2.     Структура Департаменту медичного забезпечення та реабілітації МВС України, центральних медичних установ та відділів (служб) охорони здоров’я ГУМВС, УМВС України в областях

Згідно з Законом України «Про міліцію» структура і штати органів охорони здоров’я МВС України затверджуються наказом Міністра вну­трішніх справ. Наказом МВС України створено Департамент медичного

забезпечення та реабілітації МВС України, який очолює начальник, під­леглий безпосередньо Міністру внутрішніх справ України.

Начальник і його заступники призначаються на посаду і звільняють­ся з цієї посади наказом Міністра внутрішніх справ. Начальник Депар­таменту і його заступники є посадовими особами, наділеними правами самостійного прийняття рішень з питань їх компетенції, правом підпи­сання документів, представництва і іншими.

Начальник Департаменту є головним державним санітарним ліка­рем МВС України, очолює Медичну Раду і Атестаційну Комісію при Де­партаменті.

З метою колегіального розв’язання питань і прийняття рішень у го­ловних напрямах діяльності і розвитку відомчої медицини при Депар­таменті створена Медична Рада, яка працює відповідно до Положення, затвердженого начальником Департаменту. Рішення Медичної Ради призволяться у виконання розпорядженням начальника Департаменту.

Для визначення професійної компетенції, теоретичної і практичної підготовки лікарів в Департаменті створена Атестаиійна Комісія, яка керується Положенням Міністерство охорони здоров’я України «Про порядок проведення атестацій лікарів». Склад комісії затверджується начальником Департаменту.

До складу Департаменту медичного забезпечення та реабілітації МВС України входять чотири вілліли:

• відділ лікувально-профілактичної допомоги;

• відділ медичної реабілітації та відновного лікування;

• відділ медицини надзвичайних ситуацій;

• відділ медичних технологій та розвитку;

• крім цього, до складу входять канцелярія і інші служби.

Основними завданнями Департаменту МВС України є:

• управління відомчою системою охорони здоров’я і її удосконалення;

• розробка прогнозів і визначення основних напрямів розвитку ві­домчої галузі.

Департамент також організовує допомогу підвідомчим органам охо­рони здоров’я в наданні безкоштовної кваліфікованої медичної допо­моги контингенту, визначеному наказом МВС України, особливо осо­бовому складу органів внутрішніх справ в екстремальних ситуаціях і в усуненні медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, а також за­безпечує контроль по виконанню заходів, пов’язаних з санітарно-епіде- мічним станом підрозділів органів внутрішніх справ.

Департаменту медичного забезпечення та реабілітації МВС Укра­їни безпосередньо підлеглі:

• Центр психіатричної допомоги і професійного психофізіологічного відбору;

• Центральна санітарно-епідеміологічна станція;

• Центральна військово-лікарська комісія;

• Центральні лікувально-профілактичні установи МВС України (центральна поліклініка, центральний госпіталь, медичні реабілі­таційні центри та лікарня відновного лікування).

З питань охорони здоров’я Департаменту підлеглі відділи (служби) охорони здоров’я ГУ МВС України в Криму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях і м. Севастополі, медичні частини учбових закладів МВС України, військово-медичний відділ Головного Управлін­ня внутрішніх військ МВС України.

Центр психіатричної допомоги і професійного психофізіологічного відбору — є спеціалізованим лікувально-профілактичним підрозділом Департаменту, який надає психіатричну допомогу (психолого-психіа- тричну), здійснює професійний психофізіологічний відбір і психопро­філактичну роботу відповідно до програми та плану.

Головними задачами Центру є:

- надання психолого-психіатричної допомоги, проведення психі­атричної експертизи осіб, що підлягають медичному обслугову­ванню в лікувально-профілактичних установах МВС України;

- проведення психодіагностичного і професійного психофізіоло­гічного обстеження кандидатів на службу до органів і підрозділів внутрішніх справ, які проходять медичний огляд у військове-лі- карській комісії;

- забезпечення контролю за дотриманням законності і захисту прав осіб під час надання психіатричної (психолого-психіатрич- ної) допомоги і проведенні медичного професійного психофізіо­логічного відбору;

- вивчення стану психічного здоров’я осіб, які підлягають обслуго­вуванню в лікувально-профілактичних установах МВС України і вживання заходів з його поліпшення.

Положенням про Центр психіатричної допомоги і професійного психофізіологічного відбору, затвердженого наказом МВС України № 1- 286 від 4 листопада 2003 року передбачено в штатах Центра відділення амбулаторної психіатричної допомоги, відділення психопрофілактики

та професійного психофізіологічного відбору та відділ експертно-діа- гностичний.

