4.     Медичне обслуговування особового складу МВС України в умовах екстремальних ситуацій та масових безпорядків

Функціонування українського суспільства у якісно новому стані відбувається при постійних економічних та соціально-політичних змі­нах. Однією з болючих проблем сьогодення залишається питання по­передження і припинення правопорушень, що скоюються в громадських місцях. Вирішення даної проблеми в значній мірі залежить від того, на скільки високим є рівень організації і забезпечення охорони громад­ського порядку державними органами, передусім органами внутріш­ніх справ. В умовах динамічного соціального життя діяльність органів внутрішніх справ в сфері охорони громадського порядку полягає у ре­алізації складного комплексу правоохоронних заходів, спрямованих на гарантування надійного захисту суспільства і кожного громадянина від протиправних посягань.

В умовах виконання оперативно-службових завдань з ліквідації на­слідків аварій, катастроф та інших екстремальних ситуацій та при охоро­ні громадського порядку в умовах масових безпорядків особовий склад підрозділів Міністерства внутрішніх справ України потребує особливої уваги в чіткому морально-психологічному та медичному забезпеченні.

Професійна підготовка особового складу МВС України складається з юридичної, тактичної, вогневої, фізичної та медичної підготовки. Усі перераховані елементи підготовки є важливими та взаємопов’язаними.

Юридична підготовка особового складу забезпечує останніх чіткими знаннями нормативних актів; тактична — практичними методами вирі­шення управлінських завдань; вогнева — майстерного володіння зброєю та спеціальними засобами; фізична — виховання витримано переносити фізичні навантаження. У свою чергу медична підготовка формує нави­

чки щодо надання першої медичної допомоги пораненим і травмованим в умовах ліквідації масових безпорядків.

Однією з важливих умов всієї ланки успішної підготовки особового складу до дій в умовах екстремальних ситуацій та масових безпорядків виступає правильна організація психологічної підготовки, вміння осо­бового складу діяти у різних екстремальних ситуаціях таким чином, щоб дії співробітників міліції правильно сприймались громадянами і отри­мували з їх боку належної оцінки.

Успішне вирішення поставлених задач, що стоять перед органами внутрішніх справ, у значній мірі залежить від переконаності, високої свідомості, морального духу і професійної майстерності особового скла­ду. У формуванні цих моральних і професійних якостей особлива роль відводиться морально-психологічній підготовці, особливе значення якої зростає при виникненні явищ природного характеру, катастрофах, ава­ріях, групових порушень громадського порядку.

Центром морально-психологічної підготовки особового складу по­винні виступати міськрайоргани внутрішніх справ, учбові центри. Саме за таких умов забезпечується єдність, загальна цілеспрямованість, по­слідовність та урахування групових, індивідуальних та посадових осо­бливостей особового складу, повне використання всіх форм навчально- виховної, культурно-масової та спортивної роботи.

Групові порушення громадського порядку та масові безпорядки створюють для співробітників органів внутрішніх справ нові, цілком незвичайні умови діяльності. Такі раптові зміни можуть дуже швидко вивести організм та нервову систему співробітників органів внутрішніх справ з рівноваги.

Страх і тривога не можуть бути супутниками обстановки, яка вини­кає при масових безпорядках. Реакція на стан тривоги може бути над­звичайно різноманітною та в більшості випадків залежить від особис­тості самої людини.

Водночас зростає навантаження на нервову систему. В умовах ви­сокої нервової напруги співробітнику частіше за все доводиться утри­муватися, приховувати різноманітні реакції. Крім того, при масових безпорядках різко скорочується час на сон, відпочинок, з’являється пе­ревтома. Перераховане зумовлює помітні зміни в складі крові, зростає артеріальний тиск, порушуються захисні реакції організму.

Велике фізичне навантаження (тривалість робочих змін по 16 годин на добу), відсутність умов для відпочинку викликають несприятливий

зріст емоційного компоненту в поведінці особового складу. В окремих співробітників знижується здатність до самокерування, підвищується нервово-психічна напруга, їм стає складніше контролювати свою пове­дінку. З’являються почуття страху, безнадійності або гніву.

Морально-психологічна підготовка — педагогічний процес, який організовує керівник підрозділу з метою формування і підтримки в осо­бового складу таких психологічних моральних якостей, які найбільш повно відповідають особливостям оперативно-службової діяльності в особливих умовах.

