1.     Поняття і класифікація надзвичайних ситуацій, їх зміст

За роки незалежності України законодавчою та виконавчою гілками влади надавалось достатньо уваги створенню законодавчої та норматив­ної бази для дій всіх органів державної влади в тому числі і ОВС при виникненні надзвичайних ситуацій. Закони України «ГІро захист насе­лення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природно­го характеру» від 8 червня 2000 р., «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 р., «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня 2000 р., «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р., Постановою Кабінету Міністрів від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про Порядок класифікації надзвичайних ситуацій», Указами Президента України, та іншими законодавчими документами визнача­ється зміст надзвичайних ситуацій, завдання органів державної влади, при ліквідації наступу наслідків цих подій.

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і ді­яльності людей, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом та іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до заги­белі людей, або значних матеріальних втрат.

Загальними ознаками надзвичайної події є:

- наявність або загроза загибелі людей, чи значне порушення умов їхньої життєдіяльності;

- заподіяння економічних збитків;

- істотне погіршення стану довкілля.

Пророблення характеристик можливих причин та умов, що сприя­ють виникненню чи наступу надзвичайної обстановки, більш прийня­тих варіантів їх оптимізації та кваліфікації, розподіл по спрямованості, суспільної та державної загрози, об’єднання в тінізовані групи є однією

з важливих проблем для визначення місця та ролі органів внутрішніх справ при вирішенні професійних обов’язків. З тим, щоб угрупувати у визначеній послідовності характеристику припустимої чи прогнозуємої обстановки пропонується класифікація надзвичайної обстановки, як одна із форм організаційно-територіальної систематизації та наукового обґрунтування випадків, явищ і подій що можуть виникнути чи насту­пити, в тому числі й зненацька.

Аналіз практики свідчить, що надзвичайна обстановка може частіше за все викликатися явищами соціального, природного, біологічного ха­рактеру, а також при введенні надзвичайного стану, оголошення війни, воєнного стану, поділяється на вісім груп, кожна з яких має найменуван­ня, що відображає належність та залежність від тієї чи іншої надзвичай­ної обстановки, а саме:

- перша група — надзвичайна обстановка, що викликана соціаль­ними явищами криміногенного характеру;

- друга група — надзвичайна обстановка, що викликана соціальни­ми явищами некриміногенного характеру

Надзвичайна ситуація соціально-політичного характеру, пов’язана з противоправними діями терористичного та антитерористичного спря­мування, здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та теплокомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових при­строїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї та інше.

Перша група поділяється на п’ять підгруп.

Перша — пов’язана з розшуком озброєних та інших злочинців підви­щеної суспільної небезпеки.

Сам факт появи в населеному пункті, на транспортній магістралі, в інших місцях злочинця чи групи злочинців, які мають зброю, загрозу громадській безпеці.

Слід відрізнити два поняття, громадська безпека та громадська не­безпека.

Громадська безпека — це система суспільних відносин та юридичних норм, які регулюють ці відносини з метою забезпечення громадського спокою, недоторканності життя та здоров'я населення, нормальної пра­ці та відпочинку громадян, нормальної діяльності державних та громад­ських організацій, установ і підприємств.

Громадська безпека охороняється державою, громадськими органі­заціями та самими громадянами.

Громадська небезпека — в кримінальному праві об’єктивна (матері­альна) ознака злочину чи іншого правопорушення, що виявляє шкідли­вість такої поведінки для суспільства, наведену чи реальну загрозу на­селенню, істотної шкоди громадським відносинам, образу життя. Шкода може бути економічною, політичною, ідеологічною, вона може бути на­несена законним інтересам громадян, порядку управління, громадсько­му порядку.

Друга підгрупа пов’язана з груповими проявами, що посягають на громадський порядок.

Громадський порядок — урегульована моральними і правовими нор­мами система суспільних відносин, що мають на меті гарантування без­пеки і спокою, захисту честі і гідності громадян та нормальних умов для діяльності державних і громадських організацій. Громадський порядок є складовою частиною правопорядку.

Правопорядок — порядок суспільних відносин, що базується на за­коні, відповідає його вимогам. Правопорядок завжди відображає більш істотні сторони та риси економічного та суспільно-політичного строю.

Тому до цієї підгрупи надзвичайної обстановки можна віднести такі соціальні явища криміногенного характеру, як:

- дії, що дезорганізовують роботу установ виконання покарань;

- масові заворушення в населених пунктах;

- організація та активна участь в групових діях що порушують гро­мадський порядок (блокування транспортних комунікацій, неза­конне пікетування і т.д.).

Третя підгрупа пов’язана з визволенням захоплених заручників, по­вітряного, морського, річкового, автомобільного, іншого рухомого скла­ду, особливо важливих об’єктів, адміністративних будинків.