Керівництво Центром здійснює начальник Центра, який є головним позаштатним психіатром МВС України.

Відділення амбулаторної психіатричної допомоги здійснює:

- психіатричну допомогу особам, які обслуговуються в медустано- вах МВС України;

- виявляє осіб з психічними розладами;

- проводить психіатричну і патопсихологічну діагностику по за­тверджених стандартах;

- усі види амбулаторного лікування дорослих осіб з психічними порушеннями. Психотерапію на основі спільної роботи з пацієн­том лікаря-психіатра і психолога;

- організацію проведення психодіагностичного обстеження (скри- нинг-діагностики) особового складу під час періодичного (що­річного) психіатричного огляду, аналіз отриманих результатів;

- розслідування разом із зацікавленими службами ГУ МВС, УМВС України випадків самогубства серед особового складу;

- експертизу випадків тимчасової непрацездатності, можливості виконання співробітниками окремих видів професійної діяльнос­ті, пов’язаних з підвищеною небезпекою, інші види експертизи, які віднесені до компетенції психоневрологічних диспансерів;

- надання соціально-правової допомоги особам з психічними по­рушеннями;

- надання психіатричної (психолого-психіатричної) допомоги під час виникнення надзвичайних ситуацій.

На базі цього відділення функціонує психіатрична лікувально-кон- сультативна комісія (ЛКК), головою якої є начальник Центра.

Відділення психопрофілактики і професійного психофізіологічного відбору здійснює:

- медичне психофізіологічне обстеження кандидатів на службу до ор­ганів і підрозділів внутрішніх справ з метою професійного відбору;

- діагностичне і медичне психофізіологічне обстеження осіб рядо­вого і начальницького складу органів і підрозділів ОВС при пере­міщенні по службі;

- медичне психофізіологічне обстеження осіб рядового і началь­ницького складу під час проходження ними періодичних (щоріч­них) оглядів у лікаря-психіатра;

- психодіагностичне і медичне психофізіологічне обстеження осіб з розпорядження керівництва Центра.

Центр психіатричної допомоги і професійного психофізіологічного відбору при Департаменті надає консультативну і практичну допомогу підвідомчим Центрам психіатричної допомоги відділів (служб) охорони здоров’я ГУ МВС України в Криму м. Києві і Київській області, УМВС України областях і м. Севастополі.

Державна санітарно-епідеміологічна служба.

Положення «Про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в МВС України» затверджене наказом МВС № 1286 від 4 листопада 2003 року і розроблене згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. і Постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 22 червня 1999 року. Положення визначає основні задачі і порядок здійснення дер­жавного санітарно-епідеміологічного нагляду, а також реалізує основні питання функціонування державної санітарно-епідеміологічної служби МВС України відносно цього нагляду.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд (держсанепідемна- гляд) у МВС України контролює дотримання юридичними і фізичними особами санітарного законодавства України, відомчих нормативних ак­тів і застосування заходів правового характеру до порушників.

Держсанепідемслужба МВС України — орган державного нагляду в області забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя підві­домчих контингентів. У своїй діяльності вона керується Конституцією України, Законами України, актами Президента і Кабінету Міністрів, Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Укра­їні, наказами МВС України і Міністерством охорони здоров’я України, вказівками, виведенням головного державного санітарного лікаря Укра­їни, головного державного санітарного лікаря МВС України і Положен­ням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в МВС України.

Положення про Держсанепідемнагляд МВС України визначає осно­вні задачі держсанепідемслужби:

- нагляд за організацією і проведенням органами, установами, підрозділами внутрішніх справ, учбовими закладами, військо­вими частинами внутрішніх справ санітарних і протиепідеміч­них заходів;

- нагляд за реалізацією державної політики в питаннях профілак­тики захворювань населення, участь у розробці і контролі на під­

приємствах шкідливого впливу небезпечних факторів зовніш­нього середовища і виробництва на здоров’я людей;

- нагляд за виконанням санітарного законодавства;

- нагляд за виконанням вимог посадових осіб державної санітарно- епідеміологічної служби;

- проведення санітарно-гігієнічних експертиз, надання висновків і дозволів на проведення певних видів діяльності, передбачених Законом.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюють:

• Головний державний санітарний лікар МВС України;

• головні державні санітарні лікарі ГУМВС України в Криму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях і м. Се­вастополі;

• центральна СЕС при Департаменті МВС України; санітарно-епі­деміологічні станції при ГУ МВС України в Криму, м. Києві, Ки­ївській області, УМВС України в областях.