Основні завдання психологічної підготовки полягають в тому, щоб підвищити стійкість особового складу до дій стрес-факторів, розвинути у співробітників необхідні морально-психологічні якості, сформувати навички та вміння, які сприяють успішному виконанню оперативно- службових задач.

Для проведення морально-психологічної забезпеченості можуть залучатися кваліфіковані психологи і психіатри, а частіше за все спів­робітники органів внутрішніх справ, які мають досвід практичних дій з припинення масових безпорядків.

Для надання першої медичної допомоги особовий склад органів і підрозділів внутрішніх справ, який несе службу в регіоні екстремальних ситуацій, повинні проходити необхідну медичну підготовку. З метою своєчасного забезпечення першою медичною допомогою потерпілих при травмах та пораненнях органи та підрозділи внутрішніх справ, ста­ціонарні пости ДАІ, патрульні автомашини укомплектовуються медич­ними аптечками.

Під час проведення заходів із ліквідації аварій, катастроф, масових безпорядків особовий склад органів внутрішніх справ, що залучається до охорони громадського порядку, виконання оперативно-службових завдань, потребує особливої уваги в медичному обслуговуванні, бо тут може створитися загроза їх життю та здоров’ю.

Так, відповідно до наказу МВС України № 1296 року від 4 листопада 2003 року «Про медичне забезпечення особового складу органів і під­розділів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України при ви­конанні оперативно-службових завдань у період проведення заходів по ліквідації наслідків аварій, катастроф і за інших екстремальних ситуацій та при охороні громадського порядку в умовах масових безпорядків» з метою організації і системи медичної допомоги працівникам органів та підрозділів внутрішніх справ, військовослужбовцям з’єднань і частин, що несуть службу при ліквідації наслідків катастроф, аварії чи стихій­ного лиха, або виконують оперативно-службові завдання за інших об­ставин, що можуть створити загрозу життю чи здоров’ю працівника мі­ліції, а також на виконання Закону України «Про міліцію», Постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1995 № 819 «Про взаємодію медичних служб Збройних Сил та інших військових формувань та дер­жавною системою охорони здоров’я і про створення загальнодержавної системи екстремальної медицини», відповідних наказів та вказівок МВС України створено відділ медицини надзвичайних ситуацій Департамен­ту медичного забезпечення та реабілітації МВС України.

У своїй діяльності відділ керується:

- Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і внесених змін і доповнень до Закону, Постановою Кабінету Міністрів «Про створення державної служби медицини катастроф», іншими за­конодавчими актами, нормативними актами МВС, Міністерства охорони здоров’я. Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль­ської катастрофи. Положеннями про Державний реєстр України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Де­партаменту медичного забезпечення та реабілітації і цим Поло­женням, а також організує надання лікувально-профілактичної допомоги працівникам органів і підрозділів внутрішніх справ, пенсіонерам МВС, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та .особовому складу під час виконання завдань в екстремальних умовах ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха та масових безпорядків;

- забезпечує формування і функціонування автоматизованого бан­ку даних на осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи;

- виконання поставлених задач забезпечується лікувально-про- філактичними установами центрального підпорядкування МВС України та ГУМВС в Криму, м. Києві і Київській області, УМВС України в областях і м. Севастополі;

- здійснює свою роботу у взаємодії з Державним реєстром України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України.

Користувачами бази даних відомчого реєстру є:

- Головні управління, самостійні управління та відділи МВС України;

- ГУМВС України в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях і м. Севастополі та замовники згідно з окре­мими угодами.

Відділ очолює начальник, який підпорядковується першому заступ­нику начальника Департаменту медичного забезпечення та реабілітації.

Відділ має гербову печатку, кутовий штамп, штампи для пакетів та штамп для вхідної кореспонденції.

У відділі ведеться діловодство відповідно до нормативних актів МВС України.

Відділ здійснює медичне забезпечення осіб, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, а саме:

1. Організовує медичне обслуговування працівників органів внутріш­ніх справ, пенсіонерів МВС, які приймали участь у ліквідації наслід­ків Чорнобильської катастрофи та працівників міліції, що несуть службу на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення.

2. Забезпечує довгостроковий автоматизований, персональний облік осіб, які зазнали радіоактивного впливу і підлягають включенню і спостереженню у Державному реєстрі України по лінії МВС (що­річно передає цю інформацію в банк даних Державному реєстру).