Заручники — особи, насильницьки затримані з метою примусити дер­жаву, організацію або інших осіб виконати певні вимоги чи зобов’язання.

Четверта підгрупа пов'язана з відбиттям нападу на особливо важли­ві, важливі об’єкти, адміністративні будівлі, органи міліції, наряди.

П’ята підгрупа пов’язана з утриманням, захопленням або знищен­ням озброєних злочинців, що чинять або мають чинити озброєний опір. Такі незаконно діючі озброєні формування можуть виникнути при від­повідних соціальних обставинах на етнічному або національному під­ґрунті, а також озброєні кримінальні угрупування.

Надзвичайна обстановка, що викликана соціальними явищами некриміногенного характеру

У їх основу покладені масові заходи.

Масові заходи — це заходи громадсько-політичного, релігійно­го, спортивного, культурно-видовищного характеру за участю зна­чної кількості громадян, що проводять з нагоди відзначення офі­ційних (державно-професійних, релігійних свят, пам’ятних дат, а також за ініціативою політичних партій, рухів, громадських об’єд­нань, релігійних конфесій, спортивних організацій, окремих грома­дян тощо).

До суспільно політичних заходів належать збори, мітинги, демон­страції, вуличні походи, пікетування, страйки і таке інше.

Під зборами слід розуміти, масове збирання людей, що є членами одної організації, трудового колективу, підприємства, установи, меш­канців мікрорайону, міста, членів громадських організацій з метою об­говорення питань, що їх цікавлять і таке інше.

Збори відрізняються організованістю, наявністю робочої президії, що відіграє організуючу роль при проведенні зборів, а також необхідніс­тю винесення певного рішення.

Мітинг — це масове зібрання людей з метою обговорення політичних, економічних, соціальних та інших питань поточного життя (наприклад, мітинги солідарності, протесту). Мітинг може бути організований за іні­ціативою державних або громадських організацій за місцем роботи, на­вчання або проживання.

Демонстрація — це масовий похід людей з метою виявлення солі­дарності з якимись подіями політичного характеру, а також з метою ви­раження свого ставлення з приводу конкретних подій.

Надзвичайна ситуація техногенного чи природного характеру

Це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окре­мій території чи об’єктів на ній або на водному об’єкті, спричинене ава­рією, катастрофою, стихійним лихом, або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яка призвела (чи може призвести) до неможливості проживання населення на тери­торії чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей або значних матеріальних втрат.

Зона надзвичайної ситуації — окрема територія де склалася надзви­чайна ситуація техногенного чи природного характеру.

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричини­ла загибель людей, або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушень виробничого або тран­спортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що при­зводить до тяжких наслідків.

Надзвичайна ситуація, що викликана природними явищами поділя­ється на чотири підгрупи.

Перша — пов’язана з затопленням водою місцевості в наслідок по­вені, паводку.

Друга — пов’язана з рясними опадами, вітрами, звуковими та елек­тричними розрядами такими, як дощ, злива, циклон, шквал, сніг і т.д.

Третя — пов’язана зі зміщенням, обвалом, падінням великих гір­ських порід, снігу при зсувах, обвалах, ливнях.

Четверта — пов’язана з процесами, що відбуваються в землі та під водою, а саме землетрус, виверження вулкану, цунамі.

Епідемія — масове поширення інфекційної хвороби, яка значно переви­щує рівень звичайної захворюваності в даній місцевості за короткий проміж­ок часу. Передумови виникнення епідемії є поширене порушення санітарних правил, наявність джерел і переносників інфекцій, сприятливість населення до даної хвороби, недостатня профілактична робота органів охорони здоров’я та ін. Кожна епідемія є безперервним ланцюгом заражень, тобто послідовної передачі збудника від заражених до ще здорових людей або тварин.

Епізоотія — поширення інфекційної хвороби тварин, що охоплює (в зазначений період часу) господарство, район, область або державу. Для епізоотії характерно: масове ураження тварин, тенденція до поширення за межі території, де з’явилася хвороба, різноманітність клінічних форм виявлення хвороби.

Епіфітотія — широке поширення інфекційної хвороби рослин, що охоплює господарство, район, область, державу. Наприклад, епіфітотія злаків — фітофтороз картоплі та інші хвороби.

Ці хвороби людей, тварин та рослин можуть бути пов’язані також із токсичністю, заразною хворобою, інфекцією.

Для локалізації або ліквідації наслідків біологічної надзвичайної об­становки залучають ізолятори при оголошенні карантину.