Держсанепідемслужбу очолює головний державний санітарний лі­кар МВС України, по посаді начальник Департаменту МВС України, який призначається на посаду і звільняється Міністром внутрішніх справ по узгодженню з головним державним санітарним лікарем Украї­ни. Головний державний санітарний лікар підпорядковується із загаль­них питань безпосередньо Міністру внутрішніх справ України, а з пи­тань держсанепідемнагляду — головному державному санітарному ліка­реві України, і є членом колеги державної санепідемслужби України.

Головний державний санітарний лікар МВС України має заступни­ка, він же начальник Центральної санітарно-епідеміологічної станції МВС України, який призначається на посаду і звільняється наказом Мі­ністра внутрішніх справ України.

Державну санепідемслужбу ГУ МВС України в Криму, м. Києві, Ки­ївській області, УМВС України в областях очолюють головні державні санітарні лікарі відповідних Управлінь внутрішніх справ України, по по­саді начальники відділів, служб охорони здоров’я. Вони призначаються на посаду і звільняються з неї наказом начальника відповідного Управ­ління внутрішніх справ області по, узгодженню з головним державним санітарним лікарем МВС України.

Головні державні санітарні лікарі, їх заступники і інші посадові особи держсанепідемслужби при здійсненні держсанепідемнагляду мають право:

- здійснювати контроль за дотриманням органами і підрозділами органів внутрішніх справ, посадовими особами, громадянами сані­тарного законодавства, здійснювати контроль за проведенням сані­тарних і протиепідемічних заходів, виконанням програм профілак­тики захворювань і охорони здоров’я підвідомчого контингенту;

- розслідувати причини й умови виникнення професійних і інфек­ційних захворювань, отруєння, різних аварій;

- вимагати своєчасного надання для розгляду і узгодження: проектів програм соціально-економічного розвитку; документів виділення земельних ділянок під будівництво на територіях підвідомчого МВС України; нормативних документів, проектної і технічної до­кументації на будівництво, реконструкцію й інші об’єкти вироб­ничого, соціально-культурного і т.д.; документації на розробку ви­готовлення і використання нових машин, технологій і т.д.;

- визначати необхідність профілактичного щеплення у разі виник­нення епідемій, масових отруєнь і радіаційних поразок;

- вимагати проведення регламентованих Міністерством охорони здоров’я України, а за необхідності, позачергових медичних огля­дів особового складу;

- провести перевірку і визначати відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруджень, що вводяться в експлуатацію;

- видавати дозвіл на виробництво, переробку і реалізацію продук­тів харчування, комунально-побутове і медичне обслуговування, спеціальне водовикористання;

- входити на територію і в приміщення підвідомчих об’єктів держсанепідемнагляду по службових посвідченнях;

- провести відбір (безкоштовно) зразків продукції, сировини, ма­теріалів для проведення санітарно-гігієнічної експертизи (скла­дається акт перевірки або протокол про порушення санітарного законодавства);

- вносити пропозиції по усуненню порушень санітарного законо­давства, викликати порушників і брати від них пояснення, а та­кож оформлювати акти про санітарні порушення;

- видавати постанови, представлення і пропозиції керівництву ор­ганів внутрішніх справ про впровадження на відповідних об’єк­тах умов і режиму роботи, спрямованих на попередження і лік­відацію захворювань і уражень; про відсторонення від роботи, навчання і іншої діяльності осіб, хворих інфекційними захворю-

ваннями або носіїв цих захворювань, а також осіб, які ухиляють­ся від медичного огляду або щеплення проти інфекцій; про орга­нізацію діяльності об’єкта, у разі порушення санітарних норм, що може створити негативний вплив на здоров’ї людей;

- для припинення порушень санітарного законодавства на під­контрольних МВС України об’єктах видавати постанови: про тимчасову заборону або припинення об’єкта, якщо виявлені по­рушення можуть негативно впливати на здоров’я людей, якщо ці порушення можна усунути, вживши необхідні заходи, а також, якщо ці санітарні порушення не можуть бути усунені при здій­сненні відповідних заходів; постанова виноситься також про на­кладення дисциплінарного або адміністративного стягнення на керівників об’єктів, які порушили санітарне законодавство.

Представлення і постанови підлягають розгляду і виконанню по­садовими особами об'єктів держсанепідемнагляду негайно. У разі ухи­лення від виконання представлення або постанови посадова особа несе відповідальність відповідно до законодавства України.

Форми документів — постанови, представлення, розпорядження, пропозиції затверджуються головним державним санітарним лікарем МВС України на основі форм, затверджених головним державним сані­тарним лікарем України.

