епізоотій;

3) забезпечення громадського порядку під час проведення масових заходів;

4) участь в ліквідації наслідків на об’єктах, що охороняються МВС;

5) ліквідації масових заворушень в населених пунктах і участь в лік­відації масових заворушень в закладах виконання покарання або ізоляторах тимчасового затримання органів внутрішніх справ;

6) участь у визволенні захоплених заручників злочинними угрупо­ваннями або злочинцями;

7) забезпечення високої бойової та мобілізаційної здатності ОВС, військ для участі в забезпечення режиму воєнного та надзвичай­ного станів у разі його оголошення на території України або в окремих місцях;

8) участь у територіальній обороні в районах розміщення об’єктів, які охороняються.