Надзвичайна обстановка, що викликана біологічними факторами

Інформаційні хвороби пов’язані з розладом здоров’я людей, що ви­никають внаслідок зараження живими збудниками (вірусами, бактерія­ми, іншими патогенними паразитами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Небезпечні інформаційні хвороби характеризуються важкими та стійкими розладами здоров’я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя.

При виникненні особливо небезпечних інфекційних хвороб (у тому числі карантинних: чума, холера, жовта гарячка) уражається велика кількість людей з високим рівнем смертності.

Протиепідемічні правила і норми, протиепідемічні заходи

Ізолятор — спеціалізований заклад охорони здоров’я, призначений для госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профілактич­ного лікування та здійснення медичного нагляду за ними.

Обсерватор — спеціалізований заклад охорони здоров’я, призначений для госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути територію каран­тину, з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за ними.

Протиепідемічні заходи — комплекс організаційних, медико-сані- тарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширення інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів і епідемій.

Надзвичайна обстановка, що викликана подіями техногенного походження

Надзвичайна ситуація техногенного характеру — це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речо­вин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Зміст категорій аварій, катастроф розглядався вище.

Надзвичайна обстановка, що викликана аномальними явищами

До неї можна зарахувати малі тіла Сонячної системи, що падають на Землю з космосу (метеорити), а також різні інші тіла.

Надзвичайна обстановка, що викликана введенням режиму надзвичайного стану

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виник­ненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвес­ти до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здо­ров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року повно­важень, необхідних для відведення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економі­ки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а та­кож допускає тимчасове, обумовлене загрозою обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку обмежень цих дій.

Метою введення режиму надзвичайного стану є:

усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

- нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спро­бах захоплення державної влади, чи зміни конституційного ладу шляхом насильства;

- для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб;

- створення умов для нормального функціонування органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування.

Надзвичайний стан можу бути введено за умов:

- виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техноген­ного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, осо­бливо великих пожеж тощо);

- здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей, чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

- виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, бло­кування або захоплення важливих об’єктів або місцевостей, що

загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність орга­нів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насиль­ством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

- спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

- масового переходу кордону з території суміжних держав;

- необхідністю відновлення конституційного правопорядку і ді­яльності органів державної влади.

Надзвичайна обстановка, що викликана введенням режиму воєнного стану

Восьма група класифікаційної таблиці надзвичайної обстановки вказує на особливості, що пов’язані з обороною України, в тому числі введенням стану війни, воєнного часу, воєнного стану, мобілізації, тери­торіальної оборони.

Ці поняття, їх зміст визначені в законах України «Про оборону Укра­їни» від 5 жовтня 2000 року, «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня 2000 року.

Оборона України — система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, орга­нізаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захис­ту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Оборона України базується на готовності та здатності органів дер­жавної влади, усіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування цивільної України, національної економіки до переве­дення при необхідності з мирного на воєнний стан, та відсіч збройної агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіаль­ній цілісності та передбачає надане відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самовряду­вання повноважень, необхідних для відведення загрози та забезпе­чення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та

прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначеним строком дій цих обмежень.

Зміст заходів правового режиму воєнного стану, при виконанні яких залучаються органи внутрішніх справ:

1) вилучення для тимчасового використання необхідного для по­треб оборони майна міністерств інших установ;

2) встановлення охорони об’єктів;

3) участь у режимі комендантської години;

4) участь у підтриманні особливого режиму в’їзду і виїзду обмежен­ня свободи пересування громадян, транспортних засобів;

5) перевірка документів у громадян, огляд речей, транспортних за­собів, службових приміщень, житла;

6) заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими отруйними і хімічни­ми речовинами;

7) участь у евакуації населення з місць і районів, небезпечних для проживання.

Органи внутрішніх справ можуть виконувати інші завдання згідно з рішенням керівництва держави, і підрозділи Внутрішніх військ, крім цього, прийматимуть участь у веденні територіальної оборони.

Територіальна оборона є системою загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період із завданням:

1) охорона і захист державного кордону;

2) забезпечення умов для необхідного функціонування органів дер­жавної влади, органів військового управління, стратегічного роз­гортання сил;

3) охорона й оборона важливих об’єктів і комунікацій;

4) боротьба з диверсійно-розвідувальними групами, іншими озбро­єними формуваннями агресора та антидержавними незаконними утвореннями;

5) організація і здійснення евакуаційних заходів;

6) підтримання режиму воєнного стану;

7) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у небезпечних районах, захисту населення від наслідків воєн­них дій.

У таких надзвичайних ситуаціях, які можуть виникнути в державі, в ліквідації їх наслідків, забезпечення при цьому громадського порядку і безпеки громадян, захисту майна прийматимуть безпосередньо участь органи внутрішніх справ.