Перевірки проводяться по планах держсанепідемслужби, прово­дяться вони і позапланово по заявах громадян, а також вибірково, в за­лежності від стану епідемічної ситуації. Результати перевірок оформля­ються актами.

Рішення і дії посадових осіб держсанепідемслужби, що здійсню­ють держсанепідемнагляд, можуть бути оскаржені в десятиденний термін:

• головного державного санітарного лікаря МВС України головно­му державному санітарному лікареві України або в суді;

• інших головних державних санітарних лікарів і посадових осіб головному державному санітарному лікареві МВС України або в суді.

Оскарження прийнятого рішення держсанепідемслужби не припи­няє його дії і виконання.

Посадові особи держсанепідемслужби знаходяться під захистом за­кону, користуються безкоштовним проїздом на пасажирському тран­спорті, за рахунок коштів, виділених по кошторису цим підрозділам.

Установи держсанепідемслужби мають печатки із зображенням гер­ба України, штампи і бланки.

Головною установою державної санітарно-епідеміологічної служби МВС України є самостійний, структурно-функціонуючий підрозділ, підле­глий Департаменту медичного забезпечення та реабілітації МВС України.

Центральна санітарно-епідеміологічна станція (ЦСЕС).

ЦСЕС здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд:

• за дотриманням санітарного законодавства, державних стан­дартів, санітарних норм і правил на об’єктах органів внутрішніх справ;

• організує проведення протиепідемілогічних заходів серед кон­тингенту, що обслуговується.

Структура і штати ЦСЕС затверджені наказом МВС України № 12- 86 від 4 листопада 2003 року.

ЦСЕС очолює начальник, який призначається на посаду і звільня­ється наказом Міністра внутрішніх справ України, є заступником голов­ного державного санітарного лікаря МВС України. На нього покладе­ний контроль за роботою СЕС МВС України в областях.

У апараті ЦСЕС є відділення санітарно-гігієнічне з лабораторією, відділення епідеміологічне і лабораторія бактеріологічна, відділення ра­діологічної гігієни, відділення централізованого забезпечення, оргмето- дичний кабінет, автопідрозділ тощо.

Основними задачами ЦСЕС є:

• удосконалення системи державного санітарно-епідеміологічного нагляду на об’єктах МВС України;

• координація заходів щодо забезпечення санітарного і епідеміоло­гічного благополуччя підвідомчого контингенту;

• забезпечення організаційно-методичного керівництва і надання практичної допомоги СЕС УМВС України в областях у питаннях компетенції держепідемслужби;

• контроль за дотриманням органами внутрішніх справ і інших установ МВС України санітарного законодавства;

• за необхідності організовує протиепідеміологічні заходи на під­відомчих об’єктах..

ЦСЕС надає практичну допомогу ГУ МВС, УМВС України при ви­никненні екстремальних ситуацій і виконує роль арбітра в конфліктних ситуаціях, за дорученням головного державного санітарного лікаря МВС України.

Особливу увагу СЕС повинна приділяти профілактиці інфекційних захворювань, ліквідації забруднення навколишнього середовища (води, повітря, ґрунту) шкідливими промисловими відходами. Провести роботу з попередження і зниження впливу шкідливих чинників навколишнього середовища вібрації, шуму, випромінювання і т.д.; здійснювати контроль за дотриманням санітарних норм на території об’єктів, що обслуговують­ся, приміщень виробничого, побутового і культурного призначення.

У плані статистичної і аналітичної діяльності СЕС збирає і узагаль­нює випадки неінфекційної захворюваності відомчого контингенту і ви­значає залежність їх від навколишнього середовища; узагальнює окремі випадки інфекційних і паразитичних захворювань, проводить оператив­ний аналіз інфекційної захворюваності для вживання заходів поперед­ження випадків і спалахів інфекційних захворювань серед особового складу органів внутрішніх справ і іншого контингенту.

СЕС проводить паспортизацію підвідомчих об’єктів нагляду.

Посадовим особам санепідемстанцій ГУ МВС, УМВС надано право роз­слідування причин виникнення професійних і інфекційних захворювань, отруєнь, участі в розслідуванні радіаційних аварій і передачі матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності.

Посадові особи СЕС застосовують, відповідно до законодавства Украї­ни, заходи недопущення порушень санітарного законодавства у вигляді об­меження, тимчасової заборони або припинення діяльності об’єктів, вироб­ництва продуктів харчування, технологічного устаткування, будівельних матеріалів і інших, у разах відсутності їх гігієнічної і державної реєстрації або визнаних їх шкідливими для здоров’я людей; вони мають право зняття з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров’я людей продуктів харчу­вання, хімічних і радіоактивних засобів, біологічних матеріалів.