3. Проводить аналіз стану здоров’я і його динаміки, об’єму і якості допомоги, що надається лікувально-профілактичними закладами постраждалим. Готує з цих питань інформаційні та аналітичні ма­теріали, звіти, методичні вказівки та видання.

4. Проводить впровадження сучасних форм медичного забезпечен­ня ліквідаторів, методів лікування і профілактики радіаційних уражень.

5. Надає консультативно-методичну допомоіу лікувально-профілак­тичним і санаторно-курортним установам МВС України з питань реабілітації потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6. Виконує автоматизований облік:

- паспортно-реєстраційних даних осіб, що спостерігаються (реє­страційна карта — 33/87/1);

- індивідуальних доз опромінювання (лист обліку даних дозиме­трії - 34/87/2);

- захворювань, які мали місце після аварії на ЧАЕС, даних про стан здоров’я у динаміці, осіб, що втратили працездатність і визнані інвалідами, осіб, яким експертними радами, ВЛК уста­новлений причинний зв’язок захворювання (смерті) з робота­ми по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та іншими катастро­фами, визначений т професійний їх характер (кодувальний талон — 35/87/3);

- працівників органів внутрішніх справ, потерпілих під час вико­нання завдань в екстремальних умовах, ліквідації аварій та масо­вих безпорядків;

- державної звітності по Ф-15 МВС «Звіт про медичне обслугову­вання працівників МВС України та дітей працівників ОВС, що зазнали впливу радіації в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС та підлягають включенню до Державного реєстру Украї­ни» (піврічна, річна) та по Ф-16 МВС «Звіт про захворювання та причини інвалідності і смерті працівників МВС України, дітей працівників ОВС, що зазнали впливу радіації в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС та підлягають включенню до Державно­го реєстру України» (річна).

7. Здійснює контроль за якістю і повнотою підготовки первинної ін­формації, яка підлягає введенню у відомчий Реєстр, в Централь­ній поліклініці, відділах (службах) охорони здоров’я ГУМВС України в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях і м. Севастополі.

8. Бере участь у розробці програм медико-соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і знахо­дяться під медичним наглядом.

Разом з тим, відділ бере участь у медичному забезпеченні особо­вого складу, що працює в екстремальних ситуаціях.

1. Організовує підготовку медичних установ до діяльності в умовах особливого періоду за надзвичайних ситуацій.

2. Розробляє заходи щодо дій мобільних медичних формувань Цен­тральних лікувально-профілактичних закладів та в медслужбах областей.

3. Організовує медичну допомогу працівникам органів і підрозділів внутрішніх справ, що несуть службу в районах аварій, стихійного лиха, та при виконанні оперативно-службових завдань при інших екстремальних умовах.

4. Веде персональний облік потерпілих та подає систематичну ін­формацію про стан їх здоров’я у відповідні інстанції.

5. Забезпечує взаємодію із цих питань з службами МВС, медичними службами Міноборони, СБУ, Міністерством з питань надзвичай­них ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно­бильської катастрофи і Міністерством охорони здоров’я України.

6. Проводить розробку і впровадження єдиних підходів до організа­ції і надання екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситу­аціях мирного і воєнного часу на основі єдиної воєнно-медичної доктрини, застосування всіх видів невідкладної допомоги і сучас­них технологій інтенсивної терапії постраждалим на догоспіталь- ному етапі і в умовах медичного стаціонару.

7. Організовує проведення комплексу заходів з навчання особового складу органів внутрішніх справ навичкам надання першої ме­дичної допомоги.

Відділ проводить професійну підготовку лікарів лікувально-профі- лактичних установ МВС України з актуальних питань радіаційної ме­дицини та екстремальної медицини; вносить пропозиції про централі­зоване придбання за укладеними договорами комп’ютерної техніки для відомчих реєстрів при відділах (службах) охорони здоров’я в областях, сучасних радіопротекторних препаратів, включаючи ентеросорбенти, за­собів надання невідкладної допомоги для забезпечення ними відомчих медичних формувань екстреної допомоги і лікувально-профілактичних установ, органів і підрозділів МВС, ГУ УМВС України; бере участь в організації медичного забезпечення особового складу миротворчих під­розділів МВС України та відборі медичних працівників для роботи в миротворчих підрозділах.

Працівники відділу беруть участь у нарадах, семінарах, конференці­ях і симпозіумах за тематикою, пов’язаною з діяльністю відділу.