За порушення санітарного законодавства або невиконання поста­нов, розпоряджень, виведення посадових осіб СЕС до осіб, винних в цьому, можуть бути застосовані штрафні санкції у відповідності ст. 236 Кодексу України про адміністративні порушення, а в більш серйозних випадках можуть збуджуватися кримінальні справи.

Центральні лікувально-профілактичні установи МВС України

Центральна поліклініка — є лікувально-профілактичною установою, що забезпечує профілактичні заходи щодо попередження і зниження за­хворюваності, інвалідності, смертності; ранньому виявленню хворих;

диспансеризації здорових і хворих; надання кваліфікованої і спеціалізо­ваної медичної допомоги прикріпленому контингенту

Структура і штати поліклініки затверджуються наказом МВС України.

Центральний госпіталь — є лікувально-профілактичною установою на 540 ліжок, яка забезпечує висококваліфікованою спеціалізованою стаціонарною і консультативною медичною допомогою співробітників МВС України, членів їх сімей і пенсіонерів.

Центральний госпіталь — є центром з перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу медичних уста­нов МВС України.

Медичні реабілітаційні центри — самостійні лікувально-профілак- тичні установи, створені з метою реалізації прав громадян на оздоров­лення і відпочинок, які забезпечують лікування і оздоровлення особо­вого складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, пенсіонерів МВС України, забезпечують профілактику захворювань і надають медичну допомогу хворим особам в період перебування їх в центрах.

Відділ (службу-) охорони здоров’я ГУ МВС. УМВС України очолює начальник, який безпосередньо підлеглий начальнику ГУМВС, УМВС України, а в питаннях охорони здоров’я — начальнику Департаменту ме­дичного забезпечення та реабілітації охорони здоров’я МВС України, при­значається і звільняється від посади наказом начальника ГУМВС, УМВС України по узгодженню з начальником Департаменту МВС України.

Начальник відділу (служби) — є головним державним санітарним лікарем Управління внутрішніх справ. Очолює медично-відбіркову ко­місію та Медичну Раду і атестаційну комісію середніх медичних праців­ників. Інспектує підлеглі медичні підрозділи охорони здоров’я. Органі­зовує роботу відділу (служби) і несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього задач і функцій.

У складі відділу (служби) можуть бути передбачені при затверджен­ні штатів заступники начальника відділу (служби) охорони здоров’я, го­ловні спеціалісти, лікарі-інспектори, бухгалтери, канцелярія.

Основними функціями відділу (служби) є:

- організація надання медико-санітарної допомоги в підлеглих установах охорони здоров’я, здійснення контролю за їх діяльніс­тю; проведення аналізу стану здоров’я прикріпленого континген­ту і здійснення заходів з профілактики і зниження захворюванос­ті, інвалідності, смертності;

- організація контролю за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил.

Особливе місце в роботі відділу займають питання профілактики інфекційних захворювань, організація надання медичної допомоги осо­бовому складу органу внутрішніх справ при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних із загрозою життя і стану здоров’я особового складу.

Відділ (служба) проводить підготовку медичних установ для роботи в умовах особливого періоду і надзвичайних ситуацій, а також розробку заходів по мобілізаційній роботі та цивільній обороні.

Відділу (службі) підлеглі: військово-лікарська комісія, госпіталь з поліклінікою (або лікарня з поліклінікою), санітарно-епідеміологічна станція; центр психіатричної допомоги і професійного психофізіологіч­ного відбору; аптека й інші підрозділи і служби.

У п’яти відділах охорони здоров’я УМВС України — Київській, Житомирській, Рівненській, Волинській, Чернігівській областях, що найбільше зазнали радіоактивного забруднення, створені регіо­нальні спеціалізовані медичні бригади, які обслуговують особовий склад органів внутрішніх справ, членів їх сімей, пенсіонерів МВС, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Ці брига­ди ведуть облік співробітників органів внутрішніх справ, проводять комплексні профілактичні обстеження і надають кваліфіковану ме­дичну допомогу.

Організація роботи центру психіатричної допомоги і професійного психофізіологічного відбору, санітарно-епідеміологічної станції, вій­ськово-лікарської комісії, підлеглого відділу (службі) охорони здоров’я ГУ МВС, УМВС України викладені в відповідних Положеннях про ро­боту цих підрозділів, що затверджені наказами ГУМВС, УМВС України в